Рішення № 97385306, 02.06.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.06.2021Справа № 910/3374/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агротрейдхім" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" (м. Київ)

про стягнення 347.562,09 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агротрейдхім" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" про стягнення 347.562,09 грн, з яких: 331.860,00 грн основного боргу, 9.703,72 грн пені, 3.572,43 грн інфляційних втрат, 2.425,94 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки кормової добавки № 84/КК від 23.03.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.21. відкрито провадження у справі № 910/3374/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Конверт, який направлявся відповідачу, з ухвалою від 09.03.21. було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку АТ "Укрпошта" з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За висновками суду, відмітка на конверті дозволяє дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження в даній свідчить про незнаходження сторони за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/3374/21, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Рішення у даній справі прийнято з перевищенням встановленого ст. 248 Господарського процесуального кодексу України строку, проте у розумний строк. При цьому суд очікував, що відповідач скористається наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

23.04.19. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агротрейдхім" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" (покупець) було укладено договір поставки кормової добавки № 84/КК (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався здійснити поставку Товару та передати його у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити поставлений Товар (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом Договору є поставка кормової добавки Дайджест Фаст та інших кормових добавок для виготовлення комбікормів.

Партією Товару вважається його кількість, вказана у товарно-транспортній накладній (п. 1.4. Договору).

За умовами п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється Постачальником на умовах терміну "DAP - DELIVERED AT PLACE" за адресою: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, 98.

Згідно з п. 3.3. Договору строк поставки товару складає 2 (два) робочих дні з моменту замовлення Покупця, якщо інше не визначено у самому замовленні Покупцем.

Пунктом 3.4. Договору обумовлено, що в момент поставки на кожну партію Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю оригінали наступних документів: сертифікат якості, в якому обов`язково повинні бути вказані показники безпеки; товарно-транспортна накладна; оригінал рахунку-фактури; оригінал видаткової накладної.

Постачальник повинен здійснити поставку Товару Покупцю в робочі дні тижня, з 8.00 години до 20.00 години дня. Поставка Товару після 20.00 години дня заборонена.

Згідно з п. п. 5.1., 5.2. Договору вартість Товару зазначається у Специфікаціях, що видаються Постачальником на кожну окрему партію Товару. Розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються Покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

За умовами п. 5.3. Договору оплата здійснюється після передачі Товару, підписання видаткової накладної та передачі товаросупровідних документів, передбачених п. п. 3.4., 3.5. Договору.

Пунктами 5.4.1., 5.4.2. Договору сторони погодили наступний порядок розрахунків: 80 % вартості товару сплачується покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дня поставки; остаточний розрахунок в розмірі 20 % вартості товару здійснюється Покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів після того, як постачальник у строки, передбачені чинним законодавством, засобами електронного зв`язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в підпункті 5.4.1. Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 року.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підтвердження виконання умов Договору позивачем надано до матеріалів справи:

- копії Специфікацій № 2 від 09.03.20. та № 3 від 17.07.20.;

- копії видаткових накладних на загальну суму 331.860,00 грн: № 725 від 04.06.20. на суму 52.410,00 грн, № 851 від 01.07.20. на суму 41.808,00 грн, № 930 від 17.07.20. на суму 54.450,00 грн, № 1162 від 28.08.20. на суму 56.730,00 грн, № 1189 від 04.09.20. на суму 57.270,00 грн, № 1263 від 34.09.20. на суму 69.192,00 грн;

- копії товарно-транспортних накладних;

- копії рахунків на оплату;

- копії податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію;

- копії сертифікатів якості на товар.

З наданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що всього за Договором поставки кормової добавки № 84/КК від 23.04.20. за період з 16.08.19. по 24.09.20. було поставлено товар на загальну суму 1.521.750,00 грн, з яких оплачено 1.189.890,00 грн.

Поставлений товар за видатковими накладними № 725 від 04.06.20. на суму 52.410,00 грн, № 851 від 01.07.20. на суму 41.808,00 грн, № 930 від 17.07.20. на суму 54.450,00 грн, № 1162 від 28.08.20. на суму 56.730,00 грн, № 1189 від 04.09.20. на суму 57.270,00 грн, № 1263 від 34.09.20. на суму 69.192,00 грн, залишається несплаченим, тож розмір заборгованості відповідача підтверджується у загальній сумі 331.860,00 грн.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Позивачем також пред`явлено до стягнення з відповідача 9.703,72 грн пені, 3.572,43 грн інфляційних втрат, 2.425,94 грн 3% річних.

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 6.4. Договору, за несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, але не більше 5 % від загальної вартості неоплаченого Товару.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування та 3% річних, нараховані на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Перевіривши викладені в позовній заяві розрахунки сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено їх правильність та арифметичну вірність, а нарахування позивачем 9.703,72 грн пені, 3.572,43 грн інфляційних втрат, 2.425,94 грн 3% річних здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства України та умов Договору і являється обґрунтованим.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 347.562,09 грн, з яких: 331.860,00 грн основного боргу, 9.703,72 грн пені, 3.572,43 грн інфляційних втрат, 2.425,94 грн 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 98; ідентифікаційний код 42341390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агротрейдхім" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34; ідентифікаційний код 38454290) 331.860 (триста тридцять одну тисячу вісімсот шістдесят) грн 00 коп. основного боргу, 9.703 (дев`ять тисяч сімсот три) грн 72 коп. пені, 3.572 (три тисячі п`ятсот сімдесят дві) грн 43 коп. інфляційних втрат, 2.425 (дві тисячі чотириста двадцять п`ять) грн 94 грн 3% річних, 5.213 (п`ять тисяч двісті тринадцять) грн 43 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко