Рішення № 97388541, 03.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5858/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Служби безпеки України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Служби безпеки України в Полтавській області про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок довічної пенсії за вислугу років, виходячи з раніше призначеного розміру 90 % відповідних сум грошового забезпечення та з 01.04.2019 з урахуванням поданої 11.08.2020 управління Служби безпеки України в Полтавській області та доданої до цієї заяви довідки від 02.09.2020 за вих.№66/21/4/105фв про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а також здійснити виплату різниці недоплаченої з 01.01.2018 довічної пенсії за вислугу років, виходячи з належного до отримання 90% розміру пенсії з урахуванням права на отримання з 05.03.2019 100% суми підвищення перерахованої відповідно до вимог постанови КМУ від 21.02.2018 №103 без обмеження її максимальним розміром, встановленим частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

12.04.2021 ОСОБА_1 до суду подано заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі №440/5858/20. Заявником до вказаної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 908,00 грн.

26.04.2021 судом винесено окрему ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Служби безпеки України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які вчинені при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі №440/5858/20. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: неналежному виконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі №440/5858/20.

Разом з тим, питання про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області сплаченого заявником судового збору, залишилося не вирішеним.

01.06.2021 ОСОБА_1 до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судового збору, сплаченого за звернення до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду.

02.06.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. У вказаних запереченнях відповідач посилається на відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За змістом пункту 9 частини другої цієї статті, у такій заяві зазначаються: документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

У свою чергу, як визначено у статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 названого Закону визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

У пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана у цій справі в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява до передбаченого частиною другою статті 3 Закону "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

З системного аналізу викладених положень слідує, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України "Про судовий збір".

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України відображені також у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18 та від 11.12.2019 у справі №821/471/18, від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а.

Системно аналізуючи наведенні положення суд приходить до висновку про наявність у особи яка звертається до суду із заявою поданою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України сплатити судовий збір.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Враховуючи те, що чинним законодавством на заявника покладено обов`язок по сплаті судового збору за звернення до суду із заявою поданою в порядку статті 383 КАС України та не врегульовано питання розподілу судових витрат у разі задоволення відповідної заяви, суд приходить до висновку про можливість застосування до вказаних правовідносин аналогії закону.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Враховуючи те, що судом задоволено заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Служби безпеки України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Постановлено окрему ухвалу, якою визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які вчинені при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі №440/5858/20. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: неналежному виконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі №440/5858/20.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, понесентх ОСОБА_1 під час звернення до суду із вказаною заявою.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Ухвалити по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Служби безпеки України в Полтавській області додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко