Вирок № 97395414, 03.06.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2746/21

Провадження № 1-кп/591/479/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 червня 2021 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді Клімашевської І.В.,

з участю секретаря Скакун Ю.С.,

прокурорів Бондар К.А., Левченко А.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Крамаренко І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми угоди про примирення в кримінальному провадженні щодо обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ст.126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_1 , з якою він проживає в одному помешканні, за адресою: АДРЕСА_2 , що призвело до психологічних страждань останньої. А саме, ОСОБА_2 , неодноразово (а саме: 24.11.2020, 31.12.2020, 01.03.2021, 06.03.2021 року), не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до своєї матері ОСОБА_1 , дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у ОСОБА_1 , психологічні страждання, емоційну залежність, погіршення якості життя. Постановами Зарічного районного суду м.Суми від 14.01.2021, 09.03.2021 ОСОБА_2 визнавався винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладались відповідні стягнення.

Але, незважаючи на те, що ОСОБА_2 , будучи неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, знову вчинив протиправні дії по відношенню до своєї матері ОСОБА_1 .

Так, 09.03.2021 близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_2 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою у бік ОСОБА_1 , погрожував їй фізичною розправою, чим завдав психологічних страждань потерпілій.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, оскільки умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_1 , що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої.

22.04.2021 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, відповідно до якої обвинувачений визнав в повному обсязі свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. При цьому, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_2 у виді 150 годин громадських робіт.

Крім того, 30.04.2021 року о 16-25 год., ОСОБА_2 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в ході конфлікту з потерпілою ОСОБА_1 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом наніс один удар кулаком правої руки в область носу потерпілої, один удар кулаком правої руки в область лівого ока та один удар кулаком правої руки в область правого ока, після чого - три удари кулаком правої руки в область щелепи зліва, один удар кулаком лівої руки в область голови над лівим вухом та один удар кулаком правої руки в область голови за лівим вухом, спричинивши такими діями потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у виді: гематоми підборіддя та передньої і лівої частини шиї, синців правій тім`яній ділянці, в виличній ділянці з переходом на ліву вушну раковину, на повіках правого ока, в ділянці правої щоки та підборіддя, по передній поверхні грудної клітки справа та задній поверхні грудної клітки зліва, в ділянці яремної ямки, садно на слизовій нижньої губи посередині, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, оскільки умисно заподіяв потерпілій легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

31.05.2021 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, відповідно до якої обвинувачений визнав в повному обсязі свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. При цьому, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_2 у виді 850 грн. штрафу.

Під час судового засідання потерпіла та обвинувачений підтвердили, що як угода про примирення від 22.04.2021 року, так і угода про примирення від 31.05.2021 року між ними укладені добровільно, такі угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Прокурори в судовому засіданні вважали, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просили угоди затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угодах покарання.

Суд проаналізував надані обвинувальні акти, угоди про примирення та документи, що характеризують особу обвинуваченого, вислухавши учасників процесу, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії ОСОБА_2 обґрунтовано кваліфіковані за ст.126-1 КК України та ч.2 ст.125 КК України. Згідно з положеннями ст. 12 КК України, злочин за ст.126-1 КК України відноситься до категорії нетяжких, а правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України є кримінальним проступком. Обвинувачений свою вину у скоєнні таких кримінальних правопорушень за обставин, як вони зазначені в обвинувальних актах та угодах про примирення, визнає. Встановлено, що укладення угод між сторонами про примирення є добровільним. Зміст угод відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить інтересам суспільства, враховано те, що ОСОБА_2 є не судимою особою, щиро покаявся. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угод про примирення як від 22.04.2021 року, так і - від 31.05.2021 року.

Крім того, відповідно до ст.ст. 118, 124 КПК України з ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути судові витрати, пов`язані із залученням експерта у справі, на суму 12012,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-371, 373-374,469,471, 473-476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 22.04.2021 року укладену між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12021200480000554.

Затвердити угоду про примирення від 31.05.2021 року укладену між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12021205520000587.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.125 КК України та ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання за цими законами:

-за ст.126-1 КК України - у виді 150 годин громадських робіт;

-за ч.2 ст.125 КК України – у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 150 годин громадських робіт та у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн., які відповідно до ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 12012,70 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з моменту проголошення вироку, через Зарічний районний суд м.Суми до Сумського апеляційного суду:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілою виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя Клімашевська І.В.