Рішення № 97387507, 24.05.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2021 року м. Ужгород№ 260/3125/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання -Поп Н.В.

учасники справи:

позивач - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області - представник - не з`явився;

відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулася Державна екологічна інспекція у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця вул. Швабська 14) в особі представника Данч Наталії Орестівни до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), якою просить суд: "1. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження; 2. Задовольнити адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), юридична адреса та місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 ; 3. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , юридична адреса та місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 ) в частині використання свердловини №12 Тереблянського родовища сірководневих мінеральних вод, розташованої в межах населеного пункту с. Теребля, Тячівського району, Закарпатська область, басейн р. Теребля, район річкового басейну Дунаю до отримання дозволу на користування надрами (підземні мінеральні води) шляхом опломбування (опечатування) свердловини №12.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року даний позов було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про залучення третіх осіб до участі в даній справі було відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року було закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, з посиланням на положення статті 23 Кодексу України про надра, зазначає, що відповідач здійснює забір мінеральної води із свердловини № 12 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), у зв`язку з чим просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення використання свердловини № 12 Тереблянського родовища сірководневих мінеральних вод, розташованої в межах населеного пункту с. Теребля, Тячівського району, Закарпатська область, басейн р. Теребля, район річкового басейну Дунаю до отримання дозволу на користування надрами (підземні мінеральні води) шляхом опломбування (опечатування) свердловини №12. Зазначає, що такі дії відповідача є порушенням статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статті 19 частини 1 Кодексу України про надра, якою передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказує, що зі змісту акту перевірки від 15 липня 2020 року № 132/08 вбачається, що посадовою особою позивача було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо ФОП ОСОБА_1 . При цьому оздоровчо-відпочинковий комплекс з лікувальними властивостями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у якому було фактично здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю), на момент проведення заходу належав на праві власності гр. ОСОБА_4 і зазначений об`єкт нерухомого майна не використовувався у господарській діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , не перебував у власності чи користуванні ФОП ОСОБА_1 , та жодного правового відношення до неї не має. Свердловина № 12 Тереблянського родовища сірководневих мінеральних вод розташована на земельній ділянці площею 0,0964 га, кадастровий номер 2124487000:03:005:0010 для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що знаходиться по АДРЕСА_2 , власником якої є відповідачка ОСОБА_1 . Під час проведення огляду свердловини було встановлено, що свердловина №12 не експлуатується. Видобування води зі свердловини не зафіксовано. На свердловині відсутній насос, лічильник води не встановлений, мережу до свердловини для забору води не приєднано. Тобто, факт самовільного користування надрами з боку ФОП ОСОБА_1 у процесі здійснення заходу державного нагляду (контролю) не встановлений.

24 травня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, відповідно до якої останній просив провести судовий розгляд без участі позивача та його представника (а.с. 137).

24 травня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника відповідача, відповідно до якої останній просив провести судовий розгляд без участі відповідача та його представника (а.с.а.с. 135,136).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також відсутність перешкод для розгляду справи по суті, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області (далі по тексту - позивач, інспекція) на підставі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу від 13 липня 2020 року за № 305 та направлення № 2175-08 від 13 липня 2020 року з метою перевірки тверджень викладених у зверненні громадянина ОСОБА_5 , в термін з 14 липня 2020 року по 15 липня 2020 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , юридична адреса та місце здійснення господарської діяльності: (юридична адреса: АДРЕСА_1 ) (а.с.а.с. 8-11).

Інспекцією відповідно до статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", отримано погодження Державної екологічної інспекції України № 2.2/607ПГ від 03 липня 2020 року щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1 у період з 14 липня 2020 по 15 липня 2020 у зв`язку з перевіркою фактів, викладених у зверненні гр. ОСОБА_5 (а.с. 12)

За наслідками перевірки Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , Інспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 132/08 від 15 липня 2020 року (а.с.а.с. 16-27).

Актом перевірки зафіксовано, зокрема, те, що на земельній ділянці ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_3 . Спеціальний дозвіл на користування надрами ФОП ОСОБА_1 на час перевірки не оформлений, тобто відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними мінеральними водами). Крім того, вказаним актом встановлено, що під час проведення візуального обстеження встановлено, що перший пояс зони санітарної охорони свердловини огороджено та дотримується його режим. Наявна надкаптажна споруда над свердловиною № 12. Насос на свердловині відсутній, лічильник не встановлено. До надкаптажної споруди підведено електричні кабелі (мережу до свердловини для забору води не приєднано). На час проведення перевірки свердловина не експлуатується. Здійснення видобутку на момент перевірки з зазначеної свердловини не зафіксовано.

З метою усунення зазначеного порушення, позивачем видано припис від 15 липня 2020 року № 132/08, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) (а.с. 15).

Також під час розгляду справи судом встановлено, що 15 липня 2020 року посадовою особою позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № 013400 та постанову про накладення адміністративного стягнення № 013400 на ФОП ОСОБА_1 (а.с.а.с. 13, 14).

Скориставшись правом, передбаченим чинним законодавством, Державна екологічна інспекція звернулась до суду із даним позовом про застосування заходів реагування в сфері державного нагляду (контролю) до ФОП ОСОБА_1 ..

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із положеннями статті 4 частини 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються, зокрема, повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до приписів статті 4 частини 4 пункту 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно із статтею 202 частиною 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, природоохоронного законодавства.

Як передбачено положеннями статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи. її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно із приписами статті 8 частини 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до статті 6 частини 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Згідно зі статтею 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Як було встановлено судом, підставою для застосування до ФОП ОСОБА_1 заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасової заборони (зупинення) діяльності в частині опломбування (опечатування) свердловини №12 Тереблянського родовища сірководневих мінеральних вод, позивач вважає обставини, встановлені у акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 15 липня 2020 року № 132/08, яким було зафіксовано, що на земельній ділянці ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_3 . Спеціальний дозвіл на користування надрами ФОП ОСОБА_1 на час перевірки не оформлений, тобто відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними мінеральними водами) (а.с.а.с. 16-27).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Разом із цим, Кодексом України про надра передбачено винятки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води (крім мінеральних) без спеціального дозволу. Так, відповідно до статті 23 частини 1 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Однак при цьому вказаним актом перевірки було одночасно встановлено, що під час проведення візуального обстеження встановлено, що перший пояс зони санітарної охорони свердловини огороджено та дотримується його режим. Наявна надкаптажна споруда над свердловиною № 12. Насос на свердловині відсутній, лічильник не встановлено. До надкаптажної споруди підведено електричні кабелі (мережу до свердловини для забору води не приєднано). На час проведення перевірки свердловина не експлуатується. Здійснення видобутку на момент перевірки з зазначеної свердловини не зафіксовано.

Таким чином, позивачем не доведено жодними належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами наявності передбачених законом підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в частині використання свердловини № 12 Тереблянського родовища сірководневих мінеральних вод, розташованої в межах населеного пункту с. Теребля Тячівського району Закарпатської області, басейн р. Теребля, район річкового басейну Дунаю шляхом опломбування (опечатування) свердловини № 12.

Разом з тим відповідно до рішення виконавчого комітету Тереблянської сільської ради Тячівського району від 15 жовтня 2020 року № 24 створено комісію Тереблянської сільської ради з метою проведення обстеження на місці розташування земельної ділянки площею 0,0964 га, кадастровий номер 2124487000:03:005:0010, по АДРЕСА_2 та наявної на ній свердловини на предмет встановлення факту користування сірководневими мінеральними водами зі свердловини № 12 та проведення опломбування (опечатування) свердловини № 12 сірководневих мінеральних вод з метою недопущення можливого самовільного користування надрами (а.с. 116).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки та наявної на ній свердловини від 15 жовтня 2020 року, складеного комісією з числа представників Тереблянської сільської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 0,0964 га, кадастровий номер 2124487000:03:005:0010, по АДРЕСА_2 та наявної на ній свердловини, та встановлено наступне: на земельній ділянці розташована свердловина № 12 сірководневих мінеральних вод глибиною 509,6 м.; над свердловиною розташована надкаптажна споруда; на момент проведення обстеження свердловина №12 не експлуатується; видобування води зі свердловини не здійснюється; на свердловині відсутній насос, лічильник води не встановлений, кабелі електричної мережі для забору води до свердловини не приєднані; на момент проведення обстеження факт видобування мінеральних підземних сірководневих вод зі свердловини №12 не встановлений. Також у процесі огляду земельної ділянки та свердловини комісією було проведено заходи щодо обмеження використання свердловини №12 сірководневих мінеральних вод у вигляді опломбування (опечатування) свердловини №12 шляхом закупорення верхньої частини свердловини гумовим клапаном, обгортання поверхні свердловини клейкою стрічкою з відповідною паперовою биркою, на якій проставлені підписи членів комісії та печатка виконавчого комітету Тереблянської сільської ради. Комісією також здійснено опломбування (опечатування) надкаптажної споруди над свердловиною №12 шляхом нанесення клейкої стрічки та паперової бирки, на якій проставлені підписи членів комісію та печатка виконавчого комітету Тереблянської сільської ради, на вхідні двері та фронтальну стіну надкаптажної споруди (а.с. 117).

Таким чином, зазначені обставини вказують також на відсутність будь-якої необхідності застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді опломбування (опечатування) свердловини №12, оскільки такі дії на час розгляду справи вже вчинені у встановленому законом порядку .

Статтею 77 частиною 1 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця вул. Швабська 14, код ЄДРПОУ 37508533) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 24 травня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 03 червня 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко