Ухвала суду № 97395059, 18.05.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/806/21

Провадження № 2-з/488/43/21

УХВАЛА

Іменем України

18.05.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі судового засідання — Глубоченко О.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Корабельного районного суду м. Миколаєва Селіщевої Л.І. перебуває цивільна справа № 488/4284/20 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, про визнання місця проживання дітей та стягнення аліментів, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради.

17.05.2021 року відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом встановлення, до вирішення заявленого позову по суті, двотижневого графіку місця мешкання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- З 24.05.2021 року по 06.06.2021 року з матір`ю ОСОБА_1 ;

- З 07.06.2021 року по 20.06.2021 року з батьком ОСОБА_2 ;

- З 21.06.2021 року по 04.07.2021 року з матір`ю ОСОБА_1 ;

- З 05.07.2021 року по 18.07.2021 року з батьком ОСОБА_2 ;

- З 19.07.2021 року по 01.08.2021 року з матір`ю ОСОБА_1 ;

- З 02.08.2021 року по 15.08.2021 року з батьком ОСОБА_2 ;

- З 16.08.2021 року по 29.08.2021 року з матір`ю ОСОБА_1 ;

- З 30.08.2021 року по 12.09.2021 року з батьком ОСОБА_2 .

Ознайомившись із вказаною заявою, приходжу до наступного.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Стаття 150 ЦПК України містить види забезпечення позову, і зокрема визначає, що позов може бути забезпечений:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Підставою для вирішення питання про забезпечення позову є відповідна вимога закону, ст. 151 ЦПК, заява позивача (або його представника). Вона подається в письмовій формі (викладена читабельним шрифтом, підписана заявником) до канцелярії суду особисто заявником або уповноваженим представником, на засіданні суду або направляється до суду засобами поштового зв`язку.

Стаття 151 ЦПК України зазначає ряд вимог, яким повинна відповідати заява про забезпечення позову, зокрема:

опис суті та предмета спору, де заявник викладає фактичні обставини виникнення спору, вказує на правові підстави його матеріально-правових вимог і визначає предмет спору;

обґрунтування необхідності забезпечення позову (заявник пояснює, чому необхідно застосувати заходи забезпечення позову, наводить свої доводи і посилається на докази щодо обставин, які підтверджують потрібність застосування таких заходів);

захід забезпечення позову, який заявник просить застосувати (обґрунтовує, чому слід застосувати саме обраний ним спосіб забезпечення позову, а не інший, і доводить відповідність заявленого заходу фактичним обставинам спору й можливим наслідкам його застосування або незастосування);

пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення (це ще одна новела ЦПК: законодавець пропонує позивачеві самостійно запропонувати суду підтвердження своєї сумлінності в питанні заявленого забезпечення позову).

Згідно з імперативними приписами ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Аналізуючи вищезазначені норми закону, суд приходить до висновку, що заявник не надала обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Також, зазначена заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, як це передбачене п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

При цьому, суд звертає увагу заявника на тому, що питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов`язаний вказати, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб`єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб`єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції).

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 150-151 ЦПК України.

Керуючись ст. 153 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.І. Селіщева