Рішення № 97385742, 25.05.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2021 Справа № 914/66/21

За позовом: Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича, м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер «Буд-Дах», м. Львів

про стягнення 220954,67 грн

Суддя Мороз Н.В.

при секретарі Кравець О.І.

Представники:

Від позивача: Лука А.Б

Від відповідача: Домашовець Р.С.

Суть спору:

Позовну заяву подано Фізичною особою-підприємцем Ємельяновим Антоном Олександровичем, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер «Буд-Дах», м. Львів про стягнення 220954,67.

Ухвалою суду від 11.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.03.2021.

02.03.2021 підготовче засідання відкладено на 30.03.2021, про що представників сторін повідомлено в порядку ст.121 ГПК України.

Ухвалою суду від 30.03.2021 продовжено підготовче провадження на 30 днів з 12.04.2021. Підготовче засідання відкладено на 20.04.2021.

Ухвалою суду від 23.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.04.2021.

20.04.2021 розгляд справи відкладено на 11.05.2021, про що представників сторін повідомлено в порядку ст.121 ГПК України.

21.04.2021 від представника позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення по суті позовних вимог та клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 11.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» про залучення співвідповідачів та зупинення провадження у справі. Підготовче провадження закрито та призначено справу досудового розгляду по суті в судовому засіданні на 25.05.2021.

25.05.2021 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просить задоволити.

25.05.2021 в судове засідання представник відповідача з`явився, в задоволенні позову просив відмовити.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.06.2020 між ФОП Ємельяновим Антоном Олександровичем та ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» було укладено заявку № 1 від 07.06.2020 року додаток до договору № TIR-20/06-20 від 07.06.2020. Згідно умов договору-заявки, виконавець, ФОП Ємельянов Антон Олександрович на замовлення ТзОВ «Полімер «Буд-Дах», замовник зобов`язався організувати перевезення вантажу (дерев`яні піддони) сполученням Львів Україна- прикордонний перехід Рава-Руська-Гребенне- Loughborough LE11 5SU Великобританія.

Відповідно до заявки № 1 від 07.06.2020 року додатку до договору № TIR-20/06-20 від 07.06.2020, вартість перевезення вантажу (дерев`яних піддонів) сполученням Львів Україна- прикордонний перехід Рава-Руська-Гребенне- Loughborough LE11 5SU Великобританія складає 2900 євро, що на день виставлення рахунку становить гривневий еквівалент у 87 499, 67 грн. За підсумками виконання заявки №1 від 07.06.2020 року додатку до договору № TIR-20/06-20 від 07.06.2020, виконавцем 03.08.2020 було надіслано замовнику договір № TIR-20/06-20 на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.06.2020, заявку №1 від 07.06.2020 року додаток до договору №TIR-20/06-20 від 07.06.2020; рахунок-фактуру №123 від 13.06.2020 року на суму 87499,67 грн; акт здачі прийняття робіт №123 від 13.06.2020 року, CMR б/н від 06.06.2020 року; CMR б/н від 09.06.2020 року. Позивач ствердив, що замовник не повернув виконавцю один примірник підписаного зі сторони замовника договору та один примірник підписаного з його сторони акту здачі прийняття робіт та не надав письмових заперечень стосовно відмови від підписання такого акту.

На виконання договірних зобов`язань, ФОП Ємельянов Антон Олександрович, забезпечив доставку вантажу на територію Великобританії транспортними засобами -тягачем Mersedes реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 . Під час огляду вантажу працівниками прикордонної служби Великобританії (Border Force), було виявлено, що вантаж що перевозився, містить в собі контрабанду, а саме 50 ящиків цигарок. Ця обставина послужила підставою для арешту транспортного засобу та вантажу, що в ньому перевозився до моменту з`ясування усіх істотних обставин у справі. Ту обставину, що у вантажі, а саме в середині дерев`яних піддонів, були сховані тютюнові вироби, відповідач-замовник приховав від позивача-виконавця.

Як ствердив позивач, ним та безпосереднім перевізником-власником транспортного засобу було докладено максимум зусиль для того, щоб звільнити транспортний засіб (тягачем Mersedes реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з під арешту. Рішення про дозвіл на повернення транспортного засобу його власнику прикордонною службою Великобританії (Border Force) було винесено 27.07.2020 року.

Позивач зазначив, що заявка № 1 від 07.06.2020 року передбачає додаткові умови, відповідно до яких на завантаження та митне оформлення надається 48 годин, та на розвантаження та митне очищення - 48 годин. Понаднормовий простій оплачується замовником з розрахунку 100 євро за добу на території Європи та 50 євро за добу на території України. Позивач зазначив, що вантаж прибув за місцем призначення 13.06.2020 року та у цей день тягач Mersedes реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп реєстраційний номер НОМЕР_2 було арештовано. Відповідно з 16.06.2020 року виник понаднормовий простій на території Європи, котрий тривав до 27.07.2020 року включно. Оскільки період понаднормового простою становить 41 день (доба), заборгованість відповідача перед позивачем становить 4100 євро, що еквівалентно 133455,00 грн.

Позивач 31.08.2020 звертався до відповідача з претензією № 2108 від 21.08.2020 року, про сплату коштів за неналежне виконання договірних зобов`язань, проте така залишилась не виконаною. Таким чином, внаслідок невиконання умов договору-заявки №1 на транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.06.2020, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 87499,67 грн -боргу та 133 455,00 грн - санкції за понаднормовий простій транспортного засобу.

Позиція відповідача.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, відзив не подав. У клопотанні про залучення співвідповідачів та зупинення провадження у справі зазначив наступне. ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» було здійснено замовлення послуг із перевезення вантажу сполученням м. Львів Україна- прикордонний перехід Рава-Руська - Гребенне- Loughborough LE11 5SU Великобританія. Під час огляду вантажу працівниками прикордонної служби Великобританії було виявлено, що вантаж містить в собі контрабанду цигарок. По даному факту порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 358 КК України від 23.09.2020 року за № 12020120040001230, а також Галицькою митницею Державною митною службою України встановлюються обставини можливого незаконного переміщення тютюнових виробів та фіксації ознак складу правопорушення митних правил передбачених ч. 1. ст. 483 Митного кодексу України. В межах даного кримінального провадження та порушення митних правил, директором ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» надано пояснення про те, що ні директор, ні службові особи товариства не вчиняли жодних дій спрямованих на порушення закону в частині підробки документів та порушення митних правил пов`язаних з перевезенням контрабанди сигарет які мають місце в даній ситуації. ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» в даній ситуації є жертвою обставин про які йдеться у даних справах, оскільки здійснювало від свого імені продаж та перевезення вантажу- піддонів. Безпосередню роботу по організації поставки вищезазначеного товару, а саме загрузку та пакування товару а також його продаж у Великобританію здійснювали інші особи, які співпрацювали з директором товариства щодо продажу піддонів у Великобританію.

Враховуючи вищевикладене, відповідач заборгованості за договором-заявкою №1 від 07.06.2020 на транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом не визнав, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

В матеріалах справи наявний договір № TIR-20/06-20 на транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.06.2020 року укладений між ФОП Ємельяновим Антоном Олександровичем, як виконавецем та ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» в особі Домашовця Романа Степановича , однак у вказаному договорі відсутній підпис та печатка замовника ТзОВ «Полімер «Буд-Дах».

Як вбачається із заявки №1 від 07.06.2020 року, така є додатком до договору № TIR-20/06-20 від 07.06.2020 року та укладена між ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» та ФОП Ємельяновим Антоном Олександровичем, підписана та скріплена відтисками печаток сторін. Із даного документу вбачається, що замовник ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» та виконавець ФОП Ємельянов Антон Олександрович, узгодили наступні умови договору: напрямок - Україна - Великобританія; вантажовідправник- ТОВ «Полімер «Буд-Дах»; адресу місця завантаження- м. Львів Україна, вулиця Пластова, за вказівкою контактної особи за телефоном НОМЕР_3 ; адресу митного оформлення-на місці навантаження; провізні документи- CMR, EX; дату і час завантаження- 08.06.2020 року 19.00; дані про вантаж, тип вантажу- дерев`яні піддони, кожен піддон має розмір 1200*800*144 756 штук, вага вантажу 16000 кг; вантажопідйомність, об`єм, габарити, автомобіля - 20 тонн, тент-мега, довжина 13,6 м, ширина 2, 5 м, висота 3 м; спосіб навантаження-бічний, задній; прикордонний перехід- Гребенне - Рава-Руська; адреса розмитнення: Hrebenne за вказівкою контактної особи за телефоном НОМЕР_3 , за розмитнення та Т1 сплачує замовник перевезення; адреса вивантаження- SY TRADER LTD 140 Knightthorpe Road Loughborough LE115 SU; ставка за перевезення - 2900 євро за курсом НБУ на день вивантаження. З них 350 євро оплачується по безготівковому розрахунку в день розмитнення автомобіля, а 2550 євро оплачується готівкою на картку НОМЕР_4 Приватбанк в момент прибуття автомобіля на місце вивантаження; додаткові умови: на навантаження і митне оформлення - 48 годин, на вивантаження і митне очищення - 48 годин. Понаднормовий простій оплачується замовником з розрахунку 100 євро на добу по території Європи і 50 Євро на добу по території України; марка, держ. номер - Mersedes НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; ПІБ водія- ОСОБА_2 НОМЕР_5 .

В матеріалах справи наявний рахунок - фактура № 123 від 13.06.2020 на загальну суму 87499,67 грн, з яких: Транспортно-експедиційні послуги за маршрутом: м. Львів Україна (UA) - ПП Рава-Руська Україна (UA) - 23-412 Lukowa Польща (PL) на суму 10499,13 грн. та Транспортно-експедиційні послуги за маршрутом: 23-412 Lukowa Польща( PL) Loughborough LE115 SU Великобританія (GB) - на суму 77000,54 грн, всього разом з ПДВ -87499,67 грн.

Згідно CMR (товарно-транспортної накладної) від 06.06.2020, вбачається що на такій наявний підпис та штамп відправника - ТзОВ «Полімер «Буд-Дах», підпис та штамп перевізника LOW TRUCKS Sp. z.o.o., однак відсутній підпис та штамп одержувача. Згідно CMR від 09.06.2020р., вбачається що на такій наявний підпис та штамп відправника - LEON POLIMER-TECHNOLOGY SP. ZO. O., підпис та штамп перевізника LOW TRUCKS Sp. z.o.o., та відсутній підпис та штамп одержувача.

Також в матеріалах справи наявний акт №123 здачі-прийняття робіт (надання послуг) до заявки № 1 від 07.06.2020 року, договору № TIR-20/06-20 на транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, де зазначена загальна вартість робіт (послуг) в розмірі - 87499,67 грн, який підписаний ФОП Ємельяновим А.О. та не підписаний ТзОВ "Полімер «Буд-Дах».

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав на адресу ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» договір №TIR-20/06-20 на транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, заявку №1 від 07.06.2020 року, рахунок-фактуру №123 від 13.06.2020, акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 123 від 13.06.2020 року, СМR №б/н від 06.06.2020 року та СМR № б/н від 09.06.2020 року та прохання до ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» про повернення інших примірників документів ФОП Ємельянову А.О.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, підтверджується факт отримання відповідачем вищевказаних документів 08.08.2020 року, однак такі останнім не підписано та не повернуто позивачу.

Із відповіді Національного посту, підрозділу конфіскації Прикордонної служби про повернення вилученого тягача і причепа, вбачається, що 13.06.2020 в Довері (Великобританія) були вилучені сигарети в кількості 600000; тягач і причіп підлягали конфіскації відповідно до розділу 141 (1) (а) Закону, оскільки вони використовувались для перевезення підакцизних товарів до Великобританії. Також вказано: «якщо ми переконаємося в тому, що водій і перевізник прийняли всі розумні міри для забезпечення законності вантажу, транспортний засіб може бути заарештовано і повернуто безкоштовно». Вбачається, що при розгляді питання про повернення було розглянуто всі обставини, пов`язані з вилученням, але не розглянуто законність і правильність вилучення і зроблено висновок про безкоштовне повернення тягача і причепа компанії Crown. Також було зроблено попередження про те, що якщо тягач і причеп, або будь-який інший транспортний засіб, що належить або керується власником цього транспортного засобу, в майбутньому буде перевозити контрабандний товар, Прикордонна служба не зможе їх повернути.

З повідомлення про вилучення відповідно до закону про управління митними та акцизними зборами 1979 р, від 13.06.2020 вх. № Е 5391107 підтверджується факт вилучення для конфіскації автомобіля номер: WI429HP марки MERSEDES модель: ACTORS, тентованого причепа НОМЕР_2 та близько 600 тис. сигарет. Вилучення відбулось у м. Довер 13.06.2020. Зазначено, що вищевказані речі підлягають конфіскації та були вилучені відповідно до статті 139 Закону про Управління митними та акцизними зборами 1979 року у ОСОБА_4 який прибув з Кале. Було повідомлено, що автомобіль конфісковується терміном на один місяць з дати цього повідомлення.

З листа Галицької митниці Державної Митної Служби України від 02.03.2021 року №7.4./20-01/10/4654, адресованого Ємельянову А.О. вбачається, що Галицькою митницею Державної митної служби України відповідно до матеріалів закритого кримінального провадження №12020140040001230 від 25.09.2020 року здійснюється перевірка законності здійснення митного оформлення та пропуску за межі митної території України товару- Пакувальна тара з деревини: піддони плоскі, бувші у використанні, який переміщувався транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який відповідно до товаросупровідних документів, а саме CMR б/н від 05.06.2020 року, Invoice № 4 від 05.06.2020 року переміщувався в адрес компанії «LEON POLIMER-TEHNOLOGI SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» 23-412, Poland LUKOWA, gmina LUKOWA p. Bilgorajski, w. LUBELSKIE, 361, відповідно до митної декларації № UA209140/2020/048765 від 06.06.2020 року і був затриманий 13.06.2020 року у Великобританії на митному посту «Дувр» у зв`язку із виявленням в дерев`яних палетах сигарет. З метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин можливого незаконного переміщення тютюнових виробів та фіксації ознак складу порушення митних правил передбачених ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, Галицька митниця Держмитслужби просить забезпечити прибуття громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) в термін до 26.03.2021 року до Управління забезпечення протидії митним правопорушенням Галицької митниці Держмитслужби для надання пояснень, який безпосередньо здійснював переміщення зазначеного вище товару- Пакувальна тара з деревини: піддони плоскі, бувші у використанні, транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 до Великобританії. Пояснення громадянина Республіки Польщі Adama Podlipny необхідні для встановлення всіх обставин, що стосуються факту виявлення цигарок митними органами Великобританії, які будуть додатковою базою при документуванні порушених митних правил.

Довідкою № 2903 від 29.03.2021 виданою ФОП Ємельяновим А.О. підтверджується, що транспортні засоби тягач Mercedes реєстраційний номер НОМЕР_1 фактично було повернуто власнику 15.10.2020 року, причіп реєстраційний номер НОМЕР_2 фактично було повернуто власнику 04.02.2021 року.

З листа Галицької митниці Державної Митної Служби України від 05.2021 року, адресованого Ємельянову А.О. вбачається, що Галицькою митницею Державної митної служби України відповідно до матеріалів закритого кримінального провадження №12020140040001230 від 25.09.2020 року здійснюється перевірка законності здійснення митного оформлення та пропуску за межі митної території України товару- Пакувальна тара з деревини: піддони плоскі, бувші у використанні, який переміщувався транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який відповідно до товаросупровідних документів, а саме CMR б/н від 05.06.2020 року, Invoice №4 від 05.06.2020 року переміщувався в адрес компанії «LEON POLIMER-TEHNOLOGI SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» 23-412, Poland LUKOWA, gmina LUKOWA p. Bilgorajski, w. LUBELSKIE, 361, відповідно до митної декларації № UA209140/2020/048765 від 06.06.2020 року і був затриманий 13.06.2020 року у Великобританії на митному посту «Дувр» у зв`язку із виявленням в дерев`яних палетах сигарет. Відповідно до отриманої відповіді від митних органів Великобританії, що надіслана листом Державної митної служби України, підтверджено факт виявлення цигарок в кількості 13000 пачок цигарок, які були приховані від митного контролю і знаходились в спеціально виготовлених порожнинах кріпленнях піддонів. З метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин можливого незаконного переміщення тютюнових виробів та фіксації ознак складу порушення митних правил передбачених ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, Галицька митниця Держмитслужби просить в термін до 19.05.2021 надати письмове пояснення (з підтверджуючими документами), щодо обставин замовлення та переміщення через митний кордон України товару- Пакувальна тара з деревини: піддони плоскі, бувші у використанні, транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 до Великобританії.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати послуг за договором- заявкою № 1 на транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу до ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» про стягнення заборгованості в розмірі 220 954, 67 грн, яка включає 87499,67 грн- боргу за здійснення перевезення та133455 грн - санкція за понаднормовий простій транспортного засобу.

Оцінка суду.

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ст. 627 ЦК України, встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами (п.1ч.1 ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 з 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

(ч.ч.1, 2 ст. 640 ЦК України).

Судом досліджено договір № TIR-20/06-20 від 07.06.2020 на транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом та встановлено, що на такому відсутній підпис замовника ТзОВ «Полімер «Буд-Дах», отже враховуючи норми закону, такий договір вважається неукладеним.

Також судом досліджено заявку №1 від 07.06.2020 року, додаток до договору № TIR-20/06-20 від 07.06.2020 та встановлено, що хоча така і є додатком до договору, однак в ній сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору транспортного експедирування, що підтверджується підписами скріпленими печатками замовника ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» та виконавця ФОП Ємельянова Антона Олександровича.

Згідно з ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору транспортного експедирування.

Згідно з ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", згідно ст. 1 якого, транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Даною статтею визначено істотні умовами договору транспортного експедирування, зокрема такими є відомості про сторони договору: для юридичних осіб-резидентів України - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для фізичних осіб-громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Цією ж статтею визначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до ст. 933 ЦК України, клієнт зобов`язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов`язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв`язку з порушенням обов`язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. ч. 8-11 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов заявки № 1 від 07.06.2020 року, перевезення вантажу здійснювалось автомобільним транспортом із місця перевезення до місця доставки, які знаходяться у різних країнах, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19 травня 1956 року (Україна приєдналась до конвенції відповідно до Закону від 1 серпня 2006 року N 57-V), що відповідає статті 1 розділу І Конвенції.

Частиною 1 ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року передбачено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Статтею 4 Конвенції встановлено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовується положення цієї Конвенції.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст. 6 Конвенції передбачено, що вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Отримання вантажу вантажоодержувачем підтверджується відміткою у CMR.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", товарно-транспортна накладна - це документ на вантаж, що повинен оформлюватися при здійсненні вантажних перевезень.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363 визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Сторони в розділі 5 договору погодили порядок проведення розрахунків, зокрема в п 5.2 договору зазначено, що спільно з розрахунком на перевезення «замовнику» направляється оригінал CMR, TTN, завірений одержувачем вантажу, і акт виконаних робіт. На підставі наданих рахунків за перевезення замовник протягом 5 банківських днів з моменту отримання документів, зазначених у п. 5.2., якщо інше не зазначено в заявці, здійснює оплату вартості перевезення виконавцю, який проводить розрахунки з перевізником згідно з укладеними договорами перевезення.

Як встановлено судом та було вказано вище, згідно заявки № 1 від 07.06.2020 року, позивач взяв на себе зобов"язання по здійсненню перевезення вантажу по маршруту м. Львів Україна (UA) -Рава-Руська-Гребенне Loughborough LE11 5SU Великобританія (GB) до адреси вивантаження SY TRADER LTD 140 Knightthorpe Road Loughborough LE11 5SU. Позивач надав суду копії міжнародних транспортних накладних CMR, які у графі "24" "вантаж одержано" не містять відмітки вантажоодержувача - SY TRADER LTD 140 Knightthorpe Road LE115SU (графа № 2 ), що підтверджує факт неотримання вантажу вантажоодержувачем. В ході розгляду справи позивач пояснив, що вантаж перевізником дійсно не був доставлений вантажоодержувачу, оскільки такий був затриманий у Великобританії на митному посту «Довер» і конфіскований у зв`язку із виявленням в ньому цигарок.

Як вже зазначалось вище, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (стаття 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК, України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, з вищенаведеного вбачається, що доданими позивачем документами, не підтверджено факт виконання останнім взятих на себе зобов`язань, оскільки вантаж не було доставлено за адресою вивантаження. Позивачем не надано до суду належних доказів виконання ним своїх зобов"язань щодо доставки вантажу належному одержувачу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 87 499, 67 грн боргу за перевезення вантажу не підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 133455 грн санкції за понаднормовий простій, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 13.06.2020 під час огляду вантажу працівниками прикордонної служби Великобританії було виявлено, що вантаж, який перевозився позивачем на замовлення ТзОВ «Полімер «Буд-Дах» містить в собі контрабанду, а саме 50 ящиків цигарок. Ця обставина послужила підставою для арешту транспортного засобу та вантажу, що в ньому перевозився до моменту з`ясування усіх істотних обставин у справі. Таким чином, враховуючи умови Договору-заявки №1 від 07.06.2020 року, з 16.06.2020 року виник понаднормовий простій на території Європи. Рішення про дозвіл на повернення транспортного засобу його власнику прикордонною службою Великобританії було винесено 27.07.2020 року. Отже, період понаднормового простою становить 41 день (доба). Згідно розрахунку позивача, враховуючи умови договору (100 євро на добу по території Європи оплачує замовник), плата за понаднормовий простій становить 4100 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день виставлення претензії 21.08.2020 еквівалентно 133455 грн (32,55 грн х 4100 євро).

Відтак, враховуючи умови заявки, сума що підлягає до стягнення з відповідача за понаднормовий простій становить 133455 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України», Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є частково порушеним відповідачем.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

У заяві щодо вирішення питання про розподіл судових витрат позивач зазначив, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4300 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

В матеріалах справи міститься договір від 20.05.2019 №16/05-D про надання правової допомоги Адвокатським бюро «Лука та партнери» в особі керуючого адвоката Луки Андрія Володимировичем-позивачу ФОП Ємельянову Антону Олександровичу.

Відповідно до п.1 договору, Адвокатське бюро згідно доручення клієнта зобов`язується надавати правову допомогу, а клієнт в свою чергу зобов`язується прийняти результат надання правової допомоги та сплатити її вартість в порядку визначеному умовами договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, вартість послуг адвокатського бюро зазначається в додатках до цього договору.

Згідно додатку до договору про надання правової допомоги №16/05-D від 20.05.2019 року, Адвокатським бюро «Лука та партнери» в особі керуючого адвоката Луки Андрія Володимировичем та позивачем- ФОП Ємельяновим Антоном Олександровичем погоджено вартість послуг наданих адвокатом Лукою А.В. позивачу, що скріплено печатками та підписами сторін договору.

Як вбачається зі змісту долучених до матеріалів справи Актів здачі -прийняття наданих послуг, а саме: №1510 згідно рахунку №6 від 15.10.2020, вартість адвокатських послуг згідно договору про надання правової допомоги № 16/05-D від 20.05.2019 року становить 2300 грн; та № 0804 згідно рахунку №9 від 08.04.2021, вартість адвокатських послуг згідно договору про надання правової допомоги № 16/05-D від 20.05.2019 року становить 2000 грн.

Згідно платіжного доручення № 287 від 15.10.2020 вбачається, що ФОП Ємельянов А.О. здійснив оплату Адвокатському бюро «Лука та партнери» сплату за адвокатські послуги, складення позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви згідно рахунку №6 від 15.10.2020 без ПДВ в розмірі 2300 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідної правової позиції дотримується й Верховний Суд у Постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та у Постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу є правомірними та підлягають задоволенню частково - у розмірі 2597,17 грн, підтвердженому матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи зазначене, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2001,84 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер "Буд - Дах" (80315, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Волиця, вул. Академіка Возняка, буд. 17 В, код ЄДРПОУ 41266559) на користь Фізичної особи - підприємця Ємельянова Антона Олександровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 ) 133455,00 грн - санкція за понаднормовий простій транспортного засобу, 2001,84 грн - судового збору та 2597,17 грн - витрат на правову допомогу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення складено 03.06.2021

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Н.В. Мороз