Рішення № 97381496, 02.06.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/1600/21

Провадження №2/628/699/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання – Буткової В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Куп`янську, Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Служба у справах дітей Куп`янської міської ради Харківської області про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , 3-я особа: Служба у справах дітей Куп`янської міської ради Харківської області, в якому просить визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його матір`ю – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що 22 червня 2016 року між позивачем та відповідачем було розірвано шлюб. Від шлюбу у них є неповнолітня дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставини склалися так, що син ОСОБА_4 з моменту розірвання шлюбу позивача з відповідачем, проживає разом з позивачем за місцем її постійного мешкання – в АДРЕСА_1 .

Неповнолітня дитина ОСОБА_3 , проживає разом з позивачем вже майже 10 років та рідко бачить свого батька з моменту розірвання шлюбу. Життєві обставини відповідача склалися так, що він після розірвання шлюбу знаходиться за кордоном України. Раніше ОСОБА_2 працював в ОСОБА_5 , останні п`ять років працює в Німеччині. В той час, коли відповідач приїздив до України, він надавав ОСОБА_1 довіреність на право вивезення дитини за кордон, але кожного разу отримання такої довіреності було можливе тільки за умови знаходження відповідача в Україні. Протягом вже більше року позивач не може отримати від відповідача довіреність на вивезення сина за межі України, оскільки весь цей час відповідач не приїздить до України.

Позивач вказує, що вона має достатньо часу для того, щоб проводити його з дитиною. Має час відводити сина до школи, займатися з ним у вечері, гуляти та іншим чином піклуватися про нього. Має змогу створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Крім того, з огляду на досвід, який є у суспільстві, проживання дитини саме з матір`ю є для дитини більш прийнятим, оскільки в матері більше емоційно-вольової мотивації можливостей та часу приділяти дитині увагу.

Позивач спиртних напоїв та наркотичних засобів не приймає, до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра в КНП «Куп`янське територіальне медичне об`єднання» не знаходилась.

Таким чином, позивач вважає, що задоволення позову повністю відповідає інтересам дитини.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилася, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує у повному обсязі, який просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься письмова заява про слухання справи без його участі, проти позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей Куп`янської міської ради Харківської області також у підготовче судове засідання не з`явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 22.06.2016 (а.с. 4) шлюб, зареєстрований 29 грудня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану по мусту Куп`янську Куп`янського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис №414, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано.

Згідно (повторного) свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 06.11.2018 Куп`янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с. 5) ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , в графі батько вказано – « ОСОБА_2 », мати – « ОСОБА_1 ».

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 29.03.2021 (а.с. 6) неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра в КНП «Куп`янське територіальне медичне об`єднання» не перебуває, що підтверджується: відомостями, наданими 30.04.2021 Куп`янським РВП ГУНП в Харківській області (а.с. 7); довідкою від 23.04.2021 КНП «Куп`янське територіальне медичне об`єднання» Куп`янської міської ради Харківської області (а.с. 8).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання дитини з матір`ю не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір`ю дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Тим більш, що судом не встановлено, що позивач заперечує проти спілкування дитини з батьком, а бажає лише самостійно вирішувати певні питання пов`язані з вихованням сина.

Частиною п`ятою статті 157 СК України визначені права того із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України за певних умов.

Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

Згідно із ч. 3 ст. 45 ЦПК України, суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява N 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року, заява N 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Зазначений правовий висновок викладений у постанові ВСУ від 23 грудня 2020 року по справі № 712/11527/17

Так, обставин, які б виключали залишення дитини з позивачем, що передбачені ч. 2 ст. 161 СК України, судом не встановлено.

Таким чином, об`єктивно оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що забезпечення дитині повного і гармонійного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, буде досягнуто при визначені місця проживання дитини саме разом із матір`ю, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, стст. 157, 161 СК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Служба у справах дітей Куп`янської міської ради Харківської області про визначення місця проживання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його матір`ю – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: В.В. Барабанова