Ухвала суду № 97390120, 03.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 червня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/5346/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

24.05.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області та просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не урахування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, в розмірі – 1,17, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», та 1,11 – відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» під час розрахунку призначеної їй пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14.05.2020 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі від 04.09.2020 №620/2316/20, яка розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, а саме за 2017, 2018, 2019 роки;

- зобов`язати відповідача з 14.05.2020 розрахувати пенсію, що призначена їй відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі від 04.09.2020 №620/2316/20, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, а саме за 2017, 2018, 2019 роки, з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, в розмірі – 1,17, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», та 1,11 – відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та виплатити різницю між фактично отриманою та знов розрахованою пенсією;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не проведення з 01.03.2021 індексації пенсії, що призначена їй відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі від 04.09.2020 №620/2316/20, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, а саме за 2017, 2018, 2019 роки, з урахуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, в розмірі 1,11, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»;

- зобов`язати відповідача з 01.03.2021 розрахувати (проіндексувати) її пенсію, що призначена відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі від 04.09.2020 №620/2316/20, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, а саме за 2017, 2018, 2019 роки, з урахуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, в розмірі 1,11, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та виплатити різницю між фактично отриманою та знов розрахованою (проіндексованою) пенсією;

- зобов`язати відповідача при розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати на підставі статті 24 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключити з розрахунку лютий 2019 року, як повний місяць, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, що виникне внаслідок цього перерахунку;

- зобов`язати відповідача виплатити їй відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 4 Закону України від 19.10.2000 №2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» суму компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати – 14.05.2020, станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці.

Відповідно до положень пунктів 4 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання неправомірними дій відповідача щодо не урахування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, в розмірі – 1,17, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», та 1,11 – відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» під час розрахунку призначеної їй пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14.05.2020 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі від 04.09.2020 №620/2316/20, яка розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, а саме за 2017, 2018, 2019 роки; зобов`язання відповідача з 14.05.2020 розрахувати пенсію, що призначена їй відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі від 04.09.2020 №620/2316/20, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, а саме за 2017, 2018, 2019 роки, з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, в розмірі – 1,17, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», та 1,11 – відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та виплатити різницю між фактично отриманою та знов розрахованою пенсією, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Нормами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, спірні правовідносини виникли у зв`язку із неналежним виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, на переконання позивача, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 у справі №620/2316/20.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів – накладення штрафу (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду (частина перша статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (статті 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судових рішень у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у рішеннях від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а та від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17.

Проаналізувавши предмет позову у справі №620/5346/21, суд дійшов висновку, що вищевказані позовні вимоги фактично спрямовані на виконання іншого судового рішення (рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 у справі №620/2316/20). Тобто, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання вищевказаного рішення. Отже, спір у справі в частині позовних вимог є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що дана обставина, згідно із пунктом 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для відмови ОСОБА_1 у відкритті провадження в частині її позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у справі №620/5346/21.

На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:

визнання неправомірними дій відповідача щодо не урахування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, в розмірі – 1,17, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», та 1,11 – відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» під час розрахунку призначеної їй пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14.05.2020 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі від 04.09.2020 №620/2316/20, яка розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, а саме за 2017, 2018, 2019 роки;

зобов`язання відповідача з 14.05.2020 розрахувати пенсію, що призначена їй відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі від 04.09.2020 №620/2316/20, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, а саме за 2017, 2018, 2019 роки, з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, в розмірі – 1,17, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», та 1,11 – відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та виплатити різницю між фактично отриманою та знов розрахованою пенсією – відмовити.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складений 03.06.2021.

Суддя С.В. Бородавкіна