Постанова № 97372946, 01.06.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4632/21

Провадження № 3/344/2708/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01червня 2021року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий за ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 порушив порядок ведення розрахунків.

Вказане адміністративне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так 09 березня 2021 року о 16 годині 00 хвилин під час фактичної перевірки АЗС з магазином, що по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 порушив порядок проведення розрахунків, а саме: порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Крім того 09 березня 2021 року о 16 годині 40 хвилин під час фактичної перевірки АЗС з магазином, що по АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 порушив порядок проведення розрахунків, а саме: порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року із змінами та доповненнями чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

08.04.2021 року, 19.04.2021 року, 27.04.2021 року, 27.05.2021 року та 01.06.2021 року на розгляд справи ОСОБА_1 будучи повідомлений про час, дату та місце розгляду справи не з`явилася, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебувають справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить запису у відповідній графі протоколу № 378 від 18.03.2021 року та протоколу № 379 від 18.03.2021 року про ознайомлення з місцем розгляду справи, повідомлення шляхом направлення на адресу зазначену у протоколі судових повісток у яких вказано час, дата та місце розгляду даної справи, також на сайті судової влади розміщено повідомлення у якому міститься інформація щодо розгляду даної адміністративної справи. Таким чином судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засіданні не з`явився.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 155-1 КУпАП, повністю доведена даними з протоколу № 378 від 18.03.2021 року та протоколу № 379 від 18.03.2021 року, актом фактичної перевірки та його висновком № 1441/09/13/РРО/24812228 від 18.03.2021 року, актом фактичної перевірки та його висновком № 1441/09/15/РРО/24812228 від 18.03.2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з приводу даного правопорушення, описом готівкових коштів, а також іншими матеріалами справи у їх сукупності.

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Розглянувши матеріали адміністративних справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності встановлено, що відносно останнього зареєстровано два адміністративні матеріали за ч.1 ст. 155-1 КУпАП. Відтак приходжу до висновку, що дані матеріали взаємозв`язані і спільний розгляд є доцільним.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 22 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись ст. 33, 35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують правопорушення не встановлено.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Крім того, суд покладає на ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн., який згідно ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 155-1, ст.ст. 36, 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят пять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири гривень) 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя В.В.Тринчук