Рішення № 97390129, 26.05.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/6733/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Грищенко Н.С.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Роєнка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 24.12.2020 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області), у якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просить:

- скасувати наказ відповідача від 28.10.2020 №1508 в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ;

- скасувати наказ відповідача від 26.11.2020 №338 о/с «по особовому складу» в частині звільнення його зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» зі змінами, внесеними в даний наказ на підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 12.03.2021 №69 о/с «У часткову зміну наказу ГУНП від 26.11.2020 №338 о/с»;

- поновити його, старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Бобровицького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області;

- стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.12.2020 до дня поновлення на посаді.

Свої вимоги мотивує тим, що під час проходження служби в Національній поліції позивач дотримувався та не порушував вимоги керівних нормативно-правових актів, не допускав прогулу, а тому його звільнення зі служби є необґрунтованим. Також позивач зазначив, що відповідачем не надано до матеріалів службового розслідування будь-яких допустимих доказів відсутності його в період з 01.05.2020 по 30.07.2020 на робочому місці. Крім того, вважає, що пройшли строки для накладення відповідачем дисциплінарного стягнення.

Ухвалою судді від 08.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалами суду від 05.04.2021 вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 26.04.2021 поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 05.05.2021 закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що в ході службового розслідування було встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 свідомо, в порушення наказу про призначення його на посаду старшого інспектора СРПП №4 Чернігівського РВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області, самоусунуся від виконання покладених на нього обов`язків, шо понесло за собою вчинення прогулів з 2019 по 30.07.2020. Зокрема, позивач до несення служби згідно книги нарядів ЧРВП не залучався, табельну зрою не отримував, адміністративні матеріали не отримував та не складав, вхідної кореспонденції в підрозділі не отримував. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що позивача обґрунтовано, з дотриманням вимог чинного законодавства, звільнено зі служби в поліції.

Додатково представник відповідача зазначив, що ведення табелів обліку робочого часу поліцейських Порядком №260 не передбачено.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов має бути задоволений, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Національній поліції України з 07.11.2015, відповідно до наказу від 07.11.2015 №2 о/с, як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 98-101 т.1).

Відповідно до наказу від 28.08.2020 №238 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора з ювенальної превенції Бобровицького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП (а.с. 101 т.1).

Відповідно до матеріалів справи, 27.08.2020 до УОАЗОР ГУНП в Чернігівській області надійшла доповідна записка заступника голови Національної поліції України - керівника патрульної поліції полковника поліції Фацевича Олександра «Про результати перевірки підрозділів реагування ГУНП в Чернігівській області» (а.с. 105-117 т.1).

Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 31.08.2020 №1513 за фактами, викладеними у доповідній записці, призначено службове розслідування, утворено дисциплінарну комісію. Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 29.09.2020 №1678, відповідно до поданого головою дисциплінарної комісії рапорту, продовжено строк проведення службового розслідування до 60 днів (а.с. 119-121 т.1).

За результатами службового розслідування, комісією складено висновок, затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області 28.10.2020, у якому зазначено, що майор поліції ОСОБА_1 продовж 2019-2020 років не виконував своїх посадових обов`язків (до 30.07.2020), затверджених наказом начальника ЧРВП, а саме: до несення служби згідно нарядів ЧРВП не залучався, табельну зброю не отримував, адміністративні матеріали не отримував та не складав, вхідної кореспонденції в підрозділі не отримував (а.с. 125-147 т.1).

До таких висновків дисциплінарна комісія дійшла на підставі наданих підрозділами ГУНП довідок і пояснень опитаних в ході службового розслідування поліцейських (а.с. 148-174 т.1) та, враховуючи наведене, зазначила, що майор поліції ОСОБА_1 свідомо, в порушення наказу про призначення його на посаду старшого інспектора СРПП №4 Чернігівського РВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області, самоусунувся від покладених на нього обов`язків, шо понесло за собою вчинення прогулів з 2019 року по 30.07.2020.

За грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 3 ст. 1, ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги поліцейського в частині безпідставної відсутності на службі з 01.05.2020 по 30.07.2020 (вчинення прогулів), дисциплінарна комісія зазначила, що майор поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

28.10.2020 начальником ГУПН в Чернігівській області винесено наказ №1508, пунктом 12 якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 122-124 т.1).

Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області від 26.11.2020 №338 о/с (зі змінами, внесеними наказом від 12.03.2021 №69 о/с) ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 01.12.2020 (а.с. 102, 208 т.1).

Вважаючи вищевказані накази відповідача протиправними, а звільнення зі служби незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон №580).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 18 Закону №580 визначено обв`язки поліцейських.

Зокрема, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини перша та друга статті 19 Закону №580).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника тощо.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Відповідно до частин першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту установлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно о частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807.

Відповідно до Розділу VI Порядку зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судом встановлено, що на підставі матеріалів службового розслідування, проведеного за фактами, викладеними у доповідній записці заступника Голови Національної поліції України - керівника патрульної поліції, дисциплінарна комісія прийшла до висновку про порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства України, а саме: безпідставного відсутності на службі з 01.05.2020 по 30.07.2020 (вчинення прогулів). Зазначені обставини стали підставою для звільнення позивача зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Однак, із вказаною позицією суд не погоджується, враховуючи такі обставини.

У чинному законодавстві України визначення поняття «прогул» немає, однак у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами і доповненнями) зазначено, що прогул - це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

При цьому, суд звертає увагу, що вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі законодавство України не виділяє, тобто у кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин. Оцінка причин порушення трудової дисципліни (в тому числі вчинення прогулу) як поважних може здійснюватися як безпосередньо власником або уповноваженим ним органом, так і органом, до якого здійснюється оскарження накладеного дисциплінарного стягнення (комісією по трудових спорах, судом).

Суд звертає увагу, що Законом України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарним статутом визначено обов`язки поліцейського і поняття службової дисципліни. Службова дисципліна включає в себе і дотримання поліцейськими відповідного робочого розпорядку роботи, прийнятого у відповідному органі, де вони працюють.

У разі коли спеціальні закони не регламентують питання, що стосуються проходження служби певними категоріями осіб, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів, у даному випадку повинні застосовуватися загальні норми про працю, які регламентовані КЗпП України.

Отже, у разі невиходу поліцейського на роботу без поважних причин повинні застосовуватися норми статті 40 КЗпП України.

У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Тобто, для звільнення за вказаною нормою роботодавець повинен довести обставини відсутності працівника на роботі без поважних причин (та наявність в діях працівника вини у вчиненні даного дисциплінарного проступку). Для цього роботодавцю необхідно: встановити факт відсутності працівника на роботі три і більше години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин; документально підтвердити факт відсутності працівника на робочому місці (підтверджуючими документами можуть бути доповідна записка безпосереднього начальника працівника на ім`я керівника та акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше ніж із трьох осіб); затребувати у працівника письмове пояснення причини відсутності на роботі (якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт), тощо.

Разом з тим, суд звертає увагу, що всупереч наведених вимог, ГУНП в Чернігівській області не надано суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності позивача на службі в період з 01.05.2020 по 30.07.2020, тобто вчинення ним прогулу. При цьому, суд зауважує, що не передбачення нормативно-правовими актами ведення табелів відносно поліцейських, не скасовує обов`язок ГУПН в Чернігівській області як роботодавця зафіксувати належним чином факт відсутності поліцейського на службі, шляхом складення доповідних записок, рапортів, актів, тощо.

У висновку службового розслідування та відзиві на позов відповідач зазначає, що ОСОБА_1 впродовж 2019-2020 років до несення служби згідно книги нарядів ЧРВП не залучався, табельну зброю не отримував та не складав, вихідної документації в підрозділі не отримував. Однак, на переконання суду, наведене може свідчити виключно про неналежне виконання позивачем покладених на нього обов`язків і жодним чином не підтверджує відсутність ОСОБА_1 на службі протягом вказаного вище періоду.

Крім того, суд звертає увагу, що протягом вказаного періоду позивач отримував грошове забезпечення та премії (відповідно до пропозиції безпосереднього керівника, про що зазначено у відповідних списках), здійснювалось переміщення його по службі (наказ від 29.08.2020 №238 о/с) (а.с. 101, 176-184 т.1). Відповідно до послужного списку позивача, за період служби в Національній поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, за місцем несення служби характеризується позитивно (а.с. 3-9 т.2). Під час службового розслідування в своїх поясненнях позивач також заперечував свою відсутність на службі та зазначав, що впродовж 2019-2020 років прогулів не допускав.

Враховуючи наведене, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що ГУНП в Чернігівській області не підтверджено відсутність позивача на службі в період з 01.05.2020 по 30.07.2020, тому висновок службового розслідування є необґрунтованим.

Пунктом 4 Розділу V Порядку встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Тобто, для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дисциплінарного проступку. При цьому, під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків.

У свою чергу, матеріалами службового розслідування не підтверджується склад дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) ОСОБА_1 , які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в поліції. Також під час визначення виду дисциплінарного стягнення не враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків.

На переконання суду, наведене свідчить про необ`єктивність проведеного службового розслідування, неврахування ГУПН в Чернігівській області усіх обставин, що мали місце та, відповідно, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в Національній поліції.

Враховуючи наведене, суд вважає, що спірні накази відповідача від 28.10.2020 №1508 (у частині, що стосується ОСОБА_1 ) та від 26.11.2020 №338о/с (зі змінами, внесеними наказом від 12.03.2021 №69 о/с) є протиправними та мають бути скасовані.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується протиправність звільнення позивача із служби в поліції, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині поновлення його на тій посаді та у тому органі, у якому він був протиправно звільнений, а саме: на посаді старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Бобровицького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП, з 02.12.2020.

Пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду у частині поновлення позивача на посаді та виплати суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 мають бути задоволені у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 28.10.2020 №1508 ''Про притягнення до дисциплінарної відповідальності'' в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 26.11.2020 №338 о/с (зі змінами, внесеними наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 12.03.2021 №69 о/с) про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 01.12.2020.

Поновити ОСОБА_1 з 02 грудня 2020 року на службі в поліції на посаді старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Бобровицького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Бобровицького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП та присудження виплати ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць, а саме: 13 045 (тринадцять тисяч сорок п`ять) грн. 00 коп., звернути до негайного виконання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651, просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна