Рішення № 97371826, 01.06.2021, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/265/21

Провадження № 2-о/700/13/21

01 червня 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: Пічкура С.Д.

за участю секретаря судового засідання: Сіденко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка цивільну справу 700/265/21 , провадження № 2-о/700/13/21 за заявою представника заявника - адвоката Хоріщенка Андрія Васильовича в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Погибляцька сільська рада Звенигородського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

в с т а н о в и в:

Представник заявника- адвокат Хоріщенко А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа: Погибляцька сільська рада Звенигородського району Черкаської області про встановлення належності правовстановлюючого документа.

В обґрунтування заяви зазначає, що 16.02.2016 року дідом заявника - ОСОБА_2 було складено заповіт, відповідно до якого спадкоємцями майна є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Згідно редакції заповіту ім`я спадкоємця вказано « ОСОБА_1 », а відповідно до паспорта громадянина України - « ОСОБА_1 ». 12.04.2021 року направлено запит до Погибляцької сільської ради для внесення змін до даного заповіту, але відповіді на час звернення до суду не надійшло. Встановлення належності правовстановлюючого документа необхідно для прийняття спадщини, а тому виникла необхідність звернення до суду із вказаною заявою.

У судове засідання заявник та його представник не з`явились, представник заявника надав заяву з проханням розглянути справу за без їх участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, направили клопотання про розгляд справи без участі представника, проти задоволення заяви не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.02.2017 року ОСОБА_2 , на випадок смерті, заповів належне йому майно своїм онукам - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . В тексті заповіту ім`я спадкоємця вказано « ОСОБА_1 ».

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 30.03.1985 року та паспорті громадянина України НОМЕР_2 , заявник вказаний як « ОСОБА_1 ».

Факт родинних відносин спадкодавця та спадкоємця, зокрема, те що ОСОБА_1 є онуком померлого ОСОБА_2 , підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.03.1985 року та ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 .

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Оскільки встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а виправити помилку в документі у позасудовому порядку неможливо, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, дослідивши усі надані докази у їх сукупності, перевіривши відповідність вимогам діючого законодавства України, суд вважає за необхідне встановити факт належності заповіту ОСОБА_2 ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 315-319 ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В:

Заяву представника заявника - адвоката Хоріщенка Андрія Васильовича, в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Погибляцька сільська рада Звенигородського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності заповіту ОСОБА_2 , що посвідчений 16.02.2016 року Погибляцькою сільською радою Лисянського району Черкаської області ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. Д. Пічкур