Рішення № 97374654, 20.05.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/79/21

Провадження № 2/234/34/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Романенко К.С., за участю секретаря судового засідання Коваленко Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 р. представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про про стягнення заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.07.2016 р. відбулась реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця», позивача переведено до виробничого підрозділу «Іловайська дистанція електропостачання» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця». 17.03.2017 р. начальником структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» видано наказ про встановлення простою та нарахування заробітної плати за час простою із розрахунку двох третин встановленої тарифної ставки (посадового окладу).

Наказом від 17.07.2017 р. позивача було звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, відповідно до наказу позивач отримує компенсацію за невикористані дні відпустки 31 день та одноразову грошову допомогу за 1 середньомісячний заробіток.

У день звільнення відповідач не провів розрахунок з позивачем та має не погашену заборгованість по заробітній платі та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку із порушенням термінів її виплати. Просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з березня 2017 р. по липень 2017 р. у сумі 27607,17 грн., з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів, та компенсацію за втрату частини заробітної плати, у зв`язку із порушенням строків її виплати у сумі 7318,03 грн., без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явились, надали заяву про підтримання своїх позовних вимог та просили розглянути справу у їх відсутність, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, у зв`язку з чим, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З 06.07.2016 р. по 17.07.2017 р. позивач ОСОБА_1 працювала електромеханіком дільниці 1 групи ремонтно – ревізійної дільниці 1 групи виробничого підрозділу «Іловайська дистанція електропостачання» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», але 17.07.2017 р. була звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 . Запис про звільнення в трудовій книжці зроблений на підставі наказу від 10.07.2017 р. № 6128/ДН-ос, засвідчений підписом начальника відділу кадрів Малої Н.О. та печаткою відділу кадрів Донецької структурного підрозділу дирекції залізничних перевезень ПАТ «Укрзалізниця».

Позивач звернувся з позовною заявою до АТ «Українська залізниця» (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року № 938, змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменованого його в акціонерне товариство «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815.

Позивачем, на підтвердження не виплаченої заробітної плати, надані суду розрахункові листи (табуляграми) за період з березня 2017 р. по липень 2017 р., видані ВП ЕЧ Іловайськ СП «ДДЗП» філії Донецька залізниця ПАТ «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40150216), в яких зазначені суми нарахованої позивачу заробітної плати до виплати.

Так, згідно розрахунків заробітної плати за березень 2017 року позивачу нараховано 5730,29 грн., сума до виплати після утримання податку з доходів, профспілкового внеску та іншого – 4556,64 грн.; за квітень 2017 року – 3887,30 грн., сума до виплати після утримання податку з доходів, профспілкового внеску та іншого – 3091,12 грн.; за травень 2017 року – 0 грн., сума до виплати після утримання податку з доходів, профспілкового внеску та іншого – 0 грн.; за червень 2017 року – 0 грн., сума до виплати після утримання податку з доходів, профспілкового внеску та іншого – 0 грн.; за липень 2017 року – 17989,58 грн., сума до виплати після утримання податку з доходів, профспілкового внеску та іншого – 14509,66 грн.

ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, тобто при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Положеннями ст.ст. 115, 116 КЗпП України встановлено, що відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позову заяву та бути присутнім у судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України, ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Частиною 2 ст. 30 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" встановлений обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно із ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша статті 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.

Також суд звертає увагу на те, що у відповідності із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця. Таким чином, відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.

Проте, станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів, які б спростовували відомості щодо нарахованої позивачу заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року, зазначені в розрахунках заробітної плати, які позивачем надані до суду. Крім того, відомості, зазначені у розрахунках заробітної плати за березень 2017 - липень 2017 року узгоджуються з іншими доказами по справі.

Відповідно до відповіді Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області від 09.03.2021 р. щодо надання інформації по ОСОБА_1 , яка була витребувана ухвалою суду від 16.02.2021 р., позивачу ОСОБА_1 за березень 2017 р. нарахована сума заробітку для нарахування пенсії, що відповідає розміру нарахованої заробітної плати за цей місяць, зазначеному в табуляграмі за березень 2017 р., яка надана позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, з квітня по липень 2017 року нарахування відсутні.

Так, наказом начальника структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" від 17.03.2017 року №236/ДНД, який надано суду відповідачем, підтверджується, що у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольною українській владі територією, встановлено початок простою з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції; на час простою встановлено щоденний режим роботи згідно діючих Правил внутрішнього трудового розпорядку та зобов`язано всіх працівників, які знаходяться на простої, з`являтися на свої робочі місця, актові зали, кабінети технічного навчання; зобов`язано працівників, які знаходяться на простої, розписуватися на початку та наприкінці робочого дня в "Журналі обліку приходу-уходу працівників, які знаходяться на простої"; на весь період простою працівникам в табелі обліку використання робочого часу проставляти літерний код "П"; оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи.

Зазначений наказ про встановлення простою відповідає вимогам ст. 113 КЗпП України, згідно якої час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заробітної плати в період з березня 2017 року по липень 2017 року їй здійснювалося нарахування саме за простой.

Таким чином, сума заборгованості по заробітній платі позивача ОСОБА_1 складає:

-за березень 2017 р. нараховано 5730,29 грн., сума до виплати – 4556,64 грн.;

-за квітень 2017 року - нараховано 3887,30 грн., сума до виплати 3091,12 грн.;

-за травень 2017 року - нараховано 0 грн., сума до виплати 0 грн.;

-за червень 2017 року - нараховано 0 грн., сума до виплати 0 грн.;

-за липень 2017 року - нараховано 17989,58 грн., сума до виплати 14509,66 грн., а всього нараховано 27607,17 грн., до виплати – 22157,42 грн.

Таким чином, позивачем доведена сума заборгованості заробітної плати за період з 01.03.2017 року по 17.07.2017 року в розмірі 27607,17 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 27607,17 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Що стосується позовної вимоги про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про оплату праці", компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

На підставі ст. ст. 1,2,3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Позивач просить стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з березня по липень 2017 року станом на грудень 2020 року (розрахунок приведений в позовній заяві).

Вимога позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованою, але, перевіривши розрахунок, з урахуванням сум заробітної плати, які підлягають стягненню з відповідача, суд не може погодитись з розрахунком компенсації, зробленим позивачем, виходячи з такого.

Як вже було зазначено, компенсації не підлягають грошові доходи громадян, які мають разовий характер. Вказаної норми позивач при здійсненні розрахунку компенсації не врахував. Крім того, судом встановлено, що при звільненні позивача йому була нарахована одноразова грошова допомога при припиненні трудового договору, на підставі ст.44 КЗпП. Вказане підтверджується розрахунком заробітної плати за липень 2017 року.

Враховуючи наведене, оскільки сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору, має разовий характер та відповідно до пункту 3.8. розділу 3 "Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці" Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713, не належить до фонду оплати праці, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на неї відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" не нараховується.

З наданих позивачем розрахунків заробітної плати вбачається, що заробітна плата до виплати (після утримання податків і обов`язкових платежів) становить: за березень 2017 року 4556,64 грн., за квітень 2017 року – 3091,12 грн., за травень 2017 року – 0 грн., за червень 2017 року - 0 грн.

Вирішуючи питання, з якої суми повинна обчислюватися компенсація за липень 2017 року суд виходить з такого розрахунку.

З розрахунку заробітної плати за липень 2017 року вбачається, що позивачу була нарахована сума (без утримання податків) в розмірі 17989,58 грн. До вказаної суми також входить одноразова допомога при звільненні. Таким чином, сума нарахованого позивачу доходу за липень 2017 року без урахування одноразової допомоги становить 9743,35 грн. = (17989,58-8246,23). Для нарахування компенсації з вказаної суми слід відрахувати обов`язкові платежі та податки, а саме податок з доходів 18% та військовий збір 1,5%. Тобто сума невиплаченого позивачу доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) становить 7843,35 грн. = (9743,35 * 19,5 % податку : 100) і саме з суми в розмірі 7843,35 грн. повинна обчислюватися компенсація за липень 2017 року.

Таким чином, компенсація втрати частини доходу складає:

1)за березень 2017 року = 4556,64 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період квітень 2017 року - грудень 2020 року = 1324,43 грн.;

2)за квітень 2017 року = 3091,12 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за квітень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період травень 2017 року- грудень 2020 року = 863,01 грн.;

3)за травень 2017 року - 0 грн.;

4)за червень 2017 року – 0 грн.

5) за липень 2017 року = 7843,35 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період серпень 2017 року- грудень 2020 року = 1885,46 грн.

Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати з березня по липень 2017 року становить 4072,9 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Зазначена сума підлягає виплаті позивачу за вирахуванням з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць, а саме за березень 2017 року у сумі 4556,64 грн. без утримання відповідних податків та зборів.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2270 грн.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 823,5 грн.

Керуючись ст.ст.2, 4, 137, 141, 264, 265, 273, 280-289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі з березня по травень 2017 р. у сумі 27607, 17 грн. (двадцять сім тисяч шістсот сім гривень 17 коп.)

Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі, утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у сумі 4072,9 грн. (чотири тисячі сімдесят дві гривні 90 коп.)

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості по заробітній платі за один місяць - березень 2017 року у розмірі 4556,64 грн. (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят шість гривень 64 коп.)

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 823,5 грн. (вісімсот двадцять три гривні 50 копійок).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Краматорського міського суду К. С. Романенко