Ухвала суду № 97379857, 02.06.2021, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1093/21

1-кп/171/149/21

УХВАЛА

Іменем України

02 червня 2021 року м.Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Хоруженко Н.В.,

за участю секретаря - Харченко О.М.,

прокурора – Михайленко В.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Кудлюк О.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Апостолове кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2021 року за №12021041410000049 відносно ОСОБА_1 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041410000049 від 06.04.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Ухвалою суду від 27.05.2021 року зазначений обвинувальний акт призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.121 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Вважає, що наявні достатні докази про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення та йому може бути призначено покарання за вчинення злочину у якому він обвинувачується у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що може спонукати його переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; впливати на свідків у кримінальному провадженні. Вказане свідчить, на думку прокурора, про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Тому, на підставі зазначеного, просить суд застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисник проти клопотання прокурора заперечував, вважав, що достатнім буде застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він цей злочин не вчиняв.

Суд, вислухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від семи до десяти років позбавлення волі. Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, немає постійного місця роботи чи навчання, суспільно-корисною працею не зайнятий, що може спонукати його до вчинення інших корисливих злочинів для отримання матеріальних цінностей. Окрім того, станом на даний час судовий розгляд по суті даного кримінального провадження не розпочато, потерпілий та свідки по справі не допитані, а також суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, віднесене до тяжких злочинів. Наведене свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, вищевикладене підтверджує те, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Виходячи з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не вбачає на даний час підстав для зміни запобіжного заходу, обраного ОСОБА_1 під час досудового розслідування слідчим суддею.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень Європейського Суду з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», суд приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Таким чином, з врахуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання спробам переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, на думку суду, не може запобігти зазначеним ризикам.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді від 07.04.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та згодом ухвалою слідчого судді від 11.05.2021 року строк тримання під вартою обвинуваченого продовжувався.

Таким чином, обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування на даний час не змінилися, а ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів.

Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд, враховуючи наявність вищенаведених ризиків, приходить до висновку що в його задоволенні слід відмовити, оскільки доводи ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв кримінальне правопорушення на даній стадії судового розгляду не досліджуються.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.2 ч. 4 ст.183 КПК України відповідно до яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.177, 182, 183, 184, 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, строком до 31.07.2021 року.

Клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому для відома та направити до Дніпровської УВП №4 для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 діб.

Повний текст ухвали оголосити о 15-00 годині 03.06.2021 року.

Суддя Хоруженко Н. В.