Рішення № 97385604, 26.05.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м.Харків Справа № 913/567/19(913/72/21)

Провадження №13/913/72/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В., секретар Лещенко В.Г. розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" (юридична адреса: 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, 35-А, адреса для листування: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Енергетиків, б. 1А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРА ПЛЮС» (93000, Луганська область, м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» (ідентифікаційний код 32803997, 50045, м. Кривій Рог, Дніпропетровська область, вул. Окружна, 127)

про визнання договору укладеним в редакції ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання"

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРА ПЛЮС» (93000, Луганська область, м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" (юридична адреса: 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, 35-А, адреса для листування: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Енергетиків, б. 1А)

про визнання договору укладеним в редакції ТОВ "МІТРА ПЛЮС"

за участю:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зусрічним позовом (в режимі відеоконференції) - адвокат Григор`єв О.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльнвстю серія ЛГ № 000322 від 29.11.2019, довіреність № 22 від 04.01.2021;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - директор ТОВ "Мітра Плюс" Москальов В.М., виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (запис № 1 390 102 0000 001382 від 17.02.2020), паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 ;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Український А.Б., паспорт серія НОМЕР_2 від 19.08.1999 року.

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРА ПЛЮС" (далі - відповідач) про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції позивача з 22.12.2020 р.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2021 р. позовну заяву в межах справи про банкрутство передано на розгляд судді Яресько Б.В., в провадженні якого перебуває справа №913/567/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання".

Ухвалою від 15.02.2021 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та повідомив учасників справи про призначення справи до судового розгляду в підготовчому засіданні на 15 березня 2021 року.

04.03.2021 р. на адресу Господарського суду Луганської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРА ПЛЮС» від 01.03.2021 р. №3 про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРА ПЛЮС».

Ухвалою від 09.03.2021 р. суд прийняв зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРА ПЛЮС» про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРА ПЛЮС» до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання"; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; повідомлено учасників справи про призначення зустрічного позову до судового розгляду на 15 березня 2021 року.

15.03.2021 р. в судовому засіданні був присутній директор ТОВ "МІТРА ПЛЮС" та в режимі відеоконференції був присутній представник ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", розгляд справи було відкладено в підготовчому засіданні на 29.03.2021 р.

22.03.2021 р. від відповідача по справі надійшло клопотання про витребування доказів судом за яким відповідач просить суд витребувати у ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» докази, а саме Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 р. № 44-2, укладений між ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» та ТОВ «Рубіжанський Краситель».

29.03.2021 р. від відповідача надійшла заява про залучення третіх осіб - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель»

Також 29.03.2021 р. від відповідача надійшла заява в якій він повідомив суд, що представниками ТОВ «МІТРА ПЛЮС» в залі судового засідання по справі № 913/567/19 (913/72/21) буде проводитися відеозапис з використанням портативного відео технічного засобу Sony model DCR-DVD710E. Зазначена заява долучена до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 29.03.2021 р. суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; залучив до участі Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» (ідентифікаційний код 32803997 50045 м. Кривій Рог, Дніпропетровська область, вул. Окружна 127) до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по справі; відклав розгляд справи на 20 квітня 2021 року.

06.04.2021 р. до Господарського суду Луганської області від ТОВ "Мітра Плюс" надійшла відповідь від 05.04.2021 р. №9 на відзив на зустрічну позовну заяву про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладений в редакції ТОВ "МІТРА ПЛЮС", за якою просить суд відмовити в задоволені позовної заяви ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладений в редакції Позивача.

Також, просить суд задовольнити зустрічну позовну заяву ТОВ "МІТРА ПЛЮС" у повному обсязі.

19.04.2021 р. на електронну пошту суду від позивача за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції ТОВ "МІТРА ПЛЮС", за яким просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову ТОВ "МІТРА ПЛЮС" до ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" про визнання договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. між ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" та ТОВ "МІТРА ПЛЮС" в редакції ТОВ "МІТРА ПЛЮС"; задовольнити первісний позов та визнати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. між ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" до ТОВ "Мітра Плюс" укладений з 22.12.2020 р. в редакції позивача.

19.04.2021 р. до канцелярії суду від ТОВ "Рубіжанський краситель" надійшли пояснення третьої особи від 16.04.2021 р. №16-04/21 до позовної заяви та зустрічної позовної заяви, за якою повідомлено, що на час подачі пояснень ТОВ "Рубіжанський краситель" не отримало від ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" позовну заяву.

Також, ТОВ "Рубіжанський краситель" повідомлено, що ТОВ "Рубіжанський краситель" підтримує зустрічну позовну заяву від 01.03.2021 р. №3 про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції ТОВ "Мітра Плюс" у повному обсязі.

20.04.2021 р. до канцелярії Господарського суду Луганської області від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом здана заява від 19.04.2021 р. №10 про залишення без розгляду заперечень на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладений в редакції ТОВ "Мітра Плюс", за яким просить суд заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції ТОВ "Мітра Плюс" ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" залишити без розгляду, як такі що подані після закінчення встановленого судом процесуального строку.

20.04.2021 р. в судовому засіданні були присутні представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом та в режимі відеоконференції представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом. В судовому засіданні була оголошена перерва до 29.04.2021 р.

27.04.2021 р. від позивача надійшла заява про направлення процесуальних заяв третій особі, та заява про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву з доданими запереченнями на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

29.04.2021 р. від відповідача по справі надійшла відповідь на пояснення третьої особи до позовної заяви, заява про застосування заходу процесуального примусу та заява про відмову у поновлені процесуального строку позивачу на подання заперечень на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

У судовому засіданні 29.04.2021 р. були присутні в режимі відеоконференції представник позивача, та в залі суду представники відповідача.

Ухвалою суду від 29.04.2021 р. закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.05.2021 р.

14.05.2021 р. в судовому засіданні були присутні представники відповідача та в режимі відеоконференції представник позивача. Представником відповідача було заявлене усне клопотання про порушення процесуального законодавства.

Судом була оголошена перерва до 26.05.2021 р.

24.05.2021 р. до суду від відповідача надійшла заява № 15 від 20.05.2021 р. про порушення процесуального законодавства в якій він просить суд не приймати до розгляду та повернути позивачу відповідь від б/д № б/н на пояснення третьої особи, копію наказу від 24.12.2020 р. № 398к-8, заяви позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 29.04.2021, 19.03.2021, 29.03.2021, 03.03.2021, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію довіреності 04.01.2021 р., копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців від 15.03.2021, копії доказів надсилання документів учасникам справи та інші документи.

Відповідач зазначає, що вказані заяви та документи були надіслані позивачем до Господарського суду Луганської області не з допомогою підсистеми «Електронний Суд», а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, що не передбачено чинним процесуальним законодавством України.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.02.2021 р. у справі № 9901/335/20 зазначила, що «Електронний суд» - єдиний засіб направлення процесуальних документів в електронному вигляді до суду. Надсилання таких документів електронною поштою з використанням кваліфікованого електронного підпису протирічить закону.

26.05.2021 р. у судовому засіданні представник відповідача підтримав зазначене клопотання, та додатково зазначив, що поверненню підлягає також заява позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 17.05.2021 р., та заперечення на заяву про порушення процесуального законодавства від 25.05.2021 р., що також були надіслані електронною поштою, та підписані з використанням електронного цифрового підпису.

Позивач проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на правомірність направлення заяв та документів до суду з використанням електронної пошти з врахуванням Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9 рс186/20 від 16.03.2020 р., наказу Голови Господарського суду Луганської області від 17.03.2020 р. № 46 та дотримання вимог ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про порушення процесуального законодавства з огляду на те, що відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Згідно протоколів перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису яким підписано зазначені документи, що знаходяться в матеріалах справи, вказано «сертифікат: кваліфікований».

Отже, вимога частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» стосовно використання кваліфікованих електронних довірчих послуг була виконана.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Крім того, вказані документи вже були розглянуті та долучені судом до матеріалів справи і відповідно відсутні підстави для повторної оцінки можливості їх прийняття до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав заперечення проти задоволення зустрічного позову.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечують, та наполягають на задоволенні зустрічної позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» - далі позивач, та товариством з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» - третя особа, були укладені договір № ДСВ № 44 про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2010 р., договір № 44-2 про постачання електричної енергії від 31.05.2012 р., договір про надання послуг з компетенції перетікань реактивної електричної енергії № 44-2 від 29.08.2019 р.

Згідно умов договору № 44-2 про постачання електричної енергії від 31.05.2012 р., а саме додатку до договору – «Перелік струмоприймачів Споживача» була встановлена наступна дозволена потужність:

ПС «Северная-35/6 кВ» Т1 – 10303,344 кВт

ПС «Северная-35/6 кВ» Т2 – 7694,7 кВт

ПС «Донецкая-110/6 кВ» Т1 – 6129,49 кВт

ПС «Донецкая-110/6 кВ» Т2 – 6556,09 кВт

ТСН-1 – 60 кВт

ТСН-2 – 60 (резерв) кВт

Разом – 30743,624 кВт

07.04.2020 р. відповідач ТОВ «МИТРА ПЛЮС» на електронній торговій системі «Прозоро.Продажі» придбало у третьої особи діючи електропідстанції та електрообладнання, зокрема ПС «Донецкая-110/6 кВ» Т1, ТСН 1, ПС «Донецкая-110/6 кВ» Т2, ТСН 2, ПС «Северная-35/6 кВ» Т1, ПС «Северная-35/6 кВ» Т2.

17.04.2020 р. третьою особою та відповідачем був підписаний акт про придбання майна на аукціоні.

01.05.2020 р. відповідач та третя особа підписали акт приймання передачі показань лічильників споживання активної електроенергії станом на 01.05.2020 р. 00:00:00 та Акт приймання передачі показань лічильників споживання активної електроенергії субспоживачів ТОВ «Рубіжанський Краситель».

11.06.2020 р. відповідач звернувся до позивача листом № 205-9 яким повідомив про придбання майна третьої особи та запропонував укласти між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Листом від 12.06.2020 р. № 1006 позивач повідомив про неможливість укладення договору через ненадання відповідачем документів у повному обсязі згідно п. 2.1.7 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», та запропоновано звернутися до сервісного центру ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» для отримання технічних рекомендацій та роз`яснень.

19.06.2020 р. листом № 205-11 відповідач звернувся до позивача в якому зазначив, що надає заяву-приєднання до умов договору про розподіл електричної енергії та документи згідно з п. 2.1.7 ПРРЕЕ.

Листом від 01.07.2020 р. № 1058 позивач повідомив про неможливість укладення договору в зв`язку з ненаданням відповідачем документів в повному обсязі.

Третьою особою та позивачем були укладені додаткові угоди про розірвання з 22.07.2020 р. договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 р. від 15.10.2020 р., договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від 29.08.2019 р. № 44-2, договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2010 р. № ДСВ 44

20.10.2020 р. відповідач листом № 19 звернувся до позивача з пропозицією укласти договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Як зазначає відповідач 02.11.2020 р. він одержав від позивача проект договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 39-2 з додатками 1-9, за відсутністю додатка «Відомості про обсяг очікуваного споживання електричної енергії Споживачем» підписаний виконуючим обов`язки генерального директора ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання».

Як вбачається з наданого відповідачем екземпляру проект договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 39-2, а саме додатку № 2 «Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРА ПЛЮС» позивачем була визначена наступна дозволена потужність:

ПС «Донецкая 110/6» Т1, ТСН 1, ПС «Донецкая» Т2, ТСН 2 – 4,26 кВт; ПС «Северная 35/6» Т1, ПС «Северная 35/6» Т2 – 4,26 кВт. Разом 8,52 кВт.

Загальна дозволена потужність субспоживачів – 34248,22 кВт.

20.11.2020 р. відповідач листом № 24 направив позивачу свій проект договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 39-2 від 23.11.2020 р. з додатками 1-10, у тому числі Додаток № 10 «Перелік об`єктів Споживача (з урахуванням площадок вимірювання) та об`єктів субспоживачів (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режим роботи електроустановок».

Згідно додатку № 2 «Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії» відповідачем була визначена наступна дозволена потужність:

ПС «Донецкая 110/6» Т1, ТСН 1, ПС «Донецкая» Т2, ТСН 2 – 15275,7 кВт; ПС «Северная 35/6» Т1, ПС «Северная 35/6» Т2 – 16941,5 кВт. Разом – 32217,2 кВт

Загальна дозволена потужність субспоживачів – 32182,8 кВт

27.11.2020 р. позивач листом № 01-24/2/2538 «Щодо укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» повернув відповідачу договір № 39-2 від 20.11.2020 р. підписаний з протокол розбіжностей.

Листом від 18.12.2020 р. № 25 відповідач повернув позивачу договір № 39-2 від 20.11.2020 р. з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей в якому підтримав первісну редакцію договору.

Листом від 30.12.2020 р. № 01-24/2/2843 позивач повідомив відповідача, що оскільки відповідно до вимог ч. 7 ст. 181 ГК України відповідач не передав в двадцятиденний строк розбіжності до суду, то Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 39-2 від 20.11.2020 р. є укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей в редакції позивача, який є невід`ємною частиною договору та змінює його відповідні умови.

Відповідач листом №1 від 20.01.2021 р. направив позивачу лист в якому зазначив, що на його думку лист позивача від 30.12.2020 р. № 01-24/2/2843 підписаний неповноважною особою, та є нікчемним, та зазначив, що вважає, що позивач відмовляється від укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що є відмовою у доступі до системи розподілу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання».

Позивач звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд визнати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції позивача з 22.12.2020 р. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог 181 ГК України не передав у встановлений строк розбіжності на розгляд суду і відповідно договір є укладеним в редакції позивача, але відповідач зазначене не визнає.

Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом в якому просить суд визнати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРА ПЛЮС» з дня набрання чинності рішенням суду. Свої вимоги відповідач обґрунтовує зокрема тим, що укладення договору не є обов`язковим для споживача, позивач безпідставно ухиляється від укладання договору, лист позивача від 30.12.2020 р. підписаний неповноважною особою, іншої відповіді від позивача щодо розгляду протоколу узгодження розбіжностей відповідач не одержував.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" № 2019-VIII, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, учасники ринку електричної енергії проводять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (надалі за текстом скорочено НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 затверджено "Правила роздрібного ринку електричної енергії", які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими правилами (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).

Згідно із п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу системи розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно п.1.1.2 ПРРЕЕ паспорт точки розподілу/передачі - акт (документ), складений оператором системи, в якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача.

Відповідно до 2.1.3. ПРРЕЕ ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Згідно 2.1.5. ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі.

Якщо за об`єктом оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу/передачі, оператор системи розподілу не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформляти в установленому цими Правилами порядку додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, в яких узгоджуються організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії.

На вимогу споживача оператор системи розподілу протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи розподілу примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії у паперовій формі.

За ініціативою однієї із сторін договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії оформлюється в паперовій формі.

У разі необхідності визначення за взаємною згодою сторін додаткових умов договору, які конкретизують умови договору, форму якого встановлено цими Правилами, договір оформляється в паперовій формі.

На письмову вимогу власника об`єкта оператор системи розподілу зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати підписаний уповноваженою особою оператора системи розподілу паспорт точки розподілу за кожною такою точкою за об`єктом споживача та/або паперову форму договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1.11 ПРРЕЕ під час оформлення заяви-приєднання, паспорту точки розподілу/передачі оператор системи використовує наявну у нього інформацію за об`єктом розподілу, достатню для проведення розрахунків, зокрема:

1) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) щодо однолінійної схеми електропостачання об`єкта;

3) щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки обсягу активної та реактивної електричної енергії та рівня потужності (тип, марка, технічні характеристики тощо);

4) щодо дозволеної (договірної) величини електричної потужності;

5) щодо технічних даних силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі/розподілу електричної енергії, якими здійснюється розподіл електричної енергії (для об`єктів споживачів, для яких розрахункові засоби вимірювальної техніки встановлені не на межі балансової належності).

Згідно п. 2.4.2. ПРРЕЕ у договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії зазначаються величини дозволеної (договірної) потужності, які визначаються виходячи з проектної документації електрозабезпечення об`єкта. Потужність об`єкта споживача обмежується на рівні потужності, передбаченої проектною документацією указаного об`єкта споживача та/або технічними характеристиками мереж зовнішнього електрозабезпечення указаного об`єкта споживача.

Дозволена (договірна) потужність об`єктів споживачів зазначається в паспорті точки розподілу на рівні, встановленому проектною документацією електрозабезпечення об`єкта споживача, та з урахуванням потужності об`єктів субспоживачів (у разі їх наявності).

Таким чином, дозволена потужність об`єктів споживача встановлюється оператором системи на підставі наданої споживачем інформації з врахуванням технічних характеристик мереж зовнішнього електрозабезпечення, та відображається в паспорті точки розподілу, яка надається оператором системи споживачу. Після виготовлення оператором системи паспорту точки розподілу споживач звертається з заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі.

Також необхідно врахувати, що одностороння зміна дозволеної потужності суперечить п.2 та п.4 постанови Регулятора від 14.03.18 № 312, згідно яких приєднання до договору споживача про розподіл, який є публічним договором приєднання, повинно відбуватися на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії.

Судом встановлено, що між третьою особою та позивачем був укладений договір № 44-2 про постачання електричної енергії від 31.05.2012 р. за яким дозволена потужність струмоприймачів складала:

ПС «Северная-35/6 кВ» Т1 – 10303,344 кВт

ПС «Северная-35/6 кВ» Т2 – 7694,7 кВт

ПС «Донецкая-110/6 кВ» Т1 – 6129,49 кВт

ПС «Донецкая-110/6 кВ» Т2 – 6556,09 кВт

ТСН-1 – 60 кВт

ТСН-2 – 60 (резерв) кВт

Разом – 30743,624 кВт

Позивачем не надано суду доказів, що третя особа зверталась до позивача для оформлення паспортів точки розподілу/передачі.

Сторонами не надано суду доказів, що відповідач передавав позивачу проектну документацію необхідну для визначення дозволенної потужності та виготовлення паспортів точки розподілу/передачі.

Позивачем не надано суду пояснень на підставі яких даних була визначена ним дозволена потужність по точкам розподілу/передачі відповідача була ним як: ПС «Донецкая 110/6» Т1, ТСН 1, ПС «Донецкая» Т2, ТСН 2 – 4,26 кВт; ПС «Северная 35/6» Т1, ПС «Северная 35/6» Т2 – 4,26 кВт. Разом 8,52 кВт.

В той же час відповідачем не надано суду доказів, що паспорт точки розподілу з дозволеною потужністю: ПС «Донецкая 110/6» Т1, ТСН 1, ПС «Донецкая» Т2, ТСН 2 – 15275,7 кВт; ПС «Северная 35/6» Т1, ПС «Северная 35/6» Т2 – 16941,5 кВт. Разом – 32217,2 кВт був розроблений позивачем відповідно до вимог ПРРЕЕ. Дозволена потужність на якій наполягає відповідач не співпадає з дозволеною потужністю яка була встановлена третій особі.

Таким чином, сторонами не дотриманні вимоги ПРРЕЕ щодо порядку визначення дозволеної потужності, що є істотною умовою договору.

Як вже зазначав суд, договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним.

У статті 633 Цивільного кодексу України закріплено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Таким чином, актом цивільного законодавства в даному випадку є Постанова від 14.03.18 №312, якою встановлені правила щодо приєднання до публічного договору споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, Додатком 3 до ПРРЕЕ є Примірний договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, пунктом 1.1 якого визначено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі – Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі – Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.

Також, згідно ч. 4 та 7 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частин 1 - 5 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним протоколом.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

З аналізу наведених норм, слід дійти висновку, що порядок складання протоколу розбіжностей, який унормований приписами статті 181 Господарського кодексу України не може бути застосований до договорів, укладання яких передбачено статтями 633, 634 Цивільного кодексу України з урахуванням тих обставин, що Правила роздрібного ринку електричної енергії не передбачають можливості складання протоколу розбіжностей, а допускають лише наявність заперечень щодо договірних умов (п.1.2.15 ПРРЕЕ).

За таких обставин вимоги позивача про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції позивача з 22.12.2020 р. в зв`язку з пропуском відповідачем строку встановленого 181 Господарського кодексу України є необґрунтованими.

Зустрічний позов відповідача щодо укладення договору в його редакції з паспортом точки розподілу який виготовлено не позивачем та самостійно визначеною дозволеною потужністю також суперечить вимогам ПРРЕЕ та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача, за зустрічним позовом на відповідача.

Керуючись ст. 129, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позову ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» до ТОВ «МІТРА ПЛЮС» про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції позивача з 22.12.2020 р.

2. Відмовити в задоволенні зустрічного позову ТОВ «МІТРА ПЛЮС» до ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39-2 від 20.11.2020 р. укладеним в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРА ПЛЮС»

3. Судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача, за зустрічним позовом на відповідача по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2021

Суддя Б.В.Яресько