Рішення № 97370388, 31.05.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/20341/20

н/п 2/766/8173/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.,

справа №766/20341/20; провадження №2/766/8173/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом

позивача: ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: 73003, місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Харченко Д.М. (місцезнаходження: 75100, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, вул.. Покровська, буд. 38) до

відповідача: Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д),

треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 55);

Корабельний РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34906677, місцезнаходження: 73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 7)

предмет та підстави позову: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача.

16.12.2020 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про захист прав споживачів, у якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №101000, вчинений 26.10.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського МНО Завалієвим А.А. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 108034, 79 дол. США, що за курсом 25, 84 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.08.2017 року складає 2791618, 97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.02.2008 року між сторонами укладено кредитний договір №HECFGK0000000104, за яким банк зобов`язався видати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 15.02.2008 року по 15.02.2028 року у розмірі 25 000 дол. США на наступні цілі - у розмірі 20 000 дол. США на придбання нерухомості, а також 5 000 дол. США на сплату страхових платежів.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань 26.10.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис на кредитному договорі про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 108 034, 79 дол. США, що за курсом 25, 84 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.08.2017 року складає 2 791 618, 97 грн. за період з 15 лютого 2008 року по 07 серпня 2017 року, з урахуванням:

- заборгованість за тілом кредиту 20 803, 64 дол. США;

- заборгованість за відсотками 19 826, 81 дол. США;

- заборгованість з комісії 812, 45 дол. США;

- заборгованість з пені 61 438, 17 дол. США;

- заборгованість по штрафам (фіксована частка) 9, 67 дол. США;

- заборгованість по штрафам (відсоток від суми) 5 144, 05 дол. США.

Позивач вважає, що даний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням вимог закону про порядок вчинення виконавчого напису та недодержання вимог щодо документів, які подаються стягувачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.12.2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу 5-денного строку для усунення недоліків.

19.01.2021 року на виконання ухвали про залишення позову без руху представником позивача подано позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 25.02.2021 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.02.2021 року залучено до участі у цивільній справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича та Корабельний РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Наступне судове засідання призначено на 30.03.2021 року.

29.03.2021 року старший державний виконавець Корабельного РВ ДВС у м. Херсоні ПМУ МЮ (м. Одеса) Потапова Т.В. подала пояснення відповідно до яких виконавчий напис №101000, вчинений 26.10.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського МНО Завалієвим А.А. на виконанні у відділі не перебуває. Розгляд справи просила провести без її участі.

У зв`язку з неявною відповідача та третіх осіб розгляд справи відкладено на 19.04.2021 року.

У зв`язку з неявною відповідача та третіх осіб розгляд справи відкладено на 12.05.2021 року.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному розгляд справи не відбувся, судове засідання призначено на 31.05.2021 року.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю позивач не з`явився, 19.04.2021 адвокат Харченко Д.М. діючи в інтересах позивача через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав. Проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

31.05.2021 року старший державний виконавець Корабельного РВ ДВС у м. Херсоні ПМУ МЮ (м. Одеса) Потапова Т.В. подала заяву про розгляд справи без її участі.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи представник відповідача та приватний нотаріус Чернігівського МНО Завалієв А.А. не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду місцем знаходження, відому суду електронну адресу, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Як передбачено п.1 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З поштового повідомлення №7300310235333, яке повернулося на адресу суду, вбачається, що представником АТ КБ «Приват банк» позовну заяву з додатками, ухвалу про відкриття провадження та судові повістки отримано.

Отже, у встановлений судом строк, відповідач будучи повідомленим належним чином, відзиву на позов не подав.

Судом встановлено, що у судові засідання, призначені на 25.02.2021 року, 30.03.2021 року та 19.04.2021 року представник відповідача не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч.1 ст.280 ЦПУ України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи згоду представника позивача та державного виконавця про розгляд справи у їх відсутність у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із постановленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Клопотань про витребування доказів не надходило.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, 15 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №HECFGK0000000104, за яким банк зобов`язався видати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 15.02.2008 року по 15.02.2028 року у розмірі 25 000 дол. США на наступні цілі - у розмірі 20 000 дол. США на придбання нерухомості, а також 5 000 дол. США на сплату страхових платежів.

26 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №10100, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», що є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк» невиплачені в строк відповідно до умов Кредитного договору №HECFGK0000000104 від 15.02.2008 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 07.08.2017, грошових коштів у сумі 108 034, 79 дол. США, що за курсом 25, 84 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.08.2017 року складає 2 791 618, 97 грн. за період з 15 лютого 2008 року по 07 серпня 2017 року, з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту 20 803, 64 дол. США; заборгованість за відсотками 19 826, 81 дол. США; заборгованість з комісії 812, 45 дол. США; заборгованість з пені 61 438, 17 дол. США; заборгованість по штрафам (фіксована частка) 9, 67 дол. США; заборгованість по штрафам (відсоток від суми) 5 144, 05 дол. США.. стягнення здійснюється за період з 15.02.2008 року по 07.08.2017 року.

Для вчинення виконавчого напису нотаріусу надано стягувачем:

Заяву представника АТ КБ «Приватбанк»;

Копію кредитного договору;

Засвідчену виписку з особового рахунку боржника;

Вимогу про усунення порушень за кредитним договором;

Розрахунковий документ про оплату послуг поштового зв`язку;

Опис вкладення в цінний лист;

Довіреність представника ПАТ КБ «Приватбанк»;

Паспорт представника ПАТ КБ «Приватбанк».

Постановою старшого державного виконавця Корабельного РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області Кризською Л.М. від 16.01.2018 року відкрито виконавче провадження №55537898 з виконання виконавчого напису №101000, вчиненого 26.10.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського МНО Завалієвим А.А.

Постановою старшого державного виконавця Корабельного РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області Кризською Л.М. від 22.11.2018 року у ВП №55537898 виконавчий напис №101000, вчинений 26.10.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського МНО Завалієвим А.А. повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

ІV. Оцінка Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Щодо висновку позивача про те, що на момент вчинення нотаріального напису, діяла редакція Постанови КМУ № 1172, котра не передбачала можливість стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів з підстав, що випливають з Кредитних договорів суд зазначає наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2015 р. у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України 26.11.2014 р. №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме пункти 1 та 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 р. у справі №826/20084/14 касаційні скарги Кабінету Міністрів України і Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі №826/20084/14 визнано частково незаконною та частково нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. №662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2017 р. у справі №826/20084/14 зупинено виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. залишено без змін.

Отже на момент вчинення виконавчого напису - 26.10.2017 р. у справі №826/20084/14 виконання рішення було зупинено, а тому відповідач у передбачений законом спосіб звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до представленого приватному нотаріусу копії Кредитного договору №HECFGK0000000104 вбачається, що кредитний договір з ЗАТ КБ «Приватбанк» позивачем укладено 15.02.2008 року (п. 8.1. Договору).

Із заяви до нотаріуса про вчинення виконавчого напису відповідача - АТ КБ «Приватбанк» (правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк») вбачається, що представник відповідача за довіреністю АТ КБ «Приватбанк» Балашов О.В. звернувся про вчинення виконавчого напису нотаріусу 18.08.2017 року.

Стаття 88 Закону «Про нотаріат» (станом на час виникнення спірних правовідносин) містила різні строки для звернення до нотаріуса (три роки - у відносинах за участю громадян, і один рік - для відносин за участю підприємств, установ і організацій), оскільки на момент ухвалення Верховною Радою України цього закону діяв Цивільний кодекс Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР), яким позовна давність визначалася залежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, тобто три роки у відносинах за участю громадян і один рік у спорах за участю підприємств, установ і організацій. Після внесення змін до ЦК УРСР у 1995 році, а також після вступу у дію нового Цивільного кодексу України у 2004 році строки, встановлені у статті 88 Закону України «Про нотаріат», не були приведені у відповідність до позовної давності, яка вже стала визначатися залежно від сутності позовних вимог, а не за суб`єктною ознакою.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.

Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 № 916/3006/17 вказала, що строк давності не може бути змінений договором. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом, і не може бути змінений домовленістю сторін.

Таким чином, Велика Палата Верховного суду у постанові від 02.07.2019 № 916/3006/17 дійшла висновку, що загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки незалежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Однак, приватним нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису не дотримано вимог щодо встановлення безспірності заборгованості відповідача перед банком, позаяк його було вчинено без дотримання вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», поза межами трьохрічного строку, оскільки у спірному виконавчому написі зазначено, що він здійснений за період 15.02.2008 року по 07.08.2017 року.

Також, суд зауважує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з викладеним вище, враховуючи, що безспірність заборгованості боржника перед кредитором не знайшла свого підтвердження, а також те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. з порушенням приписів діючого законодавства, суд дійшов висновку про порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача та обґрунтованість позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на зазначене позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) не застосовувалися.

VІ. Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААБ №561781, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом ІІ групи.

Приймаючи до уваги звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову до суду, ураховуючи пред`явлення позивачем позову немайнового характеру, з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір визначений за ставками встановленими на 2020 рік ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру у розмірі 840, 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», Законом України ст. ст. 12, 13, 89, 258-259, 263-265, 274-279, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: 73003, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул.. Грушевського, буд. 1-Д), треті особи - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 55), Корабельний РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34906677, місцезнаходження: 73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 7) про захист прав споживачів - задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем 26.10.2017 року, зареєстрований в реєстрі за №10100, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у сумі 108 034, 79 дол. США за кредитним договором №HECFGK0000000104 від 15.02.2008 року - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) в дохід держави в рахунок відшкодування судового збору 840, 80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , місце проживання: 73003, місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д,

третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 55;

третя особа: Корабельний РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 34906677, місцезнаходження: 73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 7.

Повний текст рішення складено 31.05.2021 року.

Суддя Є.М. Булах