Рішення № 97376477, 19.05.2021, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1462/20

Номер провадження 2/739/84/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – Кочура О.О.,

при секретарі – Головня І.І.,

за участі: представника відповідача – Костюченка В.К.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі позивач), діючи через свого представника ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до відповідач, ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 67998,73 грн., з яких 50429,24 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 14117,04 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 3452,45 – заборгованість за відсотками, нарахованими згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладений договір приєднання відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу, умови якого встановлені позивачем у «Умовах та Правилах надання банківських послуг». Відповідачем отриманий кредит в сумі 24522,07 грн. за рахунок встановленого на його картрахунок кредитного ліміту, проте відповідач кредит не погашає, самостійно проценти не сплачує, внаслідок чого утворилася вказана заборгованість.

На позов наданий відзив (а.с.65-66). У відзиві заперечується отримання відповідачем коштів за рахунок кредитного ліміту в сумі 24522,07 грн., звертається увагу суду на відсутність правових підстав збільшувати тіло кредиту на нараховані проценти .У відзиві зазначається, що 04.03.2019 року з банківської карти відповідача було перераховано 39 396 грн. на придбання техніки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. З перерахованої суми сума 24522,07 грн. - за рахунок кредитного ліміту. При цьому Сім-карта відповідача в день проведення цієї операції виявилася заблокованою. З приводу несанкціонованої платіжної операції відповідач звернувся до позивача та паралельно до відділення поліції, по його зверненню по факту безпідставного списання коштів з належної відповідачеві кредитної карти відкрито кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за номером 12019270190000073 за ст. 190 КК України, розслідування в якому триває. Відповідача визнано в кримінальному провадженні потерпілим.

Відповідь на відзив позивач не подав.

У судове засідання представник позивача не з`явився при цьому звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача, адвокат Костюченко В.К. висловився про безпідставність позову з наведених у відзиві на позов підстав. Зазначив, що відповідач не брав кредит за рахунок кредитного ліміту, натомість мало місце несанкціоноване відповідачем списання коштів з його рахунку.

Вирішуючи справ, суд виходить з наступного:

Встановлено, 06 лютого 2014 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі позивач) та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг шляхом подання останнім анкети-заяви на відкриття рахунку (а.с.10). Внаслідок виконання договору відповідачеві відкритий картрахунок НОМЕР_1 , на який з 17.08.2018 року був встановлений кредитний ліміт в сумі 25000 грн. (а.с.8).

03.03.2019 року на картрахунок відповідача НОМЕР_1 були зараховані 14900 грн. як «службова операція, зарахування коштів по договору 19030318231800 «поповнення карткового рахунку» (а.с.51-52).

04.03.2019 року за рахунку відповідача НОМЕР_1 були списані 39396 грн., в тому числі за рахунок кредитного ліміту – 24522,07 грн. в якості платежу в магазин електронники, АДРЕСА_1 (а.с.51-52).

Виникла станом на 04.03.2019 року заборгованість в сумі 24522,07 грн. до 13.10.2020 року збільшилася до 67988,73 грн. за рахунок банківських нарахувань (за відсутності здійснення видаткових операцій відповідачем та шляхом здійснення нарахувань позивачем платежів за умовами «миттєва розстрочка» та процентів за прострочення платежів.

Згідно з витягом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесене кримінальне провадження за № 12019270190000073 за заявою відповідача від 04.03.2019 року за ст. 190 ч. 1 КК України, з якої вбачається, що 04.03.2019 року невідома особа шахрайським способом отримала доступ до його банківської кредитної картки АКЦІОНЕРННОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК № НОМЕР_1 , на яку спочатку перерахувала 14900 грн., а потім розрахувалася сумою 39396 грн. в магазині «COMFY» м. Кривий Ріг, з них 24522,07 грн. – за рахунок кредитного ліміту (а.с.а.с.68).

07.03.20019 року відповідачеві вручено пам`ятку потерпілого в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270190000073 (а.с.69).

14 січня 2020 року відповідача було допитано в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270190000073, в якості потерпілого, під час допиту відповідач повідомив, що виявив факт несанкціонованого списання коштів з його рахунку через те, що на його телефон прийшла СМС з вимогою про сплату коштів за кредитом «миттєва розстрочка», після чого він відразу зателефонував до банку, з`ясувавши, що мало місце несанкціоноване списання з його рахунку коштів повідомив про це позивача та звернувся з заявою про блокування операцій на його рахунках. Пояснив, що не давав в будь-кому вигляді доступ стороннім особам до свого картрахунку (а.с.70).

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 1073 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705,емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Отже, відповідальність в разі безпідставного списання коштів з рахунку несе саме банківська установа, а не споживач банківських послуг. Відповідальність споживача банківських послуг може наступити в разі вчинення останнім дії або бездіяльності, які сприяли незаконним операціям з кредитною карткою.

Відповідні правові позиції, згідно з якими в разі недоведення вчинення споживачем дій або бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, виявивши безпідставне списання коштів, споживач невідкладно повідомляє банківську установу та правоохоронні органи про цей факт, споживач не несе відповідальності, пов`язаною з списанням коштів з кредитного ліміту банківської карти, наведена в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі N 6-71цс15. Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі N 127/23496/15-ц, Верховного суду в справі N 691/699/16-ц від 20 червня 2018 року. Судом не встановлено обставин, які безспірно доводять, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду чи іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжну операцію списання коштів з рахунку відповідача за рахунок кредитного ліміту. Навпаки, з досліджених в суді доказів вбачається, що відповідач відразу після того, як виявив несанкціоноване списання з свого рахунку коштів, звернувся до позивача та правоохоронних органів, отже суд вважає, що мало місце саме несанкціоноване списання грошових коштів з рахунків відповідача, що є підставою для відмови в позові.

Суд також погоджується з доводами відповідача про безпідставність нарахування процентів та їх самостійне погашення позивачем за рахунок кредитного ліміту, що призводить до збільшення суми кредиту при тому, що позичальником кошти не використовуються. На підставі ст.625 ЦК України, за відсутності заборгованості відсутні підстави для обчислення заборгованості за відсотками. Судові витрати згідно з ст. 141 ЦПК України слід покласти на позивача.

На підставі викладено керуючись статтями 76-81, 83, 141, 258-259, 263-268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.О.Кочура