Рішення № 97382381, 27.05.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1977/21

Провадження № 2/201/1704/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 24.02.2021р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 13.04.2021р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.№16).

В обґрунтування позовних вимог в редакції від 24.02.2021р. позивачка зазначала, що вона разом із відповідачкою є співвласниками житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 21.03.1997р., виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів.

Посилалася на те, що відповідачка з січня 2018р. по теперішній час не бере жодної участі в утриманні зазначеного житлового приміщення, вартість всіх комунальних послуг сплачує позивачка. Позивачкою за вказаний період здійснено оплату житлово-комунальних послуг на утримання квартири на загальну суму 11 060грн.01коп.

Враховуючи те, що відповідачка є співвласником 1/2 частини вказаного майна, вона має відшкодувати в порядку регресу відповідно 5 530грн.

07.05.2021р. представником відповідачки – адвокатом Коврігою А.В. (діє на підставі ордеру від 05.05.2021р. – а.с. № 32) подано відзив, де заперечуючи проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, представник відповідачки посилалася на те, що позивачкою не доведено факт здійснення нею оплат з утримання квартири у розмірі зазначеному в позові, а також вказує на те, що позивачка є Головою правління ОСББ «Гагаріна 7», а тому інформація, що викладена в Акті звіряння взаєморозрахунків викликає сумніви.

У зв`язку з викладеним просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.05.2021р. представником позивачки – адвокатом Логвіновою В.В. (діє на підставі ордеру від 14.05.2021р. – а.с. № 58) підготована відповідь на відзив, де адвокат звертала увагу суду на те, що відповідно до вимог чинного законодавства кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування.

Окрім цього, після ознайомлення з відзивом на позов, представником позивачки 19.05.2021р., подано уточнений позов (зменшено розмір позовних вимог на суму отриманої субсидії), в іншій частини позовні вимоги були залишені без змін (а.с. № 44-45).

Отже, остаточною редакцією позовних вимог є позовні вимоги в редакції від 19.05.2021р. (а.с. № 44-45), де заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки коштів, сплачених за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення на адресою : АДРЕСА_2 в сумі 5 008грн. 94коп. Також, з відповідачки на користь позивачки адвокат Логвінова В.В. просила стягнути судові витрати по справі по оплаті судового збору при подачі позову у розмірі 908 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000грн.

25.05.2021р. представником відповідачки – адвокатом Коврігою А.В. до канцелярії суду подано заперечення на відповідь на відзив, де адвокат зауважувала на тому, що представником позивача адвокатом Логвіновою В.В. до відповіді на відзив додано копію договору № 9/21 від 14.05.2021р., але у п. 2 вказаного договору сторонами не визначено (не встановлено) фіксовану суму адвокатського гонорару. А наданий адвокатом розрахунок витрат на правничу допомогу, які понесла позивачка не спирається на положення укладеного між ними договору та не може бути розглянутий судом в якості належного доказу понесених позивачкою витрат. Також, посилалась на те, що даний спір є малозначним, а витрати позивачки порівняно із сумою позову є неспівмірними. Також, представник відповідачки зазначала про те, що із довідки АТ КБ «Приватбанк» не можливо встановити, за який період були здійснені оплати (а.с. № 63-66).

27.05.2021р. представник позивачки - адвокат Логвінов С.С. (діє на підставі ордеру від 27.05.2021р. – а.с. № 71) подав суду заяву, в якій позовні вимоги в редакції від 19.05.2021р. підтримав, просив їх задовольнити. В цій заяві представник позивачки також просив проводити розгляд справи за його відсутності (а.с. № 68).

27.05.2021р. представник відповідачки – адвокат Ковріга А.В. (діє на підставі ордеру від 05.05.2021р. – а.с. № 32) подала суду заяву, в якій зазначила, що відповідачка позовні вимоги не визнає в повному обсязі з підстав, визначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив. В цій заяві представник відповідачки також просила проводити розгляд справи за відсутності сторін (а.с. № 69).

За вищезазначеного, з урахуванням заяв представників сторін, розгляд справи 27.05.2021р. здійснювався у відповідності до положень ст. 223 та ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності обох сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, зміст заперечень стосовно позовних вимог, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення стосовно них, об`єктивно оцінивши докази за принципами ст. 89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка та відповідачка є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.03.1997р., виданим Виконкомом міської Ради народних депутатів. На сьогоднішній день, як вбачається з матеріалів справи, у цьому будинку створене ОСББ «Гагаріна 7», головою правління якого є позивачка.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Об`єднання має право, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно ст. 10 цього ж Закону вищим органом управління є загальні збори.

Так, на підтвердження своєї позиції представником позивачки було надано копії протоколів загальних зборів Об`єднання, якими було затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинку та розмір внесків на майбутні ремонтні роботи.

Розмір нарахованих внесків підтверджується Актом звіряння від 17.02.2021р.

Відповідно до протоколу загальних зборів № 5 від 08.09.2017р. було прийнято рішення затвердити розмір внесків на утримання будинку в розмірі 3,50 грн. за кв.м., починаючи з 01.11.2017р. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло загальна площа квартири складає 63,43 кв.м. Отже, з 01.11.2017р. розмір щомісячного внеску становить: 63,43 кв.м. х 3,50грн. = 222,01 грн.

Відповідно до протоколу загальних зборів № 6/1 від 11.11.2017р. було затверджено здійснити нарахування цільового фонду всім співвласникам ОСББ «Гагаріна 7» у 2018 році по 8,52 грн. за кв.м. (63,43кв.м. х 8,52 грн. = 540,42 грн.).

Відповідно до протоколу загальних зборів № 6/2018 від 30.09.2018р. було вирішено продовжити у 2019 році збір цільових коштів на майбутні ремонтні роботи у розмірі сум розрахованих у попередньому 2018 році (8,52 грн. за кв.м.).

Відповідно до п. 7 протоколу загальних зборів № 1/10 від 13.10.2019р. було вирішено продовжити у 2020 році збір цільових коштів на майбутні поточні ремонти у розмірі сум розрахованих у попередньому 2019 році (8,52 грн. за кв.м.). Також, відповідно до п. 9 цього ж протоколу було прийнято рішення про підняття внеску на утримання будинку – 5 грн. за кв.м. з 01.11.2019р. (63,43кв.м. х 5грн. = 317,15 грн.).

Відповідно до п. 4 протоколу загальних зборів № 11/11 від 01.11.2020р. було прийнято рішення з 01.01.2021р. зробити нарахування цільового внеску всім співвласникам ОСББ «Гагаріна 7» у розрахунку 14,9 грн. за кв.м. (63,43кв.м. х 14,9грн. = 945,11 грн.)

Саме ці суми відображені в Акті звіряння, до того ж відповідно до цього ж акту, у позивачки відсутня заборгованість по внескам, тобто всі нараховані суми були нею оплачені.

Сплата позивачкою внесків підтверджується також довідкою від 13.05.2021р., виданої АТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до вказаної довідки кошти надходили на розрахунковий рахунок, який належить згідно ЄДРПОУ 40838322 саме Об`єднанню (згідно витягу з сайту МЮУ, наданого представником відповідачки). Суд вважає переконливим і той факт, що кошти, вказані у довідці надходили в тій же послідовності, в якій вони відображенні в Акті звіряння.

За таких обставин суд вважає факт сплати позивачкою внесків на утримання будинку доведеним.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2019р. у справі № 521/3743/17-ц.

Суд оцінює критично заперечення представника відповідачки стосовно того, що Акт звіряння, який був підписаний позивачкою (яка є головою ОСББ «Гагаріна 7»), отже може містити недостовірні дані, оскільки висновки спростовуються розрахунком внесків, а рішення щодо встановлення тарифу на утримання будинку приймається співвласниками на загальних зборах.

Акт підписувався позивачкою, як головою ОСББ «Гагаріна 7», отже як посадовою особою. Тим більше, що розмір таких внесків відповідає розміру прийнятому загальними зборами ОСББ «Гагаріна 7». Отже, суми нарахованих внесків є добутком площі квартири помноженої на тариф, визначений загальними зборами ОСББ «Гагаріна 7».

Що стосується періоду нарахування внесків та їх сплати, то в акті звіряння від 17.02.2021р., зазначено період, за який нараховано внески та їх розмір. В довідці АТ КБ «ПриватБанк» від 13.05.2021р. вказано суму, дату сплати та призначення платежу. Таким чином, з урахуванням тотожності сплачених та нарахованих сум, суд приходить до висновку, що позивачкою сплачено внески на утримання квартири саме за ті періоди, які визначені в акті звіряння.

Отже суд критично оцінює доводи представника відповідачки щодо відсутності в призначенні платежу періоду, за який здійснено такий платіж, як підставу для відмови в задоволенні позову.

Суд зазначає, що відповідачка не позбавлена права особисто або через свого представника звернутися до ОСББ «Гагаріна 7» та отримати детальний розрахунок нарахованих та сплачених витрат на утримання квартири, співвласникам якої вона є. Відповідачка та її представник не надали суду підтвердження того, що сплачені позивачкою внески сплачені не за той період, за який вказує позивачка та який зазначений в Акті звіряння.

Загалом доводи відповідачки зводяться до незгоди із позовними вимогами. Відповідно до процесуальних документів (заяви по суті справи), наданих представником відповідачки адвокатом Коврігою А.В., вбачається, що відповідачка не визнає лише факт понесених позивачкою витрат по утриманню будинку. При цьому, не заперечує, що відповідачка, як співвласник квартири, зобов`язана утримувати належне їй майно, а позивачка має право на відшкодування понесених витрат (за умови підтвердження документально сплати внесків на утримання будинку).

Відповідно до наведених норм сторони по справі є співвласниками житлового приміщення, отже разом повинні нести тягар утримання нерухомого майна. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідними доказами позивачка повністю виконала свій обов`язок та сплатила всю суму внесків на утримання будинку, отже в неї виникло право на таке відшкодування відповідачкою своєї частини внесків (1/2) в порядку регресу.

Підводячи підсумок вищевикладеному, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд вважає, що з відповідачки на користь позивачки слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908грн. (а.с. № 2).

Що стосується судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. (а.с. № 60), на стягненні яких наполягає представник позивачки по тексту уточненої позовної заяви, то ці вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 1 500грн.

Із положень ст.137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-цвід 20.09.2018р. суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020р., №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010р., №37246/04).

До уточненої позовної заяви представником позивачки - адвокатом Логвіновою В.В. суду були долучені: копія договору про надання правової допомоги від 14.05.2021р., копія ордеру від 14.05.2021р., копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, квитанція від 14.05.2021р. про внесення позивачкою за договором від 14.05.2021р. 2 000грн. та попередній (орієнтовний) розрахунок суми (а.с. № 58-61). Втім, оскільки адвокат Логвінова В.В. не приймала особисто участь у судових засіданнях (до речі, воно було одне - 27.05.2021р.), а договору про надання правової допомоги з адвокатом Логвіновим С.С., а також попереднього (орієнтовного) розрахунку суми правової допомоги, яка була б сплачена особисто йому, суду не надано, суд вважає, що зі складу витрат на професійну правничу допомогу (а.с. № 60, 61) слід відняти суму 500 грн. (за 2 судових засідання).

Понесення позивачкою судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги адвокатом Логвіновою В.В. у розмірі 1 500 грн. судом приймаються, як достатні та обґрунтовані складністю справи та об`ємом виконаної особисто цим адвокатом роботи, а отже їх слід стягнути в порядку розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи.

Отже, в загальному розмірі судові витрати, які слід стягнути з відповідачки на користь позивачки складають - 2 408грн. (908грн. + 1 500грн. = 2 408грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.322, 360, 526 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Верховного Суду у справі № 521/3743/17-ц від 13.03.2019р., ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, 274, 275 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) сплачені за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення на адресою : АДРЕСА_2 кошти у розмірі 5 008грн. 94коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908грн., а також судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн., а разом 2 408грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ткаченко Н.В.