Рішення № 97385516, 19.05.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/35/21

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/35/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве протеїн»,

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод», м. Бориспіль

про стягнення 9 906 150,68 грн.

Представники:

від позивача: Писаренко М.О., адвокат, ордер серії АА № 1068146 від 18.12.2020;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цехаве протеїн» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (надалі-відповідач) про стягнення 9 906 150,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки макухи соєвої № 170/БКЗ від 29.11.2019, в частині своєчасної оплати отриманого товару, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 9 575 680,00 грн., з огляду на наявність якої нараховано 330 470,68 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2021 відкрито провадження у справі № 911/35/21, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 24.02.2021.

Ухвалою суду від 24.02.2021 підготовче засідання у справі № 911/35/21 було відкладено на 15.03.2021.

Ухвалою суду від 15.03.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/35/21, справу призначено до розгляду по суті на 05.04.2021.

Ухвалою суду від 05.04.2021, розгляд справи № 911/35/21 по суті, на підставі клопотання позивача (вх. № 7812/21 від 05.04.2021), був відкладений на 26.04.2021.

В судовому засіданні 26.04.2021 було оголошено перерву до 19.05.2021.

19.05.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення до позовної заяви (вх. № 12436/21).

Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача жодного разу в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу щодо ухвал суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цехаве Протеїн» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (відповідач, покупець) укладений Договір поставки макухи соєвої № 170/БКЗ.

Відповідно до умов п. 1.1 предметом договору є поставка макухи соєвої, отриманої після віджиму олії з насіння сої.

Умови поставки - DAP-CARRIAGE PAID TO», за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46 (п. 2.1 договору).

Строк поставки - зазначається сторонами в специфікації до даного договору (п. 2.2 договору).

Кількість та вартість товару зазначається в специфікаціях до даного договору на підставі замовлень покупця, що направляється постачальники засобами телефонного та/або електронного зв`язку (п.п. 2.3, 2.4 договору).

Партією товару вважається кількість товару, вказана у специфікаціях до даного договору (п. 2.5 договору).

Строки і порядок розрахунків визначаються сторонами у специфікаціях до даного договору (п. 2.7 договору).

Умовами п. 5.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 без подальшої пролонгації.

Так, на виконання умов, 30.11.2019, 18.12.2019, 27.01.2020, 06.02.2020, 02.03.2020, 01.04.2020, 04.05.2020, 15.06.2020 договору між позивачем та відповідачем були підписані Додатки №№ 1-11 до договору «Специфікація» за якими між сторонами були погоджені кількість, вартість, строки поставки партій товару та порядок розрахунків по кожній конкретній партії товару.

Пунктом 4 специфікацій визначено, що покупець зобов`язаний здійснити оплату партії товару шляхом оплати 80 % вартості кожної окремої партії товару не пізніше 14 банківського дня з дати поставки товару та 20 % вартості кожної окремої партії товару протягом 3 банківських днів з дати поставки кожної окремої партії товару, але не раніше дати реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином виписаної податкової накладної.

Так, позивачем на виконання умов Договору № 170-/БКЗ від 17.12.2020, на підставі видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, було поставлено, а відповідачем прийнято товар, зокрема, макуха соєва. Відповідні видаткові накладні скріплені підписами повноважних представників сторін.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додані копії виданих податкових накладних, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (ч. 201.1). Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (ч. 201.7).

Відповідно до ч. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зважаючи не викладене, судом оцінені подані позивачем податкові накладні, як доказ відображення позивачем господарських операцій за спірними видатковими накладними у своїх податкових зобов`язаннях та їх реєстрації.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, повна вартість отриманого товару, у строки, визначені договором залишена відповідачем не сплаченою.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підписання покупцем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фіксують факт здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору поставки № 170/БКЗ від 29.11.2019 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 575 680,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач також просить суд стягнути з відповідача 330 470,68 грн. інфляційних втрат, нарахованих від сум заборгованості за кожною видатковою накладною окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що наявний в матеріалах справи розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, вимога позивача визнається судом та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46, код ЄДРПОУ 42362447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве протеїн» (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 2, код ЄДРПОУ 43220301) 9 575 680 (дев`ять мільйонів п`ятсот сімдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 330 470 (триста тридцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 68 коп. інфляційних втрат та 148 592 (сто сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. 26 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 03.06.2021.

Суддя О.О. Христенко