Рішення № 97372998, 01.06.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1661/21

Провадження № 2-а/346/25/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Лазановського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою від 03.01.2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.44-3 КУпАП та накладено штраф в розмірі 170 грн. В даній постанові вказано, що того дня о 09 год. 47 хв. ОСОБА_1 знаходився у громадській споруді, а саме в приміщенні залізничної станції смт. Підволочиськ Тернопільської області без засобів індивідуального захисту, маски чи респіратора, що закривають ніс та рот, чим порушив п. 2.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1236.

З даною постановою позивач не погоджується, оскільки вона не підтверджується належними та допустимими доказами та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Позивач вказує, що цього правопорушення не вчиняв та взагалі ніколи не перебував в смт.Підволочиськ Тернопільської області, оскільки не має там ні родичів, ні друзів, ні знайомих, а проживає в с.Коршів Коломийського району Івано-Франківської області. Відстань між даними населеними пунктами складає 200 км. Вважає, що працівник поліції, як суб`єкт владних повноважень, незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності та безпідставно застосував адміністративну санкцію, чим порушив його конституційні права, передбачені ст.268 КУпАП, та право на захист. Позивачу були заблоковані всі його банківські рахунки, у зв`язку з чим він звернувся в Коломийський міськрайонний відділ ДВС, де йому на усне звернення 06.04.2021 року вручено оскаржувану постанову, тому саме з цього часу він дізнався про порушення своїх прав. Звертає увагу, що сума штрафу є незначною, а тому йому економічно невигідно було звертатися до адвоката за правовою допомогою. Однак, через явно неправомірні дії поліції принципово бажає довести свою невинуватість із тим, щоб уникнути незаконної відповідальності за надумане поліцейським правопорушення, а також з метою так званої загальної та спеціальної превенції щоб недобросовісні поліцейські перш, ніж складати завідомо підроблені документи, подумали чи варто це робити.

Тому позивач просить поновити процесуальний строк звернення з даним позовом, скасувати оскаржувану постанову, стягнути з відповідача судові витрати, а також винести окрему ухвалу з приводу порушення законності працівниками Підволочиського ВП.

Позивач в судове засідання не з`явився, 07.05.2021 року подав до суду письмову заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити без його участі (а.с. 24).

Представник відповідача в судове засідання не прибув. 28.05.2021 року представник відповідача М.Тодоренко надіслав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що інспектором СРПП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області Башировим Д.Ю. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року та ч. 2 ст. 44-3 КУпАП винесено оскаржувану постанову, оскільки на відеокамеру поліцейського зафіксовано порушення ОСОБА_1 , а саме факт неналежного носіння маски, яке відобразилося у недобросовісному виконанні покладених на нього обов`язків, коли останній перебував в приміщенні залізничного вокзалу, чим усвідомлюючи порушення свого діяння, розуміючи норми закону, не вдягнув захисну маску. Також, працівником поліції на місці вчинення правопорушення за даним фактом здійснено телефонний дзвінок на гарячу лінію «102» та повідомлено про дане правопорушення, вчинене позивачем, відомості про яке 03.01.2021 року о 14:51 год. внесені до ЄО під вихідним № 32. При цьому позивач не висловлював скарг на постанову, хоча міг це зробити відповідно до норм ст. 293 КУпАП, та отримав її відповідно до ст. 295 КУпАП на місці події, що засвідчується його підписом в її оригіналі. Відповідно до внесених до ст.222 КУпАП змін, які набрали чинності 22.11.2020 року, до повноважень працівників органів та підрозділів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. Позивач здійснив порушення карантинних норм, чим порушив норми ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, отже оскаржувана постанова винесена працівником поліції в межах повноважень та суворого дотримання закону, що стверджується долученими фото ОСОБА_1 без захисного засобу на залізничній станції та витягом з ЄО. Тому просить в задоволенні позову відмовити, а розгляд справи проводити у відсутності представника.

В зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.

Суд, перевіривши матеріали справи, та оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 031497 від 03.01.2021 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП. В цій постанові вказано, що 03.01.2021 року о 09 год. 47 хв. виявлений ОСОБА_1 , який знаходився в громадській споруді, а саме в приміщенні залізничної станції смт. Підволочиськ без засобів індивідуального захисту, захисної маски чи респіратора, що закривають ніс та рот, в тому числі виготовлених самостійно, чим порушив п.2.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 (а.с. 4).

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно зі ст. 29 вказаного Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції, чинній на 03.01.2021 року) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19) з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року на території України установлено карантин шляхом продовження дії карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, від 20 травня 2020 р. № 392 та від 22.07.2020 року № 641.

Згідно з п.п.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року (в редакції станом на 03.01.2021 року), на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 06 листопада 2020 року № 1000-IX, який набрав чинності 21.11.2020 року, внесено зміни до Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», а саме статтю 44-3 КУпАП доповнено частиною 2 такого змісту: «Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Крім цього, зазначеним Законом внесено зміни до ст. 222 КУпАП, яка визначає повноваження органів Національної поліції з розгляду справ про адміністративні правопорушення, шляхом доповнення ч. 1 ст. 222 КУпАП, після цифр « 44» словами і цифрами «частина друга статті 44-3». Відповідно до вказаних змін, які набрали чинності 21.11.2020 року, до повноважень працівників органів та підрозділів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до правил ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови. На виконання вказаної норми закону представником відповідача долучено копію фотоматеріалів та витяг з ЄО. Однак, із вказаних фотоматеріалів не можливо достовірно встановити вчинення саме позивачем адміністративного правопорушення, оскільки вказані матеріали неналежної якості, що не дозволяє чітко роздивитися риси обличчя особи на фото, а також місце її перебування. Долучений витяг з ЄО із даними про складання адмінпротоколу 03.01.2021 року о 14:51:08 щодо повідомлення інспектора про виявлення в приміщенні залізничного вокзалу ОСОБА_1 не підтверджує вини останнього у вчиненні вказаного правопорушення. Будь-яких інших належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем карантинних норм, відповідачем суду не надано, у матеріалах справи як доказ наявна лише постанова, яка є предметом оскарження. Відеозапису нагрудної камери поліцейського, яка працювала під час виявлення адміністративного правопорушення, суду не надано.

Тому, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний обов`язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Оскільки до повноважень працівників органів та підрозділів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, підстав для постановлення окремої ухвали з приводу порушення законності працівниками Підволочиського ВП суд не вбачає.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивачу слід поновити строк для звернення до суду з позовом, оскільки він вказав в поданій заяві, що копію оскаржуваної постанови отримав лише 06.04.2021 року в Коломийському міськрайонному відділі ДВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем понесено судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 454,00 грн., що стверджується відповідною квитанцією від 23.04.2021 року (а.с. 16), які відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Тернопільській області.

З приводу витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити, що позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів позову долучено договір доручення на ведення справ в державних органах, органах місцевого самоврядування, слідчих та судових органах від 06.04.2021 року, ордер від 07.04.2021 року, квитанцію від 07.04.2021 року на суму 1 500 грн., однак, стороною позивача не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу. Крім того, неподання стороною розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Слід також зазначити, що в позовній заяві позивач вказує, що ним понесено витрати на правову допомогу в сумі 1 000 грн., а квитанцію від 07.04.2021 року долучає на суму 1 500 грн.

На підставі наведеного, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 247, 251, 252, 280, 289 КУпАП, керуючись ст.ст. 12, 19-20, 77, 121, 139, ч. 4 ст.229, ст.ст. 244-246, 271, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити процесуальний строк для звернення з даним позовом.

Позов задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 031497 від 03.01.2021 року, винесену інспектором СРПП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області Башировим Дмитром Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судових витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, 46001, м. Тернопіль, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720.

Повний текст рішення складено 03 червня 2021 року.

Суддя Яремин М. П.