Рішення № 97389088, 01.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 червня 2021 року № 520/6388/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Сумський Шлях, буд. 20,м. Дергачі, Харківська область, 62303, 41430510), третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 18, м. Харків, 61166) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення майнової шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) , в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Манжак Б.С. від 01.03.2021 року по ВП № 64665109 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 27909 гривень 29 копійок;

2) визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Манжак Б.С. від 01.03.2021 року по ВП № 64665109 про арешт коштів боржника на суму 28278 гривень 29 копійок;

3) визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Манжак Б.С. від 07.04.2021 року по ВП № 64665109 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

4) визнати неправомірними дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Манжак Б.С. щодо: відкриття виконавчого провадження ВП № 64665109 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 27909,29 грн.; встановлення розміру витрат виконавчого провадження у сумі 300 гривень 00 копійок.; арешту та списання на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), що находилися на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритий у Дергачівському відділенні АТ КБ "ПриватБанк", МФО 351533, як заробітна плата у розмірі 28278 гривень 29 копійок;

5) стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) 28278 гривень 29 копійок на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій та рішень Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків);

6) стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) 20000 гривень 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дій та рішень Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

В обґрунтування вимог заявленого позову позивачем зазначається, що державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Манжак Б.С. винесено постанови: від 01.03.2021 року по ВП № 64665109 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 27909 гривень 29 копійок; від 01.03.2021 року по ВП № 64665109 про арешт коштів боржника на суму 28278 гривень 29 копійок; від 07.04.2021 року по ВП № 64665109 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Позивач вважає, що дані постанови винесені з порушенням чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Також позивач в позові зазначив, що дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Манжак Б.С. щодо: відкриття виконавчого провадження ВП № 64665109 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 27909,29 грн.; встановлення розміру витрат виконавчого провадження у сумі 300 гривень 00 копійок.; арешту та списання на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), що находилися на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритий у Дергачівському відділенні АТ КБ "ПриватБанк", МФО 351533, як заробітна плата у розмірі 28278 гривень 29 копійок, є протиправними а тому просить суд визнати їх неправомірними, та стягнути на його користь майнову та моральну шкоду за такі незаконні дії.

Через канцелярію суду представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувані постанови прийняти у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження". В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник третьої особи надав до суду письмові пояснення, в яких просив суд відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України шляхом списання коштів з рахунку Державної казначейської служби України матеріальної та моральної шкоди.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

05.12.2019 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60754219 з примусового виконання виконавчого листа №619/3308/19 виданого 20.11.2019 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АНСУ" грошової суми у розмірі 279092,90 грн.

05.12.2019 року, одночасно з відкриттям виконавчого провадження ВП № 6075419, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 27909,29 грн..

26.02.2021 року до відділу надійшла заява стягувача вихідний №130 від 26.02.2021 року про повернення виконавчого документу стягувану.

26.02.2021 року державним, виконавцем, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. У постанові зазначено, що станом на 26.02.2021 року з боржника стягнуто борг у розмірі - 6220,46 грн., виконавчий збір у розмірі - 622,75 грн. та витрати виконавчого провадження у розмірі 369,00 грн. Станом на 26.02.2021 року заборгованість за виконавчим провадженням становила - 272872,44 грн., виконавчий збір - 27286,54, витрати виконавчого провадження стягнуто в повному розмірі, про що зроблена відмітка на постанові про стягнення виконавчого збору.

Отже судом встановлено, що станом на момент повернення виконавчого документу залишок боргу за виконавчим листом складав - 272872,44 грн. та залишок виконавчого збору - 27286,54 грн.

01.03.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64665109, з примусового виконання постанови від 05.12.2019 року ВП 60754219 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 27909,29 грн. на користь державного бюджету України. Копію постанови направлено боржнику.

01.03.2021 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника ВП № 64665109 на суму 28278 гривень 29 копійок.

01.03.2021 року державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника ВП № 64665109, у межах суми звернення стягнення 28278 гривень 29 копійок.

Державним виконавцем керуючись ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження», п.9 першого розділу Інструкції з організацій примусового виконання рішень та ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" направлені в банківські установи запити щодо надання інформації про відкриті рахунки ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

26.03.2021 року до відділу надійшло повідомлення з АТ КБ «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7 від 17.03.2021 року про відкриті рахунки ОСОБА_2 станом на 11.03.2021 року.

30.03.2021 року державним виконавцем направлено платіжне доручення №64665109 від 30.03.2021 року до АТ КБ «ПриватБанк».

06.04.2021 року на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в сумі 28278,29 грн.

07.04.2021 року грошову суму у розмірі 622,75 грн. перераховано боржнику за виконавчим провадженням, згідно платіжного доручення № 5992 від 08.04.2021 року, як надмірно стягнуті з боржника, та грошова сума у розмірі 27286,54 гри. згідно платіжного доручення № 5991 від. 08.04.2021 р. перерахована до державного бюджету України.

07.04.2021 року державним виконавцем, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

07.04.2021 року державним виконавцем, винесені постанови про зняття арешту з майна та зняття арешту з коштів.

07.04.2021 року державним виконавцем на підставі п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 64665109.

Вважаючи, постанови від 01.03.2021 року по ВП № 64665109 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 27909 гривень 29 копійок, від 01.03.2021 року по ВП № 64665109 про арешт коштів боржника на суму 28278 гривень 29 копійок та постанову від 07.04.2021 року по ВП № 64665109 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесених з порушенням закону та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” ( в редакції з 03.07.2018) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Частиною четвертою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Як зазначено вище, 05.12.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60754219 з примусового виконання виконавчого листа №619/3308/19 виданого 20.11.2019 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АНСУ" грошової суми у розмірі 279092,90 грн.

05.12.2019 року, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 60754219 у розмірі 27909,29 грн.

Позивачем суду не надано доказів оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору від 05.12.2019 р. ані на час винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 64665109, ані на час розгляду та вирішення даної справи.

Тобто, постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 05.12.2019 року ВП № 60754219, яка у розумінні Закону № 1404-VIII є виконавчим документом, не оскаржена позивачем у визначеному чинним законодавством порядку та не скасована, відповідно, підлягає виконанню з відкриттям виконавчого провадження відповідно до положень статті 26 Закону № 1404-VIII.

Суд звертає увагу, що правомірність винесення постанови від 05.12.2019 року ВП № 60754219 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 27909,29 грн. не є предметом доказування у межах розгляду даного спору.

Отже, відповідачем були вчинені дії, направлені на виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у відповідності до вимог Закону №1404-VIII.

Таким чином, суд доходить висновку, що державний виконавець, прийнявши 01.03.2021 року постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 27909,29 грн. ВП № 64665109, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законами України.

Також, відповідно до ст. 42 Закону№1404-VIII Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1,2 ст.48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч.ч.1-4 ст. 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону№1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Як зазначалось вище, 07.04.2021 року відповідач на підставі ст. 59 Закону Закону№1404-VIII виніс постанови про зняття арешту з коштів та майна боржника.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач вчиняючи виконавчі дії у ВП № 64665109 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення майнової шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.