Ухвала суду № 97387691, 03.06.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"03" червня 2021 р. Справа № 300/1007/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Кафарський В.В., судді: Могила А.Б., Панікар І.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (далі – відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови по нарахуванню державної та додаткової пенсії, визначеної статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014; зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2014 у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, з 01.01.2014 у відповідності до статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, визначених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоро`ю з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше сплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №300/1007/20 – без змін.

Таким чином, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 набрало законної сили 10.03.2021.

11.05.2021 ОСОБА_1 звернувся через систему «Електронний суд» до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначив, що Другий сенат Конституційного Суду України 07.04.2021 ухвалив рішення №1-р(II)/2021 у справі №3-333/2018(4498/18) за конституційною скаргою громадянина України ОСОБА_2 , яким визнано такою, що не відповідає Конституції України частину 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 за №796XII (далі – Закон №796XII) у редакції Закону України «Про внесення змін і визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 за №76- VII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказане, на думку позивача, є підставою для перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2021.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на заяву, який надійшов на адресу суду 02.06.2021. Представник відповідача щодо задоволення заяви про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 44-58). Просила суд прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , залишити рішення суду від 27.12.2020 в силі та зазначила, що на виконання вищевказаного рішення суду пенсійним органом здійснено перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Доплата за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 в розмірі 34 996,06 грн. внесена в Реєстр судових рішень та буде включено в окремі виплатні відомості при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету для виплати, в порядку черговості з урахуванням дати надходження рішення суду. Крім того, вказано, що згідно Рішення Другого сенату Конституційного Суду України №1-р(II)/2021 від 07.04.2021 частина 3 статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 за №76-VII, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. З викладеного слідує, як вважає представник відповідача, що дії Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області щодо нарахування державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 у порядку та розмірах, встановлених Кабінетлом Міністрів України згідно постанови «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 23.11.2011 за №1210» є правомірними. З урахуванням викладеного, представник пенсійного органу відмічає, що вимоги позивача стосовно перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 за виключними обставинами є передчасними, оскільки частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 за №796XII (далі – Закон №796XII) у редакції Закону України «Про внесення змін і визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 за №76- VII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи ще не втратила чинність.

02.06.2021 заявник через систему «Електронний суд» подав суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 42-43).

Представник Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області у судове засідання не з`явився, хоча відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Положеннями частини 2 статті 368 КАС України встановлено, що неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020, зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 362 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Разом з тим, приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України встановлено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Судом з`ясовано, що рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 07.04.2021 за №1-р(II)/2021 частину 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 за №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 за №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 за №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 за №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Зі змісту наведеної норми можливо дійти висновку, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, враховуючи пункт 2 рішення Конституційного Суду України, частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 за №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 за №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи втратить чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, тобто 07.07.2021.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що подана заява позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами є передчасно поданою, оскільки фактично ще не набрало чинності рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 за №1-р(II)/2021.

Крім того, колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 умови, порядок призначення та обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, які призначені, зокрема, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначались та розраховувались відповідно до Порядку № 1210.

Колегія суддів вважає, що визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.

Таким чином, Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 за №1-р(II)/2021 не може змінювати правове регулювання правовідносин, що виникли до його прийняття. При цьому, рішення Конституційного Суду України не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

Колегія суддів зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов`язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Більше того, відповідно до частини 6 статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За таких обставин, не встановлюючи та не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії, вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосовано до правовідносин, що виникли до його прийняття.

Подібні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 17.12.2019 у справі №808/2492/18, від 23.01.2019 у справі №820/2462/17, від 15.05.2019 у справі №640/20317/16-а та ряду інших.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що станом на день звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії, умови, порядок призначення та її обчислення визначались та розраховувались відповідно до Порядку КМУ №1210, а Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 за №1-р(II)/2021, яким визнано неконституційною частину 3 статті 54 Закону №796-ХІІ щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може змінювати правове регулювання правовідносин, що виникли до його прийняття та підлягає до застосування через три місяці, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 за виключними обставинами, оскільки рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 за №1-р(II)/2021 не вплинуло на правильність висновків суду під час ухвалення рішення, про перегляд якого просить заявник.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. В цьому випадку згідно частини 1 статті 369 КАС України суд постановляє ухвалу.

За наведених вище обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 за виключними обставинами у справі, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

Керуючись статтями 90, 194, 205, 241, 243, 245, 246, 250, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 у справі №300/1007/20 за виключними обставинами відмовити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2020 від 20.03.2020 у справі №300/1007/20 – залишити в силі.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Кафарський В.В.

Судді: Могила А.Б.

Панікар І.В.