Ухвала суду № 97381239, 03.06.2021, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/816/21

Провадження № 2-з/433/3/21

УХВАЛА

про повернення заяви

03.06.2021 року

Суддя Троїцького районного суду Луганської області Певна О.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля», яких представляє ОСОБА_2 , про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти певні дії

ВСТАНОВИВ:

До провадження Троїцького районного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля», яких представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позивачі - ОСОБА_1 , Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Привілля», яких представляє ОСОБА_2 , звернулись до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти певні дії, в якій просять накласти арешт на майно трактор МТЗ, державний номер НОМЕР_1 та заборонити відповідачам вчиняти дії, пов`язані з сільськогосподарськими роботами на земельній ділянці, земельний контур № НОМЕР_2 , кадастровий номер 4425485000:06:002:0006, площа 2 га.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню з таких підстав.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову досукається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити зокрема: ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Останнє питання вирішується у тому числі і з урахуванням ціни позову, яку позивач не визначила як при зверненні до суду, так і не вказала у заяві про забезпечення позову, що є порушенням п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.

Однак, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

У відповідності до ч.1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Таким чином, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а саме: в клопотанні не зазначено ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Враховуючи відсутність зазначених відомостей у заяві про забезпечення позову, керуючись ч. 10 ст. 153 ЦПК України, приходжу до висновку про повернення заяви заявнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-154, 260, 261 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля», яких представляє ОСОБА_2 , про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти певні дії - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С. Певна