Рішення № 97389056, 01.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1766/21

01 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представника позивача: Авдєєнка В.В.;

представника відповідача: Трут О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" (далі - ТОВ "Біоенергопродукт") звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП № 2877 від 31.12.20 в частині п. 833 додатка до постанови НКРЕКП № 2877 від 31.12.20.

визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП № 525 від 31.03.21 в частині п. 848 додатка до постанови НКРЕКП № 525 від 31.03.21.

Ухвалою суду від 07.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірними постановами відповідачем "зелений" тариф для вказаного енергогенеруючого об`єкту встановлено виходячи з коефіцієнту 1,26, який передбачений Законом України "Про альтернативні джерела енергії" для одиничної встановленої потужності вітрової турбіни від 600 і не більше 2000 кВт.

Позивач вважає наведені пункти постанов протиправними з огляду на те, що номінальна потужність кожної вітроустановки, які входять у склад енергогенеруючого об`єкту ТОВ "Біоенергопродукт" становить 2000 кВт, а у відповідності до статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" коефіцієнт "зеленого" тарифу для електричної енергії, виробленої з використанням енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт і більше становить 1,89.

А тому позивач вважає, що "зелений" тариф для обумовленого енергогенеруючого об`єкту слід визначати виходячи з коефіцієнта 1,89, оскільки одинична встановлена потужність кожної вітрової турбіни належить до категорії від 2000 кВт і більше. Спірними постановами порушено права та охоронювані законодавством інтереси позивача, оскільки застосування відповідачем для позивача зменшеного розміру коефіцієнту "зеленого" тарифу зумовлює менший розмір тарифу на електричну електроенергію, що продаватиметься товариством.

23.04.2021 до суду від НКРЕКП надійшов відзив на позов. Відповідач у відзиві на позов його заперечує та, серед іншого, зазначає, що положеннями статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" визначено, що коефіцієнт "зеленого" тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелекїростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, введеними в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно, дорівнює 1,26.

До того ж, положеннями 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" передбачено, що підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Враховуючи те, що введення в експлуатацію 1 черги вітро- та геліоелектростанції відбулось 20.06.2018, відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ТП 141181711217, при розрахунку "зеленого" тарифу застосовувався коефіцієнт "зеленого" тарифу 1,26, як для ВЕС, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно.

Отже, встановлюючи для позивача коефіцієнт "зеленого" тарифу на рівні 1,26 НКРЕКП діяла в межах наданих повноважень, та з дотриманням положень чинного законодавства. Разом з тим, як вбачається зі статті 9-1 Закону (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови), коефіцієнт "зеленого" тарифу для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.07.2015 по 31.12.2019 становить від 600 кВт, але не більше 2000 кВт (< 2000 кВт), що повністю узгоджується з Постановою № 2877 та Постанови № 525.

Ухвалами суду від 11 травня 2021 року та 20 травня 2021 року розгляд справи відкладено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві на позов. Додатково пояснила, що правомірність дій відповідача узгоджується із висновком Верховного Суду наведеним у постанові від 27 травня 2021 року № 500/2218/18.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Біоенергопродукт" зареєстроване як юридична особа з 05.04.2011, здійснює такий вид діяльності як виробництво електроенергії.

20.06.2018 ТОВ "Біоенергопродукт" було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області 1 (черга) з номінальною потужністю 2000кВт.

Відповідач 31.12.2020 прийняв постанову № 2877 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання", пунктом 833 якої позивачу встановлено "зелений" тариф для енергогенеруючого об`єкту ТОВ "Біоенергопродукт" (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) в розмірі 232,34 коп.

НКРЕКП 31.03.2021 прийняла постанову № 525 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання", пунктом 848 якої позивачу встановлено "зелений" тариф для енергогенеруючого об`єкту ТОВ "Біоенергопродукт" (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) в розмірі 225,97 коп.

Позивач вважає, що ці постанови в частині пунктів 833 та 848 відповідно є протиправними, оскільки "зелений" тариф ТОВ "Біоенергопродукт" має визначатися виходячи з коефіцієнту 1,89, а не 1,26.

Мотиви позову зводяться до двох обставин: 1) електрична потужність вітрогенераторних установок ТОВ "Біоенергопродукт" вища ніж 2000 кВт, тому підлягає застосуванню більший коефіцієнт, 2) законодавець нечітко визначив коефіцієнт "зеленого" тарифу для вітроелектростанції потужністю 2000 кВт, оскільки такий показник включається у значення вислову "від 600 кВт, але не більше 2000 кВт" (коефіцієнт 1,26) та вислову "від 2000 кВт та більше" (коефіцієнт 1,89).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржувані пункти постанов відповідача прийняті у відповідності до зазначених вище умов.

Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 №555-IV.

Відповідно до абзацу п`ятнадцятого статті 1 цього Закону "зелений" тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Частиною першою статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", яка передбачає положення щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, визначено, що "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється, серед іншого, в залежності від номінальної потужності електроустановки.

У спірному випадку 20.06.2018 ТОВ "Біоенергопродукт" введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області . Одинична встановлена потужність всіх вітроустановок, які входять до складу 1 черги вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області , НКРЕКП встановлена на рівні 2000 кВт.

Оцінку правомірності визначення НКРЕКП електричної потужності електрогенеруючого обладнання для енергогенеруючого об`єкту ТОВ "Біоенергопродукт" (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) на рівні 2000 кВт неодноразово надавав суд у судових рішеннях, які набрали законної сили, по справах №500/2218/18, №500/1520/19, №500/2177/19, №500/2782/19.

Відтак, відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України, яка передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, такі обставини не підлягають доказуванню у цій справі. Отже, позивач використовує для виробництва електроенергії вітроустановки номінальною потужністю 2000 кВт.

Щодо мотивації позивача про неправильне застосування відповідачем коефіцієнта "зеленого" тарифу, то судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" "зелений" тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).

Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01.01.2017 по 31.12.2019, залежно від категорії об`єктів електроенергетики, для яких застосовується "зелений" тариф, визначений:

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт - на рівні 1,26;

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше - на рівні 1,89.

З огляду на обґрунтування позовних вимог позивачем під час розгляду справи підлягало з`ясуванню питання до якої категорії об`єктів електроенергетики необхідно віднести вітроелектростанцію, яка складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю на рівні 2000 кВт, до категорії - від 600 кВт, але не більше 2000 кВт чи до категорії - від 2000 кВт та більше.

При вирішенні спору суд враховує висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.10.2020 № 10287/20-39.

Так, у справі № 500/2782/19 Тернопільським окружним адміністративним судом було призначено лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу писемного мовлення. Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.10.2020 № 10287/20-39 вислів "від 600 кВт, але не більше 2000 кВт", вжитий в статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", означає крайню кількісну верхню (найбільшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт; вислів "від 2000 кВт та більше" означає крайню кількісну нижню (найменшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт.

Таким чином, за висновком експерта, який для проведення експертизи використав ряд офіційних джерел, у тому числі тлумачні словники української мови, показник 2000 кВт включається як до вислову "від 600 кВт, але не більше 2000 кВт", так і до вислову "від 2000 кВт та більше", які вжиті у статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії".

Отже, суд погоджується з доводами представника позивача, що у першому випадку конструкція "не більше 2000 кВт" означає крайню кількісну межу, яка включає показник 2000 кВт, що й не заперечує відповідач, а словосполучення "від 2000 кВт" вказує на нижню кількісну межу і включає показник 2000 кВт.

З наведеного слід дійти висновку, що вжиті у частині 22 статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" вислови "від 600 кВт, але не більше 2000 кВт" і "від 2000 кВт та більше" допускають множинне їх тлумачення.

Згідно із частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на чіткості і ясності національного законодавства.

У справах "Щокін проти України" заяви № 23759/03 та № 37943/06 від 14.10.2010 та "Сєрков проти України" заява № 39766/05 від 07.07.2011 Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. Європейський суд з прав людини вивів правило найбільш сприятливого тлумачення нормативно-правових актів для особи.

В контексті наведеного, суд вважає, що суб`єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел застосування, яке буде найбільш сприятливе для нього, тобто з застосуванням вищого коефіцієнту "зеленого" тарифу 1,89, а не 1,26.

У наведеній справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини визнав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак, суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення певного важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Відтак у цій справі, суд вважає, що відповідач віддав перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства для позивача, тобто діяв неправомірно.

Суд також не погоджується з посиланням представника відповідача на висновок Верховного Суду у справі №500/2218/18, оскільки це рішення приймалося із врахуванням статті 9-1 Закону №555-IV в редакції від 11 червня 2017 року, яка вже була нечинною на час виникнення спірних правовідносин.

Так, переглядаючи судові рішення у справі №500/2218/18 за позовом ТОВ "Біоенергопродукт" про визнання протиправною постанови НКРЕКП та зобов`язання внести зміни виходячи з коефіцієнту 1,89 Верховний Суд дійшов висновку, що коефіцієнт "зеленого" тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, введених в експлуатацію у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, за приписами статті 9-1 Закону №555-IV становить 1,26.

Однак такий висновок Верховного Суду стосується застосування статті 9-1 Закону №555-IV в редакції до набрання чинності 22.05.2019 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 25 квітня 2019 року № 2712-VIII. У цій редакції статті 9-1 Закону коефіцієнт 1,89 застосовувався для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю "більше 2000 кВт", а не "від 2000 кВт та більше", як це встановлено у чинній редакції Закону.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень у цій справі не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції та не довів правомірності оскаржуваних пунктів постанов. Такі прийняті з порушенням умов, визначених частиною другою статті 2 КАС України, а саме: не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом ухвалення рішення про визнання протиправними та скасування пункту 848 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №525 від 31 березня 2021 року та пункту 833 додатку до постанови №2877 від 31 грудня 2020 року.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 848 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №525 від 31 березня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати пункт 833 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2877 від 31 грудня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" судові витрати у розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 червня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" (місцезнаходження: вул. Пасічна, 8/1, с. Підгородне, Тернопільський район, Тернопільська область ,47751, код ЄДРПОУ 36687375);

відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження: вул. Смоленська, 19, Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133).

Головуючий суддя Баранюк А.З.