Рішення № 97381657, 02.06.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16971/20

Провадження № 2/643/1626/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2021

02 червня 2021 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , яким просить стягнути з останнього на свою користь суму пені за прострочення сплати аліментів за період з січня 2017 року по жовтень 2020 року в розмірі 26 363,00 грн, відповідно до виконавчого листа № 2-5975/2006 від 25.05.2018 виданого Московським районним судом м. Харкова про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 03.02.2006 та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що рішенням Московського районного суду міста Харкова у справі № 2-5975/06 від 28.02.2006 стягнуто з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, при цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 03.02.2006 та до його повноліття. Відповідач аліменти на утримання дитини сплачує не регулярно та не в повному обсязі. Розрахунок заборгованості по аліментам було розраховано судовим виконавцем без обчислення пені та станом на 01.10.2020 заборгованість складає 26 363,00 грн. У своїх розрахунках позивач зазначає, що пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відповідачем за період з січня 2017 року по жовтень 2020 року складає на загальну суму 569 599,89 грн. Однак, так як сума пені значно перевищує розмір заборгованості по аліментам, то позивач, відповідно до положень ст. 196 Сімейного кодексу України, у своїх вимогах обмежується сумою, яка дорівнює 100% суми заборгованості, а саме 26 363,00 грн. Вказану суму позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою судді визначено вказану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що рішенням Московського районного суду міста Харкова у цивільній справі № 2-5975/06 від 28.02.2006 стягнуто з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, при цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 03.02.2006 та до його повноліття.

Рішення набрало законної сили 13.03.2006.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19.10.2017 Міськрайонному відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ в Харківській області видано дублікат виконавчого листа № 2-5975/2006, виданий Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, при цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 03.02.2006 та до його повноліття (а.с.8).

25.05.2018 Московським районним судом м. Харкова видано дублікат виконавчого листа № 2-5975/2006, зі строком пред`явлення листа до виконання 14.10.2020 (а.с.11).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач систематично ухилявся від виконання рішення суду, сплачував аліменти невчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість по сплаті аліментів.

Згідно складеного державним виконавцем Дворічанського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_2 АСВП № 57153544, стягуваних на підставі виконавчого листа по справі № 2-5975/2006 від 25.05.2018 виданого Московським районним судом м. Харкова, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03.02.2006 і до повноліття дитини, заборгованість по аліментах станом на 01.10.2020 склала 26 363,00 грн (а.с.18).

Підставою для звернення з вимогою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, згідно доводів позивача та матеріалів справи, стала несплата відповідачем аліментів за рішенням суду.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Таким чином, виходячи зі змісту норм ст. 196 Сімейного кодексу України, суд повинен встановити крім факту заборгованості за аліментами, ще й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні.

Як роз`яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 14-37цс18, а тому повинна враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №362/4462/16-ц (провадження №61-10968св19), відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 Сімейного кодексу України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Позивачем додано до позову розрахунок неустойки (пені) за період з січня 2017 року по жовтень 2020 року, відповідно до якого неустойка (пеня) за просторочення сплати аліментів становить:

- за січень 2017 року – 217,31 грн, за лютий 2017 року – 392,56 грн, за березень 2017 року – 651,93 грн, за квітень 2017 року – 868,80 грн, за травень 2017 року – 1267,82 грн, за червень 2017 року – 1584,83 грн, за липень 2017 року – 1925,49 грн, за серпень 2017 року – 2213,32 грн, за вересень 2017 року – 2141,93 грн, за жовтень 2017 року – 2501,16 грн, за листопад 2017 року – 2699,03 грн, за грудень 2017 року – 2788,99 грн; за січень 2018 року – 2788,99 грн, за лютий 2018 року – 2519,09 грн, за березень 2018 року – 2788,99 грн, за квітень 2018 року – 2699,03 грн, за травень 2018 року – 2788,99 грн, за червень 2018 року – 2699,03 грн, за липень 2018 року – 2788,99 грн, за серпень 2018 року – 2788,99 грн, за вересень 2018 року – 2699,03 грн, за жовтень 2018 року – 2788,99 грн, за листопад 2018 року – 2699,03 грн, за грудень 2018 року – 2788,99 грн; за січень 2019 року – 2788,99 грн, за лютий 2019 року – 2519,09 грн, за березень 2019 року – 2788,99 грн, за квітень 2019 року – 2699,03 грн, за травень 2019 року – 2788,99 грн, за червень 2019 року – 2699,03 грн, за липень 2019 року – 2788,99 грн, за серпень 2019 року – 2788,99 грн, за вересень 2019 року – 2699,03 грн, за жовтень 2019 року – 2788,99 грн, за листопад 2019 року – 2699,03 грн, за грудень 2019 року – 2788,99 грн; за січень 2020 року – 2788,99 грн, за лютий 2020 року – 2609,06 грн, за березень 2020 року – 2788,99 грн, за квітень 2020 року – 2699,03 грн, за травень 2020 року – 2788,99 грн, за червень 2020 року – 2699,03 грн, за липень 2020 року – 2788,99 грн, за серпень 2020 року – 2788,99 грн, за вересень 2020 року – 2977,58 грн, за жовтень 2020 року – 3076,83 грн, а всього на загальну суму 569 599,89 грн.

Однак, беручи до уваги, що відповідно до розрахунку державного виконавця Дворічанського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заборгованість по аліментам ОСОБА_2 АСВП № 57153544 станом на 01.10.2020 складає 26 363,00 грн, то у відповідності до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача суму пені у розмірі 26 363,00 грн, яка дорівнює 100% заборгованості боржника по несплаті аліментів.

З урахуванням того, що відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, не надано жодних доказів щодо поважності причин прострочення сплати аліментів, належних доказів погашення ним заборгованості по аліментам, суд вважає, що з відповідача слід стягнути неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів.

При цьому, суд враховує обмеження, визначені у ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, відповідно до яких розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню, не може перевищувати 100 відсотків заборгованості по сплаті аліментів. У даному випадку розмір пені (569 599,89 грн.) перевищує розмір заборгованості (26 363,00 грн.), а тому, враховуючи вищенаведені нормативні положення, розмір неустойки (пені), який підлягає стягненню з ОСОБА_2 становить 26 363,00 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з даним позовом, то суд на підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, стягує ці витрати з відповідача.

Тому, відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача в рахунок держави слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 258, 263, 259, 279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 196 Сімейного Кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2017 року по жовтень 2020 року в сумі 26 363 (двадцять шість тисяч триста шістдесят три) гривні 00 копійок, відповідно до виконавчого листа № 2-5975/2006 від 25.05.2018, виданого Московським районним м судом м. Харкова про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, при цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 03.02.2006 та до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави - отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова