Ухвала суду № 97381099, 19.05.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/14/2021

Справа № 428/42/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Шубочкіна Т.В.,

за участю секретаря Підгорної Я.Е.,

прокурора Буйленко С.М.

слідчих Мороз А.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Прийми Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Національної поліції в Луганській області Мороз А.В., погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури Стрільцовим І.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесені 19.11.2020 року до ЄРДР за №12020130000000341 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпро, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, із задовільним станом здоров`я, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло зазначене клопотання, в якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, з якої судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку за вчинення корисливих злочинів, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та способом вчинення шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме мобільного терміналу марки з ідентифікуючою ознакою ІМЕІ: НОМЕР_1 , з номером телефону оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , вчинив протиправні дії стосовно ОСОБА_3 за наступних обставин.

Так, потерпілий ОСОБА_3 , у зв`язку зі здійсненням благодійної допомоги, не пов`язаної зі службової діяльністю, 10.11.2020 року за допомогою телефонного зв`язку зателефонував ОСОБА_1 , який має у користуванні мобільний термінал з ідентифікуючою ознакою ІМЕІ: НОМЕР_1 , з номером телефону оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , та уклав з останнім усну угоду щодо поставки дитячих гойдалок та вуличних тренажерів на адресу КУ «Золотівська загальнооствітня школа І-ІІІ ступеня № 5 «Золотівська філія І-ІІ ступенів № 7»», що розташована за адресою: Луганська область, Попаснянський район, с. Золоте-4, вул. Клинова, 1.

В свою чергу ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що він не має реальної можливості виконати взяті на себе зобов`язання, будучи необізнаним у веденні господарської діяльності, за відсутності будь-яких договірних відносин з виробником спортивного чи іншого обладнання, надав ОСОБА_3 неправдиву інформацію про те, що вуличні тренажери та обладнання дитячої площадки у нього в наявності, а також висловив умову повної оплати товару шляхом переказу грошових коштів на його банківський рахунок, після чого ОСОБА_1 здійснить постачання товару та в подальшому вживатиме заходів щодо його встановлення на території загальноосвітньої школи.

Далі ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, переслідуючи при цьому корисливу мету власної наживи, з метою введення в оману потерпілого ОСОБА_3 , за допомогою мобільного терміналу ІМЕІ: НОМЕР_1 , з номером телефону оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», повідомив потерпілому ОСОБА_3 , що вартість дитячих гойдалок складатиме 16 400 гривень, вуличних тренажерів 23 400 гривень, а матеріалів, у тому числі покриття, та вартість встановлення обладнання становитиме 48 258 гривень.

В свою чергу потерпілий ОСОБА_3 , будучи помилково впевненим в правильності та добросовісності дій ОСОБА_1 , не здогадуючись про його злочинні наміри, добровільно, з метою виконання вказаних домовленостей, цього ж дня, а саме 10.11.2020, за допомогою мобільного додатку «Приват24» здійснив перерахування грошових коштів двома транзакціями у сумі 16400 гривень та 23 400 гривень на банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 , який належить мобільному банку «Sportbank», що обслуговується в АТ «ОКСІ БАНК» та зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 . Крім того, потерпілий ОСОБА_3 з метою виконання домовленості, за відсутності на власному банківському рахунку грошових коштів, передав готівкові гроші у сумі 48 498 гривень ОСОБА_4 та попросив її перерахувати залишок грошових коштів за матеріали та подальше встановлення обладнання, яка в свою чергу попросила свого знайомого ОСОБА_5 перерахувати зі свого карткового рахунку грошові кошти у сумі 48 498 гривень на банківський рахунок ОСОБА_1 . На це прохання ОСОБА_5 10.11.2020 перерахував на банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 , який належить мобільному банку «Sportbank», що обслуговується в АТ «ОКСІ БАНК» та зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 грошові кошти двома транзакціями у сумі 20000 гривень і 28 256 гривень.

ОСОБА_1 , знаходячись за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , отримав вказані грошові кошти в загальній сумі 88 056 грн на власний картковий рахунок, зобов`язань щодо поставки вуличних тренажерів та дитячого майданчику намірів виконати не мав і не виконав, та розпорядився грошовими коштами на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

27 грудня 2020 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України стосовно ОСОБА_1 складено повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому злочині, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку зі здійсненням благодійної допомоги, не пов`язаної зі службової діяльністю, потерпілий 10.11.2020 року уклав усну угоду з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_1 щодо поставки дитячого майданчику у вигляді вуличних тренажерів, у зв`язку з чим ОСОБА_3 здійснив перерахування зі своєї банківської картки на картку Григорія № НОМЕР_3 двома транзакціями грошові кошти на суму 23 517 гривень та 16 482 гривень. Крім того, Крім того, ОСОБА_3 звернувся до начальника управління внутрішнього аудиту ЛОДА ОСОБА_4 з проханням перерахувати залишок грошових коштів, призначених на закупівлю вуличних тренажерів в загальній сумі 48 498 гривень та передав їй свідкові готівкові кошти зазначеної суми.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка повідомила, що ОСОБА_3 попросив її перерахувати залишок грошових коштів за матеріали та подальше встановлення вуличних тренажерів та дитячого майданчику на території загальноосвітньої школи у с. Золоте-4, Попаснянського району, Луганської області, яка в свою чергу попросила свого знайомого ОСОБА_5 перерахувати зі свого карткового рахунку грошові кошти у сумі 48 498 гривень на банківський рахунок ОСОБА_1 . На що ОСОБА_5 10.11.2020 року перерахував на банківську картку № НОМЕР_3 який належить мобільному банку «Sportbank», що обслуговується в АТ «ОКСІ БАНК» та зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 грошові кошти двома транзакціями у сумі 20000 гривень и 28 256 гривень.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який повідомив, що 10.11.2020 року до нього звернулась його знайома ОСОБА_4 попросила його перерахувати з мого карткового рахунку грошові кошти у сумі 48 498 гривень у якості оплати за дитячі майданчики у вигляді вуличних тренажерів, на що свідок перерахував на банківську картку невстановленої особи на ім`я ОСОБА_1 грошові кошти двома транзакціями у сумі 20100 гривень и 28398 гривень.

-протоколом огляду предмету від 23.11.2020 року, в ході якого оглянуто мобільний телефон потерпілого ОСОБА_3 , а саме листування за допомогою мобільного додатку WhatsApp ОСОБА_1 ;

-копією виписки по рахунку № НОМЕР_4 в період часу з 01.11.2020 року по 08.12.2020 року на 4-х аркушах, яку вилучено в ході тимчасового доступу до речей та документів, що перебували у володінні АБ «ОКСІ БАНК» від 14.12.2020 року, відповідно до якої 10.11.2020 на зазначений рахунок здійснено зарахування переказів: MoneySend P24 CR MD UA (10110SWQ), DN-S, UKR 16 400 UAN; 10.11.2020 MoneySend P24 CR MD UA (10110SWQ), DN-S, UKR 23 400 UAN; 10.11.2020 MoneySend P24 CR MD UA (10110SWQ), DN-S, UKR 28 256 UAN; 10.11.2020 MoneySend P24 CR MD UA (10110SWQ), DN-S, UKR 20 000 UAN.

-платіжними дорученнями (квитанціями), наданими потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5 , відповідно до яких на банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 перераховано грошові кошти на загальну суму 88 056 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі та яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні в якому він підозрюється, що з великою часткою імовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, вагомість наявних достатніх доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1

-Переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Про існування (наявність) ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства та суду свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється, що з великою часткою імовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу. ОСОБА_1 ніде не працює, законного джерела доходів не має, тимчасово фактично мешкає у м. Києві в орендованій квартирі, а тому може ухиляться від явки до слідчого, прокурору суду.

-Незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що станом на теперішній час допитані як свідки громадяни: ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_3 , які надали показання, якими підтверджується вина ОСОБА_1 . З метою уникнення відповідальності останній може незаконно впливати на вказаних осіб з метою надання неправдивих показань органу досудового розслідування та суду.

-Вчинити інше кримінальне правопорушення

Про наявність (існування) ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_1 був засуджений 26.02.2015 Червоногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік, 30.11.2016 Печерським районним судом

м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 345 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Червоногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26.02.2015 та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільнений 13.11.2017 року з Бердянської виправної колонії Запоріжської області у зв`язку з відбуттям строку покарання, однак, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став і вчинив тяжке кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, що свідчить про те, що перебуваючи на свободі, останній може знову вчинити кримінальне правопорушення, у тому числі у сфері власності.

Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, а тому прокурор та слідчий просять задовольнити клопотання.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи викладені в ньому, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Додатково пояснили, що підозрюваний переховувався від слідства, знаходився у розшуку і був затриманий у м.Києві, а потім доставлений до м.Сєвєродонецька.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково лише в частині отримання грошей та витрати їх на власні нужди. Пояснив, що дійсно на виконання договору про встановлення дитячого майданчику в с.Золоте йому були перераховані кошти, але у зв`язку із тим, що дитячий майданчик так і не був виготовлений він витратив кошти на свої нужди. Про те, що він знаходиться у розшуку дізнався у березні на якомусь сайті в інтернеті, але прийти до поліції добровільно наважився лише 18.05.2021 року, ніхто його не затримував. З моменту пред`явлення йому підозри він не спілкувався із слідством, так як у нього викрали телефон і він не знав, кому дзвонити. Просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати до нього домашній арешт у нічні часи, надавши йому можливість працювати вдень, заробляти гроші і віддавати потерпілому. На даний час орендує квартиру в м.Київ і за жодною адресою не зареєстрований, але від слідства переховуватися він не стане.

Захисник Прийма Р.С. заперечував проти задоволення клопотання, просив замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, так як підозрюваний від слідства не переховується і не має цього наміру, готовий повернути гроші потерпілому, але їх треба заробити. Ризики, визначені в клопотанні, та розмір застави нічим не обгрунтовані.

Дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалах зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_1 передбачене ч.3 ст. 190 КК України, передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме:

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 23.11.2020 року.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 19.11.2020 року.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 19.11.2020 року.

-протоколом огляду предмету від 23.11.2020 року, в ході якого оглянуто мобільний телефон потерпілого ОСОБА_3 , а саме листування за допомогою мобільного додатку WhatsApp з ОСОБА_1 ;

-копією виписки по рахунку № НОМЕР_4 в період часу з 01.11.2020 року по 08.12.2020 року на 4-х аркушах, яку вилучено в ході тимчасового доступу до речей та документів, що перебували у володінні АБ «ОКСІ БАНК» від 14.12.2020 року, відповідно до якої 10.11.2020 на зазначений рахунок здійснено зарахування переказів: MoneySend P24 CR MD UA (10110SWQ), DN-S, UKR 16 400 UAN; 10.11.2020 MoneySend P24 CR MD UA (10110SWQ), DN-S, UKR 23 400 UAN; 10.11.2020 MoneySend P24 CR MD UA (10110SWQ), DN-S, UKR 28 256 UAN; 10.11.2020 MoneySend P24 CR MD UA (10110SWQ), DN-S, UKR 20 000 UAN.

-платіжними дорученнями (квитанціями), наданими потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5 , відповідно до яких на банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 перераховано грошові кошти на загальну суму 88 056 гривень.

-іншими доказами, що наявні в матеріалах кримінального провадження.

Як зазначено у п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:

b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом;

c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію ЄСПЛ, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі Нечипорук і Йонкало проти України, відповідно до якої, стандарт доказування обґрунтована підозра передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

Згідно усталеної практики ЄСПЛ обґрунтована підозра існує тоді, коли факти, якими вона обґрунтовується, можна розумно вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність, а вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалах зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Щодо доводів сторони обвинувачення в частині наявності ризику у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя зазначає наступне. В контексті практики Європейського суду з прав людини переховування не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (п.102,107 рішення ЄСПЛ у справі Panchenko v.Russia від 8 лютого 2005 (заява № 45100/98). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення ЄСПЛ у справі Becciev v.Moldova від 04 жовтня 2005 (заява № 9190/03). Так, слідчий суддя враховує, що після оголошення підозри 28.12.2020 року ОСОБА_1 , будучи обізнаним щодо міри покарання за ст.190 КК України, перестав співпрацювати зі слідством, не виходив на зв`язок, змінив адресу проживання, знявшись з місця реєстрації поживання так більше ніде і не зареєструвався, перебував у розшуку та був затриманий 18.05.2021 року у м.Києві, що може свідчити про те, що підозрюваний переховувався від слідства, а тому вважає, що ризик у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду в судовому засіданні було доведено стороною обвинувачення.

В судовому засіданні доведено наявними доказами існування такого ризику, як можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. На обгрунтованість такого ризику слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 був неодноразово засуджений за кримінальні правопорушення проти власності, в тому числі і по ст.190 КК України, на шлях виправлення не став і не бажає ставати, відсутність у нього стабільного майнового доходу, що може спонукати його на вчинення інших кримінальних правопорушень.

Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43). В даному випадку суд не вважає доведеним даний ризик.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення а також те, що підозрюваний раніше судимий, на утриманні має малолітню дитину, вік та стан його здоров`я, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні даного злочину, часткове визнання ним вини, достатньо тривале переховування від слідства та суду, небажання ставати на шлях виправлення, неодноразове вчинення ним злочинів проти власності.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню. Застосування більш м`якого запобіжного заходу може в подальшому зробити неможливим притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності і надати можливість вченням ним інших кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

За таких обставин, враховуючи особу підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,183,186,193,194,196,197,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Національної поліції в Луганській області Мороз А.В., погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури Стрільцовим І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши під варту в залі суду, строком на 60 днів, тобто по 16 липня 2021 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: отримувач коштів- ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися з місця проживання або перебування без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Т. В. Шубочкіна