Рішення № 97372252, 19.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/1332/21

Справа №760/10435/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Фареник А.О.

представника позивача- Сергутіна В.А.

відповідача- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства » Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача в порядку регресу завдані збитки в розмірі 59 809, 90 гр.

Посилається в позові на те, що 22 серпня 2019 року з ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 235088а9к, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 .

У відповідності до умов вказаного Договору страхування страхова компанія взяла на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

24 листопада 2019 року в м. Києві по вул. Табірній, 42 сталася дорожньо- транспортна пригода за участі транспортного засобу «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення визнано відповідача.

Власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 235088а9к.

Згідно до рахунку № VSK0089608 від 03 грудня 2019 року та ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 11 грудня 2019 року, виконаної TOB «АРМА МОТОРС», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 склала 59 809, 90 гр.

На виконання умов укладеного договору страхувальнику була виплачена вказана сума в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то саме він несе відповідальність за завдану шкоду.

З метою досудового врегулювання спору відповідачеві було направлено претензією про відшкодування збитків в порядку регресу.

До цього часу відповідачем не було проведено ніяких дій щодо вирішення питання в досудовому порядку та відшкодування завданих збитків.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, заперечив проти суми страхового відшкодування.

Посилався на те, що він наголошував на особистій участі при огляді пошкодженого транспортного засобу та складанні акту, звертався до позивача з цього приводу електронною поштою, однак в цьому йому було відмовлено, що підтверджується відсутністю його підпису у вказаному документі.

При складанні акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 03 грудня 2019 року вказані назви деталей та опис пошкоджень у кількості 16, але в подальшому при складанні Ремонтної калькуляції від 11 грудня 2019 року кількість пошкоджень, з урахуванням робіт, складає 70.

Рахунком від 03 грудня 2019 року, який виставлений ТОВ «АРМА МОТОРС» про оплату, встановлений дводенний строк для оплати, однак оплата була здійснена 13 грудня 2020 року, тобто через 10 днів, фактично після спливу строку на оплату.

Деталі пошкодженого автомобіля, які були замінені - не передавалися йому, незважаючи на те, що вони фактично є його власністю, та не пропонувались позивачем їх отримати.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 кодексу предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 4 Закону страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.

За змістом п. 3 ст. 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судом встановлено, що 22 серпня 2019 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 235088а9к, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 .

24 листопада 2019 року по вул. Табірній, 42 в м. Києві в м. Києві сталася дорожньо- транспортна пригода за участі транспортного засобу «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням відповідача.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року винним у даній дорожньо-транспортній пригоді визнаний відповідач.

/ а.с. 10 - 15, 21 - 22 /

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Відповідно до заяви власника пошкодженого транспортного засобу у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі рахунку № VSK0089608 від 03 грудня 2019 року та ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 11 грудня 2019 року, виконаного TOB «АРМА МОТОРС», позивачем потерпілій особі в ДТП платіжним дорученням № 623 566 від 13 грудня 2019 року було виплачено страхове відшкодування в розмірі 59 809, 90 гр.

/ а.с. 36 - 47 /

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким же чином врегульовано дане питання і в статті 27 Закону України «Про страхування».

Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація».

Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання.

У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування.

У порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику.

Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у справі № 6-2809ц15, яка, з точки зору ст.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Так, відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч.1 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач, не погоджуючись із сумою матеріального збитку, інших розрахунків не надав, доказів наданих позивачем не спростував.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач мав намір заперечити суму страхового відшкодування та надати суду про це відповідні докази.

В зв`язку з цим за клопотанням відповідача та його представника розгляд справи відкладався.

Не дивлячись на це, будь-які докази невідповідності виплаченої позивачем суми страхового відшкодування відповідач не надав.

В свою чергу, доводи позивача підтверджені належними та допустимими, в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України, доказами.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Враховуючи викладене вище, виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 102, 00 гр., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 15,16, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адреса: АДРЕСА_1 , ІН невідомий / на користь Приватного акціонерного товариства » Страхова компанія «АРКС» / 04070 м. Київ вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912 / 59 809, 90 гр. збитків на 2 201, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 червня 2021 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва