Ухвала суду № 97370385, 01.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8746/21

н/п 2/766/10579/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 червня 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Бобровська Інна Вікторівна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул.. П. Орлика, буд. 32/30, каб. 204) до територіальної громади в особі Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп.. Ушакова, буд. 37) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

28 травня 2021 року представник позивача, діючи в інтересах ОСОБА_1 подав до суду позов до Херсонської міської ради, у якому просить визнати за позивачем право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 ; витребувати докази.

Згідно Журналу реєстрації вхідної кореспонденції вказану позовну заяву з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2021 року передано судді Булах Є.М. 31.05.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1,2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб(способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб(способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

З огляду на зазначене позивачу необхідно надати суду відомості, щодо кола осіб, які за колом споріднення є, або можуть бути спадкоємцями, проживали та були зареєстровані за адресою проживання ОСОБА_2 , на час його смерті.

Крім того, як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

До позову долучено лист роз`яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, складену державним нотаріусом Першої Херсонської ДНК Гудимою О.Б., зі змісту якої убачається, що позивачу було роз`яснено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на підтвердження належності померлому майна. Таких доказів не надано і суду.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у формі, яку вимагає Закон України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до п. 3.3 Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв`язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Про наявність або відсутність таких обставин позивачем не зазначено.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За змістом п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Всупереч вказаним вимогами процесуального закону позивачем не зазначено ціну позову.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як встановлено з позовної заяви та акту відділу документального забезпечення і діловодства суду (канцелярія), позивачем не долучено докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та станом на 1 січня 2021 року становить 2270, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 908, 00 грн. (2270, 00 х 0.4) та не більше 11 350, 00 грн. (2270 х 5).

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Долучені до позовної заяви документи не містять інформації про вартістю нерухомого майна станом на дату звернення до суду з позовними вимогами.

Для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України, та розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті.

У випадку ненадання документу, що встановлює дійсну вартість майна, враховуючи реальні ціни на житло, середню вартість домоволодінь у м. Херсоні та приписи ч.2 ст. 176 ЦПК України, суд попередньо визначає суму судового збору, який підлягає оплаті при поданні позову за вимогу майнового характеру у розмірі 11 350, 00 грн.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Позивачу необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки позовної заяви. Позовну заяву з виправленими недоліками необхідно подати у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу (представнику позивача) строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Бобровська Інна Вікторівна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул.. П. Орлика, буд. 32/30, каб. 204) до територіальної громади в особі Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп.. Ушакова, буд. 37) про визнання права власності в порядку спадкування за законом – залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу (представнику позивача).

Надати позивачу (представнику позивача) строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах