Вирок № 97372773, 02.06.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1353/20

Провадження № 1-кп/206/173/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2021 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Малихіної В.В.,

за участю секретаря - Мороз В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040700000609 від 05 червня 2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, який є фізичною особою-підприємцем, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.11.2016 зареєструвався як фізична особа - підприємець у виконавчому комітеті Дніпровської міської ради де останньому присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , як фізичної особи – платника податків та інших обов`язкових платежів.

Далі, 20.11.2017 ФОП « ОСОБА_1 » укладено договір з Комунальним підприємством «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради №179СП «Про організацію та експлуатацію службової парковки» по АДРЕСА_2 , площею 80,5 кв.м та договір №435ОП «про організацію та експлуатацію майданчика для паркування» по АДРЕСА_2 , площею 115 кв.м. Окрім цього, згідно з відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 з 10.08.2008 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю – будівлю диспетчерського пункту загальною прощею 69,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про яку внесені на підставі договору купівлі продажу серії ВКМ 559716 від 23.06.2008.

В ході здійснення підприємницької діяльності на території майданчика для паркування розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в листопаді 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням встановлено не було, ОСОБА_1 побачив не зайняту ділянку землі, площею 0,19369 га, що належить Дніпровській міській раді, яка межувала з орендованими ним ділянками. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний намір направлений на самовільне зайняття зазначеної земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Земельного кодексу України – заборонено використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання ви користування (оренду).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 в листопаді 2017 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, не маючи відповідних правовстановлюючих документів, зайняв земельну ділянку площею 0,19369 га за адресою АДРЕСА_2 , огородивши її парканом та розмістив на її території майданчик для паркування транспортних засобів.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №535-ДК/572/АП/09/01/-18 від 08.08.2018 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, земельна ділянка площею 0,2006 га використовується ФОП « ОСОБА_1 » по фактичному розміщенню майданчика для паркування транспортних засобів та нежитлової будівлі автомобільної мийки по АДРЕСА_2 . ФОП « ОСОБА_1 » самовільно займає земельну ділянку площею 0,19369 га по АДРЕСА_2 , для розміщення майданчика для паркування транспортних засобів та автомобільної мийки, за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Згідно даних Дніпропетровської міської ради Департаменту по роботі з активами реєстраційних записів, щодо договорів оренди землі, укладених між міською радою та ФОП « ОСОБА_1 » на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 не укладались.

Відповідно до розрахунку Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_1 , складає 194813,69 гривень, який перевищує більше ніж у сто разів неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про відсутність у нього передбачених законом підстав, а саме: права власності або користування (оренди) земельною ділянкою, діючи умисно, здійснюючи свою підприємницьку діяльність, всупереч ст. 14 Конституції України, ст. ст. 116, 123, 124, 125, 126 Земельного Кодексу України, без правовстановлюючих документів - з листопада 2017 року (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не довелось за можливе) самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,19369 га, розташовану по АДРЕСА_2 та використовує її по фактичному розміщенню майданчика для паркування транспортних засобів та безпідставно користувавсяземельною ділянкою, чим спричинив її законному володільцю – Дніпровській міській раді, значну шкоду у розмірі 193813,69 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Обвинувальний акт надійшов до суду разом з реєстром матеріалів досудового розслідування; розпискою обвинуваченого про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування; заявою обвинуваченого ОСОБА_1 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, заявою представника потерпілого ОСОБА_3 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, а також із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку відповідно до положень ст.302 КПК України.

Вирішуючи питання про можливість розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні згідно положень ст.ст.381, 382 КПК України суд враховує те, що обвинувачений, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Так, згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_1 , яку він підписав в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України визнав повністю, згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінального проступку, та розуміє наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч.2 ст.302 КПК України щодо позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, і сумнівів у добровільності його позиції суд не має.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеним те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 мало місце. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.1 ст.197-1 КК України, як самовільне зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, який раніше не судимий, є фізичною особою-підприємцем, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується позитивно, компрометуючих матеріалів щодо нього немає, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, є добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе у даному випадку призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.1 ст.197-1 КК України у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за проведення експертизи відповідно до ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374-376, 381, 382, 394, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тясячі чотириста) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського НДІСЕ Міністерства Юстиції України витрати по проведенню комплексно судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №1680/1681-19 від 28.02.2020 року становлять 13023,68 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його отримання.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя В.В.Малихіна