Рішення № 97379928, 02.06.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2264/21

Провадження № 2/210/1228/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"02" червня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чайкіної О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 28 квітня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - Відповідач) про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я (а.с. 1-6).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 28 квітня 2021 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В. Ухвалою судді від 29 квітня 2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 18).

На виконання вимог статей 178, 191, 278 ЦПК України Відповідачем 19 травня 2021 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача.

Позивач, у строк, визначений статтями 199, 278 ЦПК України, з урахуванням ухвали про прийняття позову та відкриття провадження у справі, правом подання відповіді на відзив не скористався.

Сторони в судове засідання не викликались.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Клопотань про виклик у судове засідання сторін не надходило. Підстав для призначення судового засідання з ініціативи суду не вбачається. Враховуючи викладене, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач зазначає, що він з 29 квітня 1991 року по 21 червня 1996 року на різних посадах працював на шахтах № 2 ім. Артема та «Северная» РУ ім. Кірова. З 24 червня 1997 року по 07 грудня 1997 року позивач працював у КДГМК «Криворіжсталь».

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 27 квітня 2012 року серії 10ААА № 073666 (копія додається) позивачу загалом визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 65% безстроково. При цьому довідці зазначено, що 10% втрати працездатності первинно по ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легенів), 10% - первинно по радикулопатії, 45% - повторно по трудовому каліцтву.

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування.

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Позивач пропрацював в шахті імені Артема лише 2 роки та посилаючись на це просить стягнути 120 тисяч гривень моральної шкоди. Крім того, відповідач вважає, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником шахти імені Артема та шахти Северна РУ ім. Кірова, тому просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Предметом даного позову є стягнення моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням.

Вимоги щодо стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом не заявлені в межах пред"явленого позову.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 з 29 квітня 1991 року по 21 червня 1996 року на різних посадах працював на шахтах № 2 ім. Артема та «Северная» РУ ім. Кірова. З 24 червня 1997 року по 07 грудня 1997 року позивач працював у КДГМК «Криворіжсталь». Вказані вище обставини підтверджуються трудовою книжкою виданої на ім`я Позивача, серії НОМЕР_1 (а.с.8-9) .

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 22 лютого 2012 року за формою П-4 (далі Акт) позивач отримав професійне захворювання (а.с.10-11).

У пункті 7 Акту вказується на наявність у позивача професійних захворювань:

- хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст.), ЛН першого ст.;

- радикулопатія L5 справа помірно виражені статико-динамічні порушення.

Пункт 16 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: позивач працюючи протягом 8 років 11 місяців на шахті «Гвардійська» ВО «Кривбасруда», ВАТ «Кривбасзалізрудком» підземним машиністом електровозу (5 років 6 місяців), підземним гірником очисного забою (3 роки 5 місяців), згідно професійних обов`язків виконував роботи в підземних умовах, які з причин неефективного провітрювання робочих місць, незастосування засобів знесилення характеризувалися запиленістю повітря робочої зони. Параметри якої перевищували ГДК, а внаслідок обмеження робочого простору, перешкоджаючого застосування засобів малої механізації (крім професії машиніста електровозу), характеризувалися важкою фізичною працею. Працюючи раніше на шахті «Родіна» ВО «Кривбасруда» підземним машиністом електровозу (20 днів), підземним машиністом конвеєру (3 роки 4 місяці) на шахті № 2 ім. Артема РУ ім. Кірова, підземним гірничим робітником, підземним гірничим робітником очисного вибою (2 роки) на шахтах «Северная» та № 2 ім. Артема РУ ім. Кірова.

Позивач виконував роботи, які згідно з даними інформаційної довідки про його умови праці та № 2/2-11-3-1697 від 20 липня 2009 року, підготовленої Саксаганською районного санітарно-епідеміологічною станцією м. Кривого Рогу, також характеризується запиленістю повітря робочої зони, що перевищувала ГДК та важкою фізичною працею. Протягом 5 міс. прибиральником гарячого металу в сортопрокатному цеху № 1 КДГМК «Криворіжсталь» згідно з даними інформаційної довідки про його умови праці за № 2-2-28-69 від 12 серпня 2009 року, підготовленої Дзержинською районною санітарно-епідеміологічною станцією м. Кривого Рогу також характеризується важкою фізичною працею (а.с. 10 зворот).

Згідно з пунктом 17 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: робота впродовж 14 років в умовах запиленості повітря робочої зони, що перевищувала ГДК та 8 років 11 міс. – важкої фізичної праці. Запиленість повітря робочої зони: пил з вмістом вільного кремнію діоксину кристалічного від 10% до 70% в концентрації від 2,7 мг/м.куб. до 10,6 мг/м.куб. при ГДК 2,0 мг.куб., рівень фізичного перевантаження: маса вантажу, який піднімається і переміщується вручну від 34 кг до 81 кг при допустимій до 30 кг, робоча поза з нахилом тулуба до 30 градусів / більше 30 градусів – 48,6% / 14,2% за зміну при допустимій до 25% / -, нахили корпусу (вимушені, більше 30 градусів) – 178-396 разів за зміну при нормі до 100. Важкість відноситься до 3 класу 3 ступеня шкідливості.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 27 квітня 2012 року серії 10ААА № 073666 позивачу загалом визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 65% безстроково. При цьому у довідці зазначено, що 10% втрати працездатності первинно по ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легенів), 10% - первинно по радикулопатії, 45% - повторно по трудовому каліцтву (а.с.14).

Нормативно-правове обґрунтування

ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою ХІ КЗпП України.

Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з частин 3-4 статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Оскільки закон покладає обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.

Згідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно з нормами Конституції України – людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Крім того, статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Водночас, пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Виходячи з норм частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».

Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року у справі № 1-9/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування), моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

Суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві аргументи, що відсутній причино наслідковий зв`язок між роботою позивача на підприємстві відповідача та отримання позивач професійного захворюванням. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з огляду на наступне.

Між спричиненою моральною шкодою та отриманням професійного захворювання Позивача, яке пов`язане із тяжкою роботою на підприємстві Відповідача, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Акт, складений за фактом отримання Позивачем професійного захворювання підприємством Відповідача не оскаржувався і цим Актом форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 22 лютого 2012 року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача.

Щодо заперечень сторони відповідача, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником шахти імені Артема та шахти Северна РУ ім. Кірова на яких відповідно працював Позивач та отримав професійне захворювання, суд звертає увагу на наступне.

01 липня 1975 року промислове об`єднання «Кривбасруда» (згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 18 квітня 1975 року за № 194 та наказом по Мінчормету СРСР від 12 червня 1975 року за №430) реорганізовано у Виробниче об`єднання, до складу якого увійшли всі Рудоуправління на правах виробничих структурних одиниць.

Станом на 01 січня 1978 року до складу ВО «Кривбасруда» входило 10 Рудоуправлінь. Рудоуправління «Інгулець» наказом Міністерства чорної металургії УРСР від 01 вересня 1977 року передано до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

01 січня 1988 року на виконання наказів Мінчормету СРСР від 16 листопада 1987 року за № 1015 і ГПО «Южруда» від 13 жовтня 1987 року за № 2 на базі Рудоуправлінь імені: Леніна, Р. Люксембург, ХХ партз`їзду, Фрунзе, Дзержинського, Ілліча створено три Виробничі одиниці: РУ ім. Леніна, РУ ім. ХХ партз`їзду, РУ ім. Дзержинського.

Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою - Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.

Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна № 65/322 від 22 лютого 1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.

28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне Рудоуправління імені Кірова.

30 березня 2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ № 135 від 30 березня 2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.

Згідно з п.п. 1.1-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19 квітня 2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01 квітня 2001 року.

П.п. 3.1-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Відповідно до Додатку №1 до Наказу № 165 від 19 квітня 2001 року «Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», шахта «Кірова», на якій працював позивач на момент отримання ним професійного захворювання, відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Згідно ст. 37 ЦК України, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов`язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов`язки) переходять до останньої.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону СРСР «Про державне підприємство (об`єднання)» (в редакції, що діяла станом на 09 січня 1990 року) об`єднання, незалежно від територіального розташування структурних одиниць і самостійних підприємств, що входять до його складу, функціонує як єдиний виробничо-господарський комплекс, забезпечує органічне поєднання інтересів розвитку галузей і територій. Воно здійснює свою діяльність на основі єдиного плану і балансу.

Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої.

З огляду на вищезазначене, Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі – відповідач) є правонаступником РУ імені Кірова.

Отже, суд бере до уваги, що особами, які порушили законодавство про охорону праці визнано у тому числі й Відповідача (правонаступника Северна РУ ім.. Кірова, шахти №2 ім. Артема РУ ім. Кірова).

З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачу моральної шкоди.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд медико- соціальною експертною комісією27 квітня 2012 року, з урахування дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, в даному випадку одним із належним відповідачем є роботодавець ПАТ «АМКР» як правонаступник.

З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач переносить моральні страждання, оскільки Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності в відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.

Разом із тим, статтею 1190 ЦК України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує, що предметом розгляду є саме отримання професійного захворювання та як наслідок отримання моральних страждань, у даному випадку Позивач втратив 20 % працездатності, внаслідок отриманого професійного захворювання, крім того пропрацював на підприємстві Відповідача в шкідливих умовах лише 6 років 4 місяці із загального 8 років 11 місяців (в умовах впливу шкідливих факторів), у зв"язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 50000 (п"ятдесят тисяч) гривень.

Щодо стягнення судових витрат:

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подав позов про стягнення про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою. Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа № 761/11472/15-ц.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 908 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я у розмірі 50000,00 (п"ятдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний тест рішення складено та підписано 03 червня 2021 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1.

Суддя: О. В. Чайкіна