Рішення № 97381196, 02.06.2021, Старобільський районний суд Луганської області

02.06.2021

Справа № 431/2031/21 р.

Провадження №2/431/489/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі:

головуючого - судді Пелиха О.О.,

за участі секретаря с/з Чесалової О.Є.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Старобільську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільської міської ради Луганської області про поновлення строку на звернення до суду, визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старобільської міської ради Луганської області про визнання права на земельну частку (пай), в якому просив суд визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 6,29 умовних кадастрових гектарів, загальною вартістю 17416, 84 грн. (у цінах станом на 01.07.1995) . В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що 22.12.1995 року колективним сільськогосподарським підприємством імені Мічуріна (с. Половинкине Старобільського району Луганської області) було отримано Державний Акт на право колективної власності на землю серії ЛГ № 3171200001, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 15. Згідно додатку №1 до зазначеного вище Державного Акту, позивач зазначений за № 211 у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства. До списку громадян – членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна, що мають право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) позивача не було включено з невідомих причин, що спричинило невидачу Сертифікату на право на земельну частку (пай).

Про наявність відомостей про себе у Державному Акті на право колективної власності на землю позивач дізнався лише з листа Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, тому вважав, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин. Вважав, що існують та виконані всі визначені законодавством умови щодо набуття права на земельну частку (пай). Перебування в членах КСП підтверджено самим Державним Актом на право колективної власності на землю. Позивача включено до відповідного списку осіб. Державний акт отримано відповідним КСП.

Невключення позивача до списку громадян – членів КСП ім. Мічуріна, що мають право на отримання сертифікату на право на земельну частку спричинило відсутність юридичного факту оформлення такого сертифікату на ім`я позивача, що істотно обмежує його право на отримання земельної ділянки в натурі та є підставою для звернення до суду з цим позовом.

У судове засідання позивач, представник позивача не з`явилися, надали письмову заяву про розгляд справи без їх участі, позов просили задовольнити.

Відповідачі – представник Старобільської міської ради Луганської області, ОСОБА_2 , до суду не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без участі їх представника, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у позові доводи, повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, … відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом ст. 22, 23 Земельного Кодексу України (в ред. 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року (справа № 396/1683/18-ц), член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Факт включення позивача до відповідного списку осіб та отримання Акту колективним сільськогосподарським підприємством імені Мічуріна підтверджується копією Державного Акту на право колективної власності на землю серії ЛГ № 3171200001, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю, в якому за № 211 значиться ОСОБА_3 (а.с.8-10).

Факт неотримання позивачем сертифікату, а також площа та вартість земельної ділянки підтверджується Листом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 13 квітня 2021 року № 29-12-03-3157/2021(а.с.7).

ОСОБА_3 стало відомо, що він має право на зазначений вище земельний пай з листа від 13.04.2021 року.

Згідно відповіді Головного управління держгеокадастру у Луганській області від 13 квітня 2021 року № 29-12-03-3157/2021 - у списках, що додані до Державного Акту на право колективної власності на землю серії ЛГ № 3171200001, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю, в якому за № 211 значиться ОСОБА_3 . Відповідно до «Технічної документації по паюванню земель колективної власності КСП ім. Мічуріна, Старобільського району Луганської області» в додатку «список громадян – членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна, що мають право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай)» який був скоригований та затверджений протоколом загальних зборів членів КСП №2 від 11.02.1997 року ОСОБА_1 не значиться.

На підставі розпорядження Старобільської РДА №189 від 17.05.2002 по КСП ім. Мічуріна, був затверджений розмір земельної частки (паю) площею 6,29 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 17416, 84 га у цінах станом на 01.07.1995.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позивачем у позові ставиться питання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом. Суд вважає, що причини, за яких позивачем було пропущено строки звернення до суду є поважними.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Суд не вирішує питання про стягнення судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом, оскільки це питання ним не порушено.

На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 263-265, 268, 354, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Старобільської міської ради Луганської області про поновлення строку на звернення до суду, визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства імені Мічуріна (с. Половинкине Старобільського району Луганської області) у розмірі: 6,29 умовних кадастрових гектарів, загальною вартістю 17416,84 грн. (у цінах станом на 01.07.1995р.).

Рішення суду може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Пелих