Вирок № 97394496, 03.06.2021, Погребищенський районний суд Вінницької області

№ 143/1128/20

ВИРОК

Іменем України

03.06.2021р. м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі:головуючого - судді Сича С.М.,

за участю секретаря Огородник Н.А.,

прокурора Огірчук О.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Царківського О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребище обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020270000260 від 01.10.2017 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кур`янці, Погребищенського району, Вінницької області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середня, заміжньої, не працюючої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Кур`янці, Погребищенського району, Вінницької області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, незаміжньої, працюючої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

30.09.2017 року близько 12 години ОСОБА_1 запропонувала своїй доньці ОСОБА_2 викрасти майно, а саме соняшник, який зростає на полі, що орендує ФГ «Лан - П» с. Дзюньків та яке розташоване за межами с. Дзюньків, Погребищенського району, Вінницької області в напрямку с. Борщагівка та с. Кур`янці, Погребищенського району, Вінницької області по польовій дорозі. На її пропозицію ОСОБА_2 погодилась, вступивши таким чином у попередню змову між собою на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 взявши вдома кухонні ножі в кількості 2 шт. та поліпропіленові мішки в кількості 11 шт., 30.09.2017 року близько 15 години відправилась разом із ОСОБА_2 на вказане поле. Перебуваючи на полі № 2 за межами с. Дзюньків, Погребищенського району, Вінницької області, де зростають сільськогосподарські рослини соняшника, та яке перебуває у оренді ФГ «Лан - П», головою якого являється ОСОБА_3 , переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та їх дії залишаються непоміченими для сторонніх осіб, умисно, шляхом вільного доступу за допомогою двох кухонних ножів ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , зрізали головки соняшника із насінням, після чого складали його у білі пропіленові мішки, таким чином скоївши крадіжку одинадцяти повних поліпропіленових мішків білого кольору із вмістом головок соняшника із насінням, загальною вагою 210 кг. Після відокремлення насіння соняшнику від головок вага насіння соняшника становить 147 кг. Згідно довідки, виданої Погребищенською РДА №01-09/2436 від 03.10.2017 року, вартість 1 тони насіння соняшника становить 10 400 грн. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали ФГ «Лан - П» матеріального збитку на суму 1 528 грн. 80 коп.

Однак, виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, свій злочинний умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як були викриті на місці вчинення злочину ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та орендодавцями ФГ «Лан - П».

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, підтвердила зазначені в обвинувальному акті обставини його скоєння, докази щодо фактичних обставин справи не оспорювала. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо її не карати. Також вказала, що вона не оспорює викладені в обвинувальному акті фактичні обставини вчиненого нею кримінального проступку.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, підтвердила зазначені в обвинувальному акті обставини його скоєння, докази щодо фактичних обставин справи не оспорювала. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо її не карати. Також вказала, що вона не оспорює викладені в обвинувальному акті фактичні обставини вчиненого нею кримінального проступку.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився. Проте, голова ФГ "Лан-П" ОСОБА_3 через канцелярію суду подав заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутності, просить обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарати не суворо(а.с. 85).

Суд на підставі ч.1 ст.325 КПК України ухвалив проводити судовий розгляд без представника потерпілого, оскільки його відсутність не перешкоджає з`ясуванню всіх обставин кримінального провадження.

Враховуючи повне визнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що фактичні обставини кримінального провадження учасниками судового провадження не оспорюються, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

З огляду на викладене суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України ухвалив обмежитись допитом обвинувачених, дослідженням документів, що їх характеризують, та процесуальних документів щодо вирішення питання про долю речових доказів.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку, що обвинувачені надали правдиві показання щодо фактичних обставин справи, які узгоджуються з обставинами, встановленими в процесі досудового розслідування та наведеними в обвинувальному акті.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Згідно зі ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.

Згідно із ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як роз`яснено в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, особу обвинуваченої та обставину, що пом`якшує її покарання.

Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, згідно із ст. ст.12, 68 КК України (в редакції, діючій станом на час вчинення кримінального правопорушення) є незакінченим злочином та відноситься до злочину середньої тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, має середню освіту; заміжня; на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , передбаченою пунктом 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, особу обвинуваченої та обставину, що пом`якшує її покарання.

Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, згідно із ст. ст.12, 68 КК України (в редакції, діючій станом на час вчинення кримінального правопорушення) є незакінченим злочином та відноситься до злочину середньої тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, має середню спеціальну освіту; не заміжня; на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , передбаченою пунктом 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами.

Частиною 2 ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити у виді позбавлення волі в межах, установлених у санкції ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням приписів ч.3 ст.68 КК України.

Разом із цим, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та обставини його вчинення, особу винної, суд на підставі ч.1 ст.75 КК України дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання та звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням їй іспитового строку.

Призначення зазначеного покарання зі звільненням обвинуваченої ОСОБА_1 від його відбування з випробуванням, на переконання суду, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_1 слід покласти обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Також суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченій ОСОБА_2 слід призначити у виді позбавлення волі в межах, установлених у санкції ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням приписів ч.3 ст.68 КК України.

Разом із цим, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та обставини його вчинення, особу винної, суд на підставі ч.1 ст.75 КК України дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання та звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням їй іспитового строку.

Призначення зазначеного покарання зі звільненням обвинуваченої ОСОБА_2 від його відбування з випробуванням, на переконання суду, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_2 слід покласти обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме два кухонні ножі, рукоятки яких виготовлені із дерева, які не мають ніякої цінності, на підставі п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України необхідно знищити.

Інші речові докази по кримінальному провадженні, а саме 147 кг насіння соняшника, що було передано на зберігання ФГ «Лан - П» згідно із розпискою від 03.10.2017 року №267, на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України необхідно залишити у володінні та користуванні потерпілого.

Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили чи інших заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинувачених суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України суд, -

У Х В А Л ИВ :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановити їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Початок іспитового строку ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та встановити їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Початок іспитового строку ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові доказипо справі : два кухонні ножі, рукоятки яких виготовлені із дерева, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

Речові доказипо справі : 147 кг насіння соняшника, що передано на зберігання ФГ «Лан - П» згідно із розпискою від 03.10.2017 року №267, - залишити у володінні та користуванні Фермерського господарства «Лан - П», Вінницька область, Вінницький район, село Дзюньків.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя