Вирок № 97381248, 03.06.2021, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1077/20

Провадження № 1кп/433/35/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2021 року Троїцький районний суд Луганської області в складі:

судді: Гавалешка П.С.

секретаря: Рєзнікової Л.В.

з участю прокурора: Наджотова О.О.

захисника: Ворвуля М.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

перекладача: Калашник О.М., Яценко М.В., Хоружої Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130590000153 від 23.06.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тополі Троїцького району Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-22.05.2020 року вироком Троїцького районного суду Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Близько 21 години 29 червня 2020 року, ОСОБА_1 , знаходячись в с. Тополі Троїцького району Луганської області під час вживання спиртних напоїв біля приміщення сільського магазину ПП "Бурлай", достовірно знаючи про те, що на території машинно-тракторної майстерні СФГ "Агротранс", розташованої за адресою: вул. Центральна 47 (к) с. Тополі Троїцького району Луганської області, доступ до якої обмежений через наявність паркану та охорони, знаходиться сільськогосподарська техніка з дизельним паливом на якій він інколи підробляв, переслідуючи ціль незаконного збагачення, у останнього виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Після чого керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, ОСОБА_1 прослідував до території СФГ "Агротранс" розташованої за адресою: вул. Центральна 47 (к) с. Тополі Троїцького району Луганської області, з тильного боку де відсутня огорожа проник на охоронювану територію машинно-тракторної майстерні СФГ "Агротранс". Після чого переконавшись в тому, що охоронець знаходиться у сторожці, та за його діями не спостерігає, прослідував до приміщення у якому зберігались каністри різних об`ємів, взявши пластикову каністру об`ємом 20 літрів синього кольору, прослідував до трактора Беларус МТЗ 892 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , розташованого на зазначеній території який не був зачинений, проник до кабіни трактору де з-під даху кабіни дістав шланг. Не припиняючи свої протиправні дії підійшов до паливного баку вказаного трактору відкрутивши заливну кришку, помістив у бак шланг, за допомогою якого почав зливати дизельне паливо ЄВРО-5 у каністру.

Зливши з баку трактора Беларус МТЗ 892 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 20 літрів дизельного палива, ОСОБА_1 закрутив кришку баку, поклав шланг на місце та непомітно для охоронця вийшов з охоронюваної території машинно-тракторної майстерні СФГ "Агротранс", після чого прослідував за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , якому реалізував викрадену каністру з дизельним паливом об`ємом 20 літрів, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-804е від 09.07.2020 року ринкова вартість викраденої пластикової каністри об`ємом 20 літрів з-під технічних рідин, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 29.06.2020 року могла становити 35 (тридцять п`ять) гривень та ринкова вартість 1 літра дизельного палива марки ЄВРО-5 могла становити 23 (двадцять три) гривні.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому від кримінального правопорушення голові СФГ "Агротранс" в особі ОСОБА_3 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 495 (чотириста дев`яноста п`ять) гривень.

Таким чином, внаслідок умисних протиправних дій, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у сховище ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В подальшому у ОСОБА_1 переслідуючи ціль незаконного збагачення, повторно виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), та близько 22 години 29 червня 2020 року, ОСОБА_1 , знаходячись в с. Тополі Троїцького району Луганської області, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, прослідував до території СФГ "Агротранс" розташованої за адресою: вул. Центральна 47к с. Тополі Троїцького району Луганської області, та з тильного боку де відсутня огорожа проник на охоронювану територію машинно-тракторної майстерні СФГ "Агротранс", прослідував до приміщення у якому зберігались каністри різних об`ємів, взявши пластикову каністру об`ємом 20 літрів синього кольору, прослідував до трактора Беларус МТЗ 892 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , розташованого на зазначеній території, який не був зачинений на запираючий пристрій, проник до кабіни трактору де з-під даху кабіни дістав шланг. Не припиняючи свої протиправні дії, підійшов до паливного баку вказаного трактору відкрутивши заливну кришку, помістив у бак шланг, за допомогою якого почав зливати дизельне паливо ЄВРО-5 у каністру.

Під час спроби заповнити пластикову каністру об`ємом 20 літрів дизельним паливом, ОСОБА_1 виявив охоронець ОСОБА_4 , який шляхом вмовляння ОСОБА_1 , а також погрозою застосування фізичної сили до останнього не дав змогу повністю наповнити каністру дизельним паливом та припинив його протиправні дії, не даючи таким чином змогу ОСОБА_1 закінчити злочин.

Далі охоронець ОСОБА_4 змусив ОСОБА_1 залишити пластикову каністру об`ємом 20 літрів з набраним дизельним паливом біля трактора Беларус МТЗ 892 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та покинути територію машинно-тракторної майстерні СФГ "Агротранс", тобто позбавив його можливості довести свої протиправні дії до кінця та розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-804е від 09.07.2020 року ринкова вартість викраденої пластикової каністри об`ємом 20 літрів з-під технічних рідин, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 29.06.2020 року могла становити: 35 (тридцять п`ять) гривень та ринкова вартість 1 літра дизельного палива марки ЄВРО-5 могла становити 23 (двадцять три) гривні.

Таким чином, внаслідок умисних протиправних дій, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, після того як охоронець ОСОБА_4 , позбавив ОСОБА_1 можливості довести свої протиправні дії до кінця та розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, та змусив залишити його територію машинно-тракторної майстерні СФГ "Агротранс", останній вийшов до приміщення Тополівського старостинського округу на віддаленні 200 метрів від зазначеної майстерні та вирішив почекати деякий час, щоб охоронець ліг відпочивати, після чого реалізувати умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення а саме викрадення дизельного палива з охоронюваної території машинно-тракторної майстерні СФГ "Агротранс", з метою подальшою його реалізацією.

Далі близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_1 вважаючи, що охоронець ОСОБА_4 ліг відпочивати, реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, з метою доведення своїх протиправних дій до кінця, прослідував на охоронювану територію машинно-тракторної майстерні СФГ "Агротранс" розташовану за адресою: вул. Центральна 47к с. Тополі Троїцького району Луганської області, та з тильного боку де відсутня огорожа проник на охоронювану територію, де прослідував до трактора Беларус МТЗ 892 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля якого раніше залишив каністру з дизельним паливом, та в цей час його знову помітив охоронець ОСОБА_4 , який вийшов до нього з метою попередження вчинення ОСОБА_1 протиправних дій.

ОСОБА_1 в свою чергу, помітивши охоронця ОСОБА_4 , та бажаючи доведення своїх протиправних дій до кінця, переслідуючи ціль незаконного збагачення, усвідомлюючи те що за його діями спостерігає охоронець ОСОБА_4 , схопив каністру об`ємом 20 літрів, з дизельним паливом об`ємом близько 5-ти літрів, та почав йти в бік ділянки території СФГ "Агротранс" де відсутня огорожа прискорюючи свій рух, починаючи поступово бігти, при цьому ОСОБА_4 побачивши, що ОСОБА_1 прямує з території з викраденою каністрою в якій знаходиться дизельне паливо, почав робити йому зауваження, та наздоганяти його з метою відібрання викраденої каністри з дизельним паливом.

В подальшому ОСОБА_1 під час руху в бік асфальтованої дороги по вул. Центральна с. Тополі Троїцького району Луганської області, покинувши охоронювану територію машинно-тракторної майстерні СФГ "Агротранс", не втримавши каністру в руках, впустив її на землю, внаслідок чого сталося розлиття дизельного палива на околиці проїзної частини. Далі ОСОБА_1 залишив її та продовжив втікати від охоронця ОСОБА_4 , який з палицею наздоганяв його.

Зупинившись на віддаленні ОСОБА_1 з метою забрати викрадену ним каністру об`ємом 20 літрів, синього кольору з дизельним паливом яку він впустив, почав погрожувати ОСОБА_4 та кидати в нього камінням, та спробував наблизитись до каністри, та у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 викликав наряд поліції, ОСОБА_1 , припинивши конфлікт прослідував за місцем свого мешкання, не довівши свої протиправні дії до кінця з причин, які не залежали від його волі, та втратив можливість розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-804е від 09.07.2020 року ринкова вартість викраденої пластикової каністри об`ємом 20 літрів з-під технічних рідин, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 29.06.2020 року могла становити: 35 (тридцять п`ять) гривень та ринкова вартість 1 літра дизельного палива марки ЄВРО-5 могла становити 23 (двадцять три) гривні.

Таким чином внаслідок умисних протиправних дій, що виразились у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у сховище, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих діянь за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 186 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надав пояснення щодо вчинення злочину так, як вони встановлені судом, однак не пам`ятає точний час вчинення злочинів, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння. Просить суд не призначати сувору міру покарання.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Свідок ОСОБА_4 показав, що він працює охоронцем СФГ «Агротранс», 29.06.2020 року він чергував, близько 22 год. вийшов на територію, де помітив ОСОБА_1 , який зливав з трактора дизельне пальне. Підійшовши до останнього помітив, що він був у стані алкогольного сп`яніння. Коли ОСОБА_1 помітив його, то залишив каністру зі шлангом біля трактора та покинув територію господарства. На зауваження ОСОБА_1 не реагував. Через хвилин 20 ОСОБА_1 повернувся, забрав каністру та почав утікати від ОСОБА_4 . Він наздоганяв ОСОБА_1 , який випустив каністру з рук та почав кидати в нього каміння. Після того, як викликав поліцію, ОСОБА_1 пішов у невідомому напрямку.

Свідок ОСОБА_5 показав, що він працює бригадиром в «Агротранс», літом 2020 року до нього зателефонував охоронець та повідомив, що з території «Агротранс» було викрадено дизельне паливо. Провели заміри, оглянули каністри та виявили недостачу дизельного палива у тракторі близько 30 літрів.

Свідок ОСОБА_2 показав, що у червні 2020 року, він придбав 20 літрів дизельного пального у ОСОБА_1 , який обіцяв продати ще. Те що дизельне пальне було крадене йому не було відомо. ОСОБА_1 повідомив йому, що дизельне паливо його. Коли ОСОБА_1 проносив пальне, то був у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини у скоєнні кримінальних правопорушень та щире каяття, заслухавши думку учасників судового провадження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 , свідків, а також дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого. На виконання вимог ч.3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз`яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

У відповідності до вимог ст.325 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження проведено за відсутності потерпілого ОСОБА_3 та його представника – Нечепуренка Ю.О., які, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду кримінального провадження, за викликом в судове засідання не прибули, однак представник потерпілого подав до суду письмову заяву, в якій просив провести судовий розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю. Дії обвинуваченого, суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у сховище, вчинена повторно, за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище, за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 186 КК України як замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у сховище.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить із положень ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості скоєного діяння, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обставини, які обтяжують відповідальність обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, відсутність претензій до нього з боку потерпілого.

Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимого.

До обставини, відповідно до ч.1 до ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття.

До обставини, відповідно до ч.1 до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, суд враховує, що відповідно до висновку експерта №10 від 02.04.2021 року, ОСОБА_1 в період інкримінованого йому діяння виявляв ознаки слабоумства у вигляді легкої розумової відсталості з помірно вираженим порушенням поведінки та емоцій, ускладненої психічними та поведінковими розладами внаслідок зловживання алкоголю, синдром залежності. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, іспитований не міг повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час іспитований також не може повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У разі засудження при призначенні ОСОБА_1 покарання рекомендується, з урахуванням його психічного стану, одночасно застосовувати до нього примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання ( відповідно до ч.2 ст.20 КК України).

Згідно статті 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне на підставі ст. 20 КК України визнати ОСОБА_1 обмежено осудним, і врахувати цю обставину при призначенні йому покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 504 КПК України суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочини у стані обмеженої осудності.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно до ч. 2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

Відповідно до висловленої Пленумом Верховного Суду України позиції в абзаці другому пункту 6 та у пункті 7 Постанови від 03.06.2005 року №7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" - визнати правильною практику тих судів, які, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановляють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом`якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання. З огляду на те, що надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких саме і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК), судам слід враховувати, що до осіб, визнаних обмежено осудними, у разі потреби може застосовуватися лише цей вид примусових заходів медичного характеру. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

Відтак, суд доходить висновку про необхідність врахувати стан обмеженої осудності ОСОБА_1 як підставу застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання обвинуваченого.

Крім того, вироком Троїцького районного суду Луганської області від 22.05.2020 року, ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України іспитовий строк 1 рік 6 місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком покарання, не відбутої частини покарання за вироком Троїцького районного суду Луганської області від 22.05.2020 року.

Дане покарання, на думку суду, відповідає скоєному та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Майнова шкода завдана кримінальним правопорушенням відшкодована в повному обсязі, цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обирався у вигляді домашнього арешту.

Керуючись статтями 100, 124, 369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупність вироків, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Троїцького районного суду Луганської області від 22.05.2020 року, остаточно призначивши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.2 ст.20, ст.94 КК України, застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту.

Речові докази:

1) порожню каністру об`ємом 20 літрів синього кольору з-під дизельного палива, передане на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Троїцького ВП ГУНП в Луганській області (квитанція № 076/20) повернути потерпілому ОСОБА_3 .

2) Каністру об`ємом 20 літрів, з дизельним паливом, передана на відповідальне зберігання потерпілій стороні у кримінальному провадженні, в особі ОСОБА_6 , залишити останньому.

3) Сліди рук від копійовані на відрізок ЛС поміщені до спеціального пакету Експертної служби МВС України № 5368953 та передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Троїцького ВП ГУНП в Луганській області (квитанція № 084/20) – знищити.

Витрати на залучення експертів для проведення судово-товарознавчої експертизи, які становлять 817 гривень 25 копійок (вісімсот сімнадцять гривень 25 копійок) стягнути з ОСОБА_1 .

Витрати на залучення експертів для проведення судово-дактилоскопічної експертизи, які становлять 980 гривень 70 копійок (дев`ятсот вісімдесят гривень 70 копійок) стягнути з ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду через Троїцький районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілому.

Суддя П.С. Гавалешко