Вирок № 97374878, 02.06.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1973/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Гецко Ю. Ю., при секретарі Копинець О. П., з участю прокурора Михайліченко Г. А., захисника Мензак Ю. Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегове кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070060000454 від 27.07.2016 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

за ст. 332 ч. 2 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами сприяв незаконному переправленню через державний кордон України чотирьох громадян Шрі-Ланки, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яких 26 липня 2016 року о 22:10 годин на невстановленому слідством транспортному засобі перевіз в с. Астей, Берегівського району, Закарпатської області, звідки з метою уникнення прикордонних нарядів, через поле перевів вказану групу осіб до державного кордону України з Угорщиною, тобто сприяв порадами та вказівками переправленню вказаних осіб через державний кордон. Однак поблизу 188 прикордонного знаку, що розташований в с. Астей, Берегівського району, ОСОБА_1 та четверо громадян Шрі-Ланки були виявлені та затримані військовослужбовцями Мукачівського прикордонного загону.

На думку суду обвинуваченого ОСОБА_1 слід визнати винним у кримінальному правопорушенні за ст. 332 ч. 2 КК України, як сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами та вказівками, вчинене щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового процесу не оспорюють обставини справи та судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та обставин, які характеризують обвинуваченого.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено . Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття, а також те що, обвинувачений ОСОБА_1 в порядку ст. 89 КК України є раніше не судимим, на утриманні обвинуваченого ОСОБА_1 перебуває його матір, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідно до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до роз`яснень, викладених Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» 24.10.2003 №7, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, в якому щиро розкаявся, врахував особу винного, який в порядку ст..89 КК України є раніше не судимим, по місцю проживання характеризується негативно (а.с. 129), реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обставини, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, що свідчить про його небажання приносити користь суспільству, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

У зв`язку з наявністю вищевикладених обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, що обвинувачений вину визнав, щиро розкаявся, а також те, що, на утриманні обвинуваченого ОСОБА_1 перебуває його матір, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого при призначенні покарання за ст. 332 ч. 2 КК України слід застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 332 ч. 2 КК України.

Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Речові докази: оптичний носій інформації (диск) формату CD-R «VS» 700mb/80 min, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, слід зберігати у матеріалах кримінального провадження (а.с. 136); журнал судового засідання Берегівського районного суду від 28.07.2016 року на п`яти аркушах, який зберігається в матеріалах досудового розслідування у сторони обвинувачення, слід зберігати в матеріалах досудового розслідування у сторони обвинувачення (а.с. 137); мобільний телефон марки «SAMSUNG», білого кольору із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «МТС» № НОМЕР_1 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського ВП підлягає конфіскації, як засіб вчинення злочину (а.с. 141).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 332 ч. 2 КК України та призначити йому покарання за ст. 332 ч. 2 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією мобільного телефону марки «SAMSUNG», білого кольору із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «МТС» № НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом.

Строк відбуття покарання обчислювати з 29 липня 2016 року, з моменту його затримання по 27.07.2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 строк застосований до нього в межах даного кримінального провадження попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі за період з 29 липня 2016 року до 20 червня 2017 року включно.

Речові докази: оптичний носій інформації (диск) формату CD-R «VS» 700mb/80 min, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - зберігати у матеріалах кримінального провадження (а.с. 136); журнал судового засідання Берегівського районного суду від 28.07.2016 року на п`яти аркушах, який зберігається в матеріалах досудового розслідування у сторони обвинувачення - зберігати в матеріалах досудового розслідування у сторони обвинувачення (а.с. 137).

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Гецко Ю. Ю.