Ухвала суду № 97389007, 02.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/1095/20

02 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву про надання роз`яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 24.02.2021 позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 03.03.2020 №18-23-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

01.06.2021 представник відповідача подав до суду заяву про надання роз`яснення судового рішення в даній адміністративній справі.

В обґрунтування заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вказує, що рішення є незрозумілим та викликає ускладнення щодо його виконання, оскільки не вказано чи є підстави проводити виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням рішення суду після 27.03.2021, так як вказаним рішенням не зобов`язано виплачувати пенсію на за вислугу років вподальшому після набрання ним законної сили.

Розглядаючи подану заяву про роз`яснення судового рішення, суд виходить з наступного.

Частинами 1,2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

При цьому, суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.08.2018 у справі № 826/10935/16.

Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Водночас, в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2021, чітко та зрозуміло викладено його зміст, з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Так предметом розгляду даної справи була відмова відповідача у здійсненні перерахунку розміру отримуваної позивачкою пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-(ІІ) 2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" на підставі довідки від 03.03.2020 №18-23-20, у зв`язку із відсутністю підстав для здійснення такого перерахунку.

В ході розгляду даної справи суд встановив, що з 13.12.2019 року на підставі рішення Конституційного Суду України позивачка набула право на перерахунок пенсії за умови підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорських працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури і станом на 13.12.2019 року розмір заробітної плати працюючого працівника прокуратури підвищився, порівняно з заробітною платою, яка виплачувалася позивачці станом на час виходу на пенсію, у зв`язку із чим, дійшов висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивачки на підставі наданої довідки прокуратури Тернопільської області. Тому з метою належного відновлення порушеного права позивача зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 03.03.2020 №18-23-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Вказане рішення набрало законної сили 29.03.2021.

При цьому, у заяві Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області фактично просить роз`яснити порядок виконання/застосування рішення від 24.02.2021, а саме чи є підстави проводити виплату пенсії ОСОБА_1 з його врахуванням після ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області фактично не відповідає ст. 254 КАС України, так як спрямована не на усунення неточностей рішення суду або його незрозумілості шляхом роз`яснення, а фактично спрямована на роз`яснення порядку виконання/застосування рішення, підстави для задоволення такої заяви відсутні.

Поряд із цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні норми містить і ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказані норми ст.129-1 Конституції України та ст. 14 КАС України однозначно слід враховувати заявником в подальшому при виникненні аналогічних правовідносин.

Керуючись статтями 248, 254 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про надання роз`яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Баранюк А.З.