Рішення № 97389315, 03.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 р. № 520/5719/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 14321742), оформлене протоколом засідання житлової комісії Харківського прикордонного загону №1 від 28.01.2021, в частині відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та членам його сім`ї у виплаті грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, як особам, які перебувають у списку осіб, що потребують поліпшення житлових умов по Харківському прикордонному загоні; зобов`язати Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону (ЄДРПОУ 14321742) призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та членам його сім`ї грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення у відповідності до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії та рішення відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що дії відповідача є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Харківському прикордонному загоні, згідно до наказу начальника 4 прикордонного загону від 01.07.2020 позивача звільнено в запас за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту).

Загальна вислуга років старшого прапорщика ОСОБА_1 складає 37 років 09 місяців 27 днів.

З наявної в матеріалах справи довідки №118.441-50 №29 від 11.12.2020, вбачається, що позивач перебуває на квартирному обліку.

За час проходження служби житлове приміщення не отримував, а також позивачем не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Дружина позивача - ОСОБА_2 , надала нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г. згоду на отримання чоловіком грошової компенсації взамін на жиле приміщення, яке вони, як члени сім`ї, мають отримати, реєстр. №1219.

24.12.2020 позивач звернувся із відповідною заявою, відповідно до положень Порядку №728 від 02.09.2015, до Харківського прикордонного загону про виплату йому грошової компенсації за належне житлове приміщення.

Листом №702/1889 від 25.02.2021 Харківський прикордонний загін Державної прикордонної служби України повідомив ОСОБА_1 , що його звернення було розглянуто на засіданні житлової комісії Харківського прикордонного загону 28.01.2021 протоколом №1, копія відповідного протоколу позивачу надана не була.

Відповідачем було надано до суду витяг з протоколу №1 засідання житлової комісії Харківського прикордонного загону від 28.01.2021 згідно до якого ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті грошової компенсації відповідно до Порядку №728 від 02.09.2015 з огляду на те, що Законом та Порядком не передбачена можливість виплати компенсації військовослужбовцям, які мають вислугу більше 20 років та звільнені по закінченню контракту.

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що порушує законне право позивача на отримання грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення, він звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлено Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728.

Приписами пункту 3 цього Порядку зазначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Відповідно до пункту 5 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Пунктом 11 цього ж Порядку передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:

- рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім`ї, зазначеної в абзацах четвертому і п`ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім`ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;

- довідка про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання (перебування);

- копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- копія свідоцтва про шлюб (за наявності);

- копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);

- копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

- копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

- довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;

- дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім`ї компенсації у випадках, визначених законодавством.

Наказом Міністра оборони України №542 від 08.10.2015, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728 "Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян" було внесено зміни у Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 №737, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 за №24/20337.

Зокрема, житлові комісії та/або квартирно-експлуатаційні організації одночасно перевіряють документи, зазначені у пункті 4.6 розділу IV.

Житлові комісії в десятиденний строк розглядають рапорти військовослужбовців (заяви осіб, звільнених з військової служби, та членів сімей військовослужбовців) щодо надання компенсації та на підставі отриманих документів приймають рішення про надання або відмову в наданні компенсації.

Про прийняте рішення житлова комісія інформує військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби, та членів сімей військовослужбовців) у п`ятиденний строк та одночасно надає до КЕВ (КЕЧ) району Список громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у гарнізоні (додаток 37).

На підставі отриманого рішення житлової комісії та документів, передбачених пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728, начальники КЕВ (КЕЧ) районів спільно з начальниками гарнізонів у десятиденний строк надають до ГКЕУ ЗС України Список громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 38), разом із Розрахунком виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (додаток 39) (далі - Розрахунок) на кожного військовослужбовця (особу, звільнену з військової служби, та членів сім`ї військовослужбовця) окремо з їх обліковими справами для подальшого розгляду Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України.

ГКЕУ ЗС України здійснює перевірку наданих документів відповідно до дати зарахування на квартирний облік та правомірності визначеного розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Із аналізу викладених вище положень законодавства слідує, що грошова компенсація за належне до отримання жиле приміщення виплачується військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби та членам їх сімей відповідно до черговості взяття на облік такої особи, як громадянина, що потребує поліпшення житлових умов, або часу включення такої особи до списків осіб, що мають право на позачергове одержання жилих приміщень, за результатами розгляду Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України списку громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, що подається начальниками гарнізонів через квартирно-експлуатаційні організації та Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження реалізації свого права на отримання грошової компенсації, позивач надавав копії паспортів членів сім`ї, ідентифікаційних номерів членів сім`ї, довідки про перебування на квартирному обліку, довідки про склад сім`ї, довідки про те, що родина ОСОБА_1 житлові чеки не використовувала, довідки про відсутність прав власності на об`єкти нерухомого майна у позивача та його дружини, свідоцтва про шлюб, довідки місця реєстрації позивача та його дружини, нотаріальної згоди дружини позивача, витягу з реєстру речових прав.

Таким чином, судом було встановлено, що станом на 24.12.2020 вислуга на військовій службі ОСОБА_1 становить більше 20 років, він перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у Харківському прикордонному загоні.

Як встановлено судом, єдиною підставою для відмови позивачу у призначені виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, відповідач вказав те, що ОСОБА_1 звільнений в запас на підставі підпункту "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", але в Порядку, який регулює зазначені правовідносини, такої підстави не вбачається.

Суд доходить висновку, що Харківський прикордонний загін помилково дійшов висновку щодо відмови позивачу у призначенні відповідної грошової компенсації.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем було дотримано всіх вимог, визначених чинним законодавством для реалізації свого законного права на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, які перебувають в черзі на одержання житлових приміщень у Харківському прикордонному гарнізоні.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення оформленого протоколом засідання житлової комісії Харківського прикордонного загону №1 від 28.01.2021, щодо відмови позивачу та членам його сім`ї у виплаті грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, які перебувають в черзі на держання житлових приміщень у Харківському прикордонному гарнізоні, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону призначити ОСОБА_1 та членам його сім`ї грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення у відповідності до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країни від 02.09.2015 №728, суд зазначає наступне.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд зауважує, що він є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 року, "Фадєєва проти Росії" (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, "Кумпене і Мазере проти Румунії" (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний спосіб відновленого порушеного права позивача, враховуючи положення статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у відповідності до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728, з урахуванням висновків суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону (вул. Клочківська, буд. 228, м. Харків, 61045, ЄДРПОУ 14321742) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення оформлене протоколом засідання житлової комісії Харківського прикордонного загону №1 від 28.01.2021, в частині відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та членам його сім`ї у виплаті грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, які перебувають в черзі на держання житлових приміщень у Харківському прикордонному гарнізоні.

Зобов`язати Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону (ЄДРПОУ 14321742) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо призначення йому грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у відповідності до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов