Рішення № 97381318, 12.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12675/17

Провадження № 2-а/638/16/21

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.

за участю секретаря судового засідання Запорожець Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку скороченого позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова як адміністративного з позовом до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові, у якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправними дії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові, яке було припинено та правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 1197,91 грн. за 2007 рік при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у 2017 році; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто 2014-2016 роки та без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 18.05.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 29 грудня 2005 року позивачу призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб". 18 травня 2017 року позивач звернувся до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати за останні три календарні роки (2014-2016 роки) відповідно до вимог статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В червні 2017 року позивачу стало відомо, що йому була призначена пенсія за віком у розмірі 3842,71 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 71 копійка), що на його думку не відповідало вимогам статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у частині визначення розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та без обмеження граничного розміру такої пенсії. Такі дії управління позивач вважає протиправними. Про нарахування пенсії з 18.05.2017 року у розмірі, що не відповідає нормам чинного пенсійного законодавства позивачу стало відомо з листа Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові від 29.06.2017 №112/Д-11, в якому вказується, що Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Харкові вважає перехід з пенсії призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведенням з одного виду пенсії на інший із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Крім того, Шевченківське об`єднане управління пенсійного фонду України в м. Харкові вказало, що якщо пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" була призначена до 01.01.2008, то заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначається з урахуванням п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327, тобто із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Уповноваженим представником Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові надано до суду заперечення, згідно яких Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова не згодне з вимогами позивача, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» №327від 24.04.2012, що набрала законної сили 01.05.2012, установлено, що пенсії, призначені перераховані до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби, та їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003-2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік. Тому Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Харкові вважає, що під час переведення позивача з одного виду пенсії на інший відповідач правомірно застосовав показник середньої заробітної плати в розмірі 1197,91 грн. Щодо вимоги позивача про виплату пенсії без граничного розміру, Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Харкові зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування реформування пенсії системи», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» не може перевищувати 10740 гривень. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.10.2019 року за клопотанням представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області замінено відповідача Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на дано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що управління не згодне з вимогами позивача. В обґрунтування заперечень вказує, що оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» №327від 24.04.2012, що набрала законної сили 01.05.2012, установлено, що пенсії, призначені перераховані до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби, та їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003-2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік, то під час переведення позивача з одного виду пенсії на інший відповідач правомірно застосовав показник середньої заробітної плати в розмірі 1197,91 грн. Щодо вимоги позивача про виплату пенсії без граничного розміру, Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зазначає, що з 01.04.2019 Урядом України було прийнято рішення провести перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії 3764,40 (показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано для обчислення пенсії за матеріалами електронної пенсійної справи, станом на 01.10.2017 року) х 1,17 (коефіцієнт збільшення) = 4404,35 грн. Станом на 01.04.2020 розмір пенсії позивача складає 11113,35 грн. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 29 грудня 2005 року позивачу було призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб".

У зв`язку з досягненням пенсійного віку, 18 травня 2017 року позивач звернувся до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові із заявою про призначення пенсії за віком.

Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Харкові було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком у розмірі 3842,71 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 71 копійка).

20 червня 2017 року ОСОБА_1 було направлено запит до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові щодо надання інформації стосовно призначеної йому пенсії за віком.

Відповідно до листа-відповіді Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові від 29.06.2017 №112/Д-11 у звязку з переходом ОСОБА_1 з пенсії призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто переведенням з одного виду пенсії на інший, розрахунок призначеної йому пенсії за віком був здійснений із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Також Шевченківське об`єднане управління пенсійного фонду України в м. Харкові повідомило позивача, що якщо пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" була призначена до 01.01.2008, то заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначається з урахуванням п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327, тобто із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Незгода позивача із зазначеним рішенням відповідача, зумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються:

-види пенсійних виплат;

-умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат;

-пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком;

-мінімальний розмір пенсії за віком;

-порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначається одна пенсія за її вибором.

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії в розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

За частиною 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

20 червня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив надати повну інформацію щодо призначеної пенсії за віком (в тому числі: дата з якої її призначено, загальний стаж, заробітна плата, періоди які враховані, або виключені, якщо такі були тощо); підтвердити врахування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014-2016 роки) відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; у випадку застосування іншого показника середньої заробітної плати, у зв`язку із первинним зверненням про призначення пенсії у 2017 році, просив обчислювати заробітну плату із застосуванням показника за 2014-2016 роки та провести доплату з дня призначення пенсії за віком.

Листом від 29.06.2017 №112/Д-11 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для застосування нового показника середньої заробітної плати, зокрема за 2014-2016 роки, оскільки новий показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії враховують під час первинного призначення пенсії або у разі переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (коли це відбуваєтеся вперше).

Відповідно до заперечень відповідача, пенсію позивача, при переведенні на пенсію за віком, розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

У частині 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

В частині 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наведено формулу визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, однією з розрахункових величин якої є середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо застосування у даній справі частини 2 статті 40 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому відповідачу при призначенні пенсії за віком необхідно було провести обрахунок пенсії позивачу з урахування вимог саме цієї норми.

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень на позовну заяву тим, що пенсію позивачу за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначено внаслідок переведення з пенсії за вислугу років, передбачену Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є безпідставним, оскільки пенсія за вислугу років і пенсія за віком передбачені різними законами і за своєю природою є різними пенсіями, а тому призначення пенсії за віком особі, яка до того отримувала пенсію за вислугу років, не відповідає передбаченому ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поняттю переведення на інший вид пенсії.

Подібна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 22.12.2015р. у справі №21-4071а15 та від 31.03.2015р. у справі №21-612а14. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Верховним Судом у постановах від 05.07.2018р. у справі №565/645/17, від 23.10.2018р. у справі №317/4184/16, від 31.05.2019р. у справах №344/7053/17 та №263/16495/16-а,, від 11.09.2019 у справі 363/1493/17.

Таким чином, у даному випадку має місце призначення пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у справах № 565/645/17 від 05.07.2018 та № 317/4184/16 від 23.10.2018.

Щодо посилання Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові на положення частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відносно переведення Позивача з одного виду пенсії на інший, то суд вважає їх безпідставними на підставі наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

Таким чином, при призначенні позивачу у 2017 році пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2014, 2015, 2016), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно частини другої статті 40 цього Закону, а не показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, встановленого на 2007 рік.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.

Оскільки право позивача на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2014 р., 2015 р., 2016 р.), порушено, то воно підлягає відновленню у спосіб, яким є зобов`язання пенсійний орган здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2014 р., 2015 р., 2016 р.).

Враховуючи, що за наслідками судового розгляду рішення прийнято на користь особи, яка не суб`єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в сумі 1304, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.94, 71, 158, 160, 161, 162, 63, 244-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові (код ЄДРПОУ 41248278), яке було припинено та правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 1197,91 грн. за 2007 рік при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у 2017 році.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто 2014-2016 роки та без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 18.05.2017.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя: О.В. Шишкін