Ухвала суду № 97394804, 02.06.2021, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-н-110/2009

Провадження №4-с/471/2/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. смт. Братське

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді – Гукової І.Б.,

за участю секретаря – Кравченко Л.В.

представника заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське скаргу ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою в якій просить суд поновити строк для звернення до суду зі скаргою, визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб ДВС та зобов`язати останніх скасувати арешт нерухомого майна, що був накладений постановою АА 295136 від 05.11.2010 року, винесеною державним виконавцем ВДВС Братського РУЮ.

Під час судового засідання представник заявника підтримав скаргу та просив скасувати арешт.

Представник відділу ДВС до суду не з`явився, надіслав заяву про розгляд скарги за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши надані докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

27 жовтня 2009 року Братським районним судом Миколаївської області було винесено судовий наказ, відповідно до якого зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 48673,39 грн.

Постановою ВП № 16284487 від 03.12.2009 року було відкрито виконавче провадження.

Постановою АА 295136 від 05.11.2010 року державним виконавцем ВДВС Братського РУЮ було накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_2 .

27.04.2021 року ОСОБА_2 звернулася до державного виконавця із заявою про скасування арешту у зв`язку з закінченням виконавчого провадження.

Листом від 28.04.2021 року ОСОБА_2 було повідомлено, що виконавче провадження закінчено 02.09.2019 року на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», щодо причин не скасування постанови про арешт в листі не зазначено.

Згідно з ст.. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як зазначено у п. 12, 13 постанови № 6 Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця…подається до суду який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг, мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

За змістом статті1 Закону« Про виконавче провадження» (далі Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець має право, зокрема,накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом) (частина 7статті 18 цього Закону).

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частини 1-3 статті 56 Закону №1404).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчується у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як встановлено судом, виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт закінчено з підстав повного фактичного виконання.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, державний виконавець, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження повинен був також скасувати заходи постанову про накладення арешту на майно боржника.

Що стосується строку на звернення до суду зі скаргою, то суд вважає що він не порушений, оскільки зі скаргою до суду ОСОБА_2 звернулася 29.04.2021 року, а про те що виконавче провадження було закрито дізналася 27.04.2021 року, отже, строк, передбачений ч. 1 ст. 440 ЦПК України нею не пропущено.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст. 447, 450 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Братського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з належного ОСОБА_2 нерухомого майна.

Зобов`язати посадових осіб Братського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) припинити чинність арешту нерухомого майна, що був накладений на все нерухоме майно ОСОБА_2 постановою АА 295136 від 05.11.2010 року, винесеної головним державним виконавцем ВДВС Братського РУЮ Лазаруком Д.В.; запис про який міститься в відомостях Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: Тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10496654, зареєстровано: 17.11.2010 09:22:24 за № 10496654 реєстратором: Миколаївська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 34/1, а/с 124, (0512)50-11-04, 50-11-06; підстава обтяження: постанова, АА 295136, 05.11.2010, головним державним виконавцем ВДВС Братського РУК) Лазаруком Д.В.; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_2 ; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції, код: 34473278, 55400, Миколаївська область, Братський p., смт. Братське, вул. Шевченка, 13; заявник: Відділ державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції, код: 34473278, 55400, Миколаївська область, Братський p., смт. Братське, вул. Шевченка, 13.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 02.06.2021 року.

СуддяІ.Б. Гукова