Рішення № 97394630, 25.05.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2374/21

Провадження № 2/127/398/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Поперечній А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дітей.

Позов мотивовано тим, що позивачка перебувала у шлюбі з відповідачем, однак, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.12.2017 року їхній шлюб було розірвано Під час шлюбу у них народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час діти проживають разом з позивачкою.

В подальшому позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 . Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після розірвання шлюбу з відповідем та до цього часу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з позивачкою та її новим чоловіком. Позивачка з новим чоловіком забезпечують навчальний процес дітей, відводять їх до школи, садочка та організовують їхнє дозвілля. Діти відвідують різноманітні гуртки у позашкільний час. Відповідач участі у житті синів приймає рідко. Час від часу у них виникає спір з приводу місця проживання синів. Позивачка разом зі своїм новим чоловіком у повній мірі мають усі можливості забезпечувати синів усім необхідним для їх належного зростання та розвитку, забезпечуватимуть надалі рівень життя дітей, який буде їм на користь та жодним чином не вплине на соціальні зв`язки дітей, які повністю залишаться у тій формі, до яких діти уже звикли. Більшість витрат для належного рівня життя та розвитку, а також медичного обстеження та лікування синів позивачка здійснює з новим чоловіком самостійно. Усі питання щодо шкільних витрат також повністю покладені на неї.

Таким чином, позивачка просить суд визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

04.02.2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.02.2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

За клопотанням сторони позивача 12.02.2021 року витребувано зі Служби у справах дітей ВМР висновок щодо доцільності визначення місця проживання дітей разом з матір`ю.

В судове засідання позивачка не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин. 19.03.2021 року на адресу суду надійшла заява про визнання позову відповідачем, в якій останній визнав позовні вимоги у повному обсязі і не заперечував щодо його задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, підтримав висновок служби.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

А тому, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, та, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.12.2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано (а.с. 11).

Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 (а.с.13), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 (а.с.14).

Згідно Свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 , 10.11.2018 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , про що зроблений відповідний актовий запис № 3074 (а.с.15).

Від шлюбу у останніх народився син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 (а.с.12).

Як вбачається з Довідки про склад сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_1 , - уповноважений власник, ОСОБА_5 - чоловік, ОСОБА_3 - син, ОСОБА_4 - син, ОСОБА_6 - син. Діти проживають разом з батьками та перебувають на їх утримані. Усього сім`я складається з 5 чоловік (а.с.5).

Факт реєстрації місця проживання дітей та позивачки також підтверджується Довідками про реєстрацію місця проживання особи № 593600, №50152, № 50149 , № 50151 (а.с.6-9).

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки і піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 2, 8, 9, 10 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

Згідно із ст. 11 ЗУ «Про охоронну дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. У ч.1, 2 ст. 15 даного Закону зазначено, що батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно зі ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР від 27.02.91, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.

У п.1 ст.9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно й необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, виконують їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1ст.З Конвенції).

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі ст. 141 СК України мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст. 142 СК України), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» сказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06.05.2021 року про доцільність визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 9а.с.50-52).

Суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, а також, враховуючи що відповідач визнав позов у повному обсязі, приходить до висновку про необхідність визначити місце постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

За клопотанням представника позивача судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, згідно ст.ст. 155, 157, 160,161 СК України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити місце постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код ЄДРПОУ 03084813.

Повний текст судового рішення складено 02.06.2021 року.

Суддя: