Ухвала суду № 97370093, 02.06.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3314/20

Номер провадження:1-кп/521/543/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді Поліщук І.О.

суддів : Коблової О.Д., Гуревського В.К.

при секретарі: Шудрі Г.С.

за участю прокурорів : Суліми С.Ю. Кустури В.М.

захисників: Фасія В.В., Голотової М.М., Антонової Л.Г.

у присутності обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 3 ст.357 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 3 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває означене кримінальне провадження.

Учасники процесу під час підготовчого судового засідання не заперечували проти відповідності обвинувального акта вимогам КПК.

Прокурор вважав, що кримінальне провадження не підсудне Малиновському районному суду міста Одеси, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст. 32 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, в межах територіального юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Враховуючи що більше тяжким є злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України, за кваліфікуючими ознаками заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Оскільки нотаріальне посвідчення договору дарування квартири АДРЕСА_1 відбулося у нотаріальній конторі за адресою: АДРЕСА_2 , тому вказане кримінальне провадження підсудне Приморському районному суду міста Одеси, а даний склад суду є таким, що не відповідає вимогам закону.

Захисники Антонова Л.Г., Голотова М.М., Фасій В.В. заперечували проти направлення кримінального провадження для визначення підсудності, подали письмові клопотання про закриття кримінального провадження в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

В судовому засіданні адвокат Голотова М.М. підтримала клопотання щодо закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі п.10, ч.1, ст.284 КПК України та на підтвердження своєї позиції послалася на матеріали провадження, які свідчать про те, що обвинувальний акт надійшов до суду поза межами строків досудового розслідування, що є підставою для закриття провадження.

В обґрунтування заявленого клопотання, захисник Антонова Л.Г. просила закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , зв`язку із закінченням двох місячного строку досудового розслідування. Вважає, що оскільки за правовою кваліфікацією злочину, що інкримінується обвинуваченням ОСОБА_3 , вона діяла у складі групи осіб, то строк досудового розслідування починає перебіг від 25.07.2019 року – першої врученої підозри іншому учаснику у даному кримінальному провадженні.

Захисники Голотова М.М. та Фасій В.В. дотримуються такої ж правової позиції. Вважають, що органами досудового слідства порушено строки розслідування кримінального провадження №12018160470003156 від 10.09.2018р., яке мало бути закінчено через два місяця після вручення підозри ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ..

Захисник Антонова Л.Г., також просила закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування згідно до ч. 7 ст. 217 КПК України. Підставою застосування даної норми вважає винесену прокурором Сулімою С.Ю. постанову від 23.10.2018 року про виділення матеріалів досудового розслідування із справи №12017160470000136 від 25.05.2017 року до справи, що розглядається №12018160470003156 від 10.09.2018р. Відповідно датою початку строку досудового розслідування, вважає день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, тобто 25.05.2017 р., а тому загальний строк досудового розслідування закінчився 25.11.2018 року.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 клопотання захисників підтримали.

Прокурор проти задоволення заявлених клопотань заперечував, посилаючись на відсутність можливості судом прийняти рішення про закриття провадження за вказаними підставами.

Стосовно клопотання прокурора про направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 3 ст.357 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 3 ст.358 КК України, до Одеського апеляційного суду для визначення підсудності кримінального провадження № 12018160470003156 від 10.09.2018р, суд дійшов наступних висновків.

Згідно обвинувального акту від 11.02.2020 року у відношенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вони обвинувачуються у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, найтяжче з яких є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживання довірою ( шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. В контексті ст.190 КК України, об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий –власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій, є обов`язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів.

Проте, згідно тексту обвинувального акту, органом досудового розслідування не зазначається факту добровільної передачі свого майна громадянином ОСОБА_5 , а навпаки оформлення договору дарування відбулося вже після його смерті. Таким чином, з тексту обвинувального акту вбачається, що органом досудового розслідування не встановлено місце вчинення шахрайських дій, у зв`язку з чим встановити суд в межах якої територіальної юрисдикції вчинене дане кримінальне правопорушення – не надається можливим. В разі неможливості встановлення місця вчинення кримінального правопорушення, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Частиною 1 ст. 32 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Згідно приписів ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено вичерпний перелік дій суду першої інстанції у підготовчому судовому засіданні, який в свою чергу не передбачає підстави для визначення підсудності з метою об`єднання кримінальних проваджень, а лише визначає п. 4 направлення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Під час підготовчого судвого засідання встановлено, що в обвинувальному акті по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 внесеного до ЄРДР за № 12018160470003156 від 10.09.2018р не встановлено місце вчинення злочину за ч. 4 ст. 190 КК України, тому колегія суддів ввважає, що справа підсудна Малиновському районному суду міста Одеси. Стосовно кримінального правопорушення, яке за версією сторони обвинувачення вчинено у приміщенні нотаріальної контори за адресою : АДРЕСА_2 , то воно кваліфіковано за ч.2ст.358 КК України.

Суд відмовляючи прокурору у задоволенні клопотання, враховує що частиною 2 ст. 30 КПК України передбачено, що відмова у здійсненні правосуддя не допускається.

Стосовно клопотань сторони захисту, суд зауважує, що оскільки всі заявлені захистом обвинувачених клопотання стосуються строків досудового кримінального провадження, суд вважає за можливе їх розглянути разом і постановити єдину ухвалу.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотань, обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018160470003156 від 10.09.2018р., судом встановлено наступне.

На підготовчому судовому засіданні, за клопотанням сторони кримінального провадження, суд повинен перевірити та встановити наявність чи відсутність підстав передбачених п. п. 4-8,10 ч.1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, в тому числі дотримання процесуальних строків складення обвинувального акту та його затвердження.

Статтею 113 КПК України закріплено поняття процесуальних строків, як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Статтею 115 КПК України передбачено, що при обчисленні строку місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями , припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Положенням статті 116 КПК України регламентовано, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені Кримінальним процесуальним кодексом України строки.

Дотримання процесуальних строків є однією з основних гарантій справедливого кримінального процесу, так як має вберегти особу від безпідставного, надміру тривалого перебування під загрозою можливого кримінального покарання та суттєвого обмеження прав та свобод, яких неминуче зазнає особа, перебуваючи у статусі підозрюваного або обвинуваченого.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кобвримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно з ч.1 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено, зокрема, протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру (зміни внесені Законом України №2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017р.).

Так, судом встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, були внесені до ЄРДР 10.09.2018 року за № 12018160470003156.

З реєстру матеріалів досудового розслідування та наданих сторонами захисту документів досудового слідства, на даній стадії кримінального провадження органом досудового розслідування були прийняті наступні процесуальні рішення:

23.10.2018р. прокурором Одеської місцевої прокуратури №2 юристом 1 класу ОСОБА_6 винесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування.

Із вказаної постанови вбачається, що з матеріалів кримінального провадження № 12017160470000136 від 25.05.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 384 КК України до матеріалів кримінального провадження за № 12018160470003156 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, виділено матеріали досудового розслідування згідно з переліком, який додається до постанови.

25.07.2019 року повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12018160470003156 від 10.09.2018 року вручено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Перше повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ч.2 ст.358 КК України було складено 10.07.2019 року, та фактично було вручено їй 01.08.2019 року.

12 вересня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було завершено, та на підставі ст.290 КПК України стороні захисту був наданий доступ до матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.

31 жовтня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду було скасоване повідомлення про підозру ОСОБА_3 виключно з підстав порушення процедури його вручення, передбаченої ст.278 КПК України.

29 листопада 2019 року прокурор Одеської місцевої прокуратури №2 Суліма С.Ю. виніс постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018160470003156.

В цей же день прокурор Суліма С.Ю., на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року, своєю постановою від 29 листопада 2019 року закрив кримінальне провадження №12018160470003156 від 10 вересня 2018 року в частині підозри ОСОБА_3 за ч.4 ст.190; ч.2 ст.358 КК України в зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримання.

Цього ж дня, 29 листопада 2019 року прокурором були відкриті матеріали кримінального провадження іншим підозрюваним та потерпілим.

Далі, 11 грудня 2019 року перший заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №2 Бершавський Р.В. відновив досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018160470003156 від 10 вересня 2018 року за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ч.3 ст.357; ч.2 ст.358 КК України та зобов`язав відповідальну особу внести відомості про прийняте рішення до ЄРДР.

Крім того, перший заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №2 Бершавський Р.В. постановою від 11 грудня 2019 року скасував постанову прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 Суліми С.Ю. від 29 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження №12018160470003156 відносно ОСОБА_7 .

На наступний день 12 грудня 2019 року прокурором Сулімою С.Ю. знову були відкриті матеріали кримінального провадження іншим підозрюваним.

16 грудня 2019 року прокурор Суліма С.Ю. відновив досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018160470003156 і, в цей же день, старший слідчий Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Мойсеєва Н.В. вручила ОСОБА_3 нове письмове повідомлення про підозру.

17 грудня 2019 року прокурором знову були відкриті матеріали провадження всім підозрюваним.

28 грудня 2019 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обмеження строків ознайомлення ОСОБА_8 з матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя задовольнив зазначене клопотання прокурора, обмеживши ОСОБА_8 строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 31 січня 2020 року.

16 січня 2020 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12018160470003156 від 10.09.2018 року у відношенні ОСОБА_2 .. Слідчий суддя задовольнив зазначене клопотання прокурора, обмеживши ОСОБА_2 та її адвокату Фасій В.В. строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 31 січня 2020 року.

31.01.2020 закінчився встановлений слідчим суддею строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, після спливу якого сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження.

11.02.2020 старшим слідчим Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області складено, підписано та затверджено прокурором обвинувальний акт, копія якого отримана обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвокатами Фасій В.В. та ОСОБА_9 – 17 лютого 2020 року.

З наданого обвинувального акту, вбачається, що у кримінальному провадженні № 12018160470003156 від 10.09.2018 року обвинувачується ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - група осіб, що діяли за попередньою змовою. Відповідно, відлік передбаченого п.10 ч. 1 ст. 219 КПК України строку на досудове розслідування, у даному кримінальному провадженні, починає перебіг з дати вручення першої підозри – 25.07.2019 року.

Відповідно до розписки про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, від імені підозрюваної ОСОБА_3 , копії вказаних документів отримала ОСОБА_10 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.02.2020 прокурор супровідним листом направив обвинувальний акт від 11.02.2020 до Малиновського районного суду міста Одеси.

02.03.2020 обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до Малиновського районного суду міста Одеси.

У ході розгляду клопотання суду належить вирішити юридичний спір, чи звернувся прокурор до суду з обвинувальним актом у межах строку досудового розслідування. Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

Водночас суд констатує, що після закінчення 31.01.2020 встановленого слідчими суддями строку ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування обчислення строку розслідування не відновилося, оскільки згідно з ч. 1 ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Прокурором не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що таке ознайомлення тривало після 31.01.2020.

Тому суд уважає, що в строки досудового розслідування в цій справі не враховувався строк із 12.09.2019 по 31.01.2020. Після того, як сплив строк, визначений ухвалою слідчого судді на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, сплив строку досудового розслідування продовжився.

Станом на 31.01.2020 до закінчення строку досудового розслідування залишалося 13 днів.

Прокурором не надано постанови про продовження строку досудового розслідування, в реєстрі матеріалів досудового розслідування інформації про продовження або зупинення строку досудового розслідування немає.

Відповідно, строк досудового розслідування відновив свій сплив з 01.02.2020 (на наступний день після закінчення строку на ознайомлення, визначеного ухвалою слідчого судді) і закінчився 13.02.2020 (коли спливли 13 днів, що залишалися до його закінчення).

Оскільки обвинувальний акт було складено 11.02.2020, однак стороні захисту було вручено копію обвинувального акта та відповідного реєстру 17.02.20 року та відповідно 25.02.2020 року, враховуючи положення ст. 293 КПК, суд уважає, що стороні обвинувачення було достовірно відомо про закінчення строків досудового розслідування 13.02.2020.

Отже, прокурором складено обвинувальний акт 11.02.2020 у межах строку досудового розслідування. Водночас, прокурор направив до суду обвинувальний акт лише 27.02.2020, про що свідчить відмітка на супровідному листі до обвинувального акта з вихідним номером Одеської місцевої прокуратури №2, а отриманий судом він був лише 02.03.2020.

Тобто прокурор, незважаючи на складання обвинувального акта в межах строку досудового розслідування, не звернувся з обвинувальним актом до суду в межах строку досудового розслідування: строк досудового розслідування закінчився 13.02.2020, а прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, направивши його до суду, лише 27.02.2020.

Оскільки ж у цій справі після повідомлення особам про підозру сплив строк досудового розслідування, цей строк не продовжувався і не зупинявся, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не підозрювалися у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, кримінальне провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підлягало закриттю.

Виходячи з такого, та з урахуванням положень ч. 2 ст. 113, ст. 283 КПК, суд уважає, що після закінчення 13.02.2020 строку досудового розслідування прокурор не був управі звертатися до суду з обвинувальним актом, оскільки кримінальне провадження підлягало закриттю.

Суд підкреслює, що строк досудового розслідування – не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.

Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного – якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку – особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування – є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.

Тому суд переконаний, що застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом або “правовим пуризмом”, оскільки: (1) строки досудового розслідування є граничними, (2) положення ч. 5 ст. 294 КПК виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Оскільки судом установлено наявність підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, що перешкоджає призначенню справи до судового розгляду, суд згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, приймає рішення про закриття кримінального провадження.

Стосовно клопотання адвоката Антонової Л.Г. щодо інших підстав закриття даного кримінального провадження, а саме в зв`язку із закінченням вісімнадцяти місячного строку досудового розслідування, передбаченого ч. 1 ст. 219 КПК України, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 23.10.2018 року прокурором Одеської місцевої прокуратури №2 юристом 1 класу Сулімою С.Ю. винесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування з матеріалів кримінального провадження № 12017160470000136 від 25.05.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 384 КК України до матеріалів кримінального провадження за № 12018160470003156 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч.7 ст. 217 КПК України, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Адвокат Антонова Л.Г. вважає, що з огляду на вимоги ч. 7 ст. 217 КПК України, днем початку досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018160470003156 від 10.09.2018 року слід вважати день початку кримінального провадження з якого було виділено матеріали - № 12017160470000136 від 25.05.2017р., а тому строк досудового розслідування мав завершитись через 18 місяців, то він сплинув 25 листопада 2018 року.

Суд не погоджуючись з правовою позицією адвоката Антонової Л.Г. приймає до уваги, що частина 1 ст. 219 КПК України та частина 7 ст. 217 КПК України, є змінами до КПК України, які були внесені Законом № 2147-VIII від 03.10.2017р., що не передбачає зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4 § 2 розділу 4 Закону).

Кримінальне провадження з якого було виділено матеріали - № 12017160470000136 зареєстроване від 25.05.2017року, тобто до 03.10.2017 року.

Таким чином, наведений аналіз вказує на незаконність застосування ч. 1 ст. 219 КПК України, ч. 7 ст. 217 КПК України до кримінального провадження № 12018160470003156 від 10.09.2018 р.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 314 КПК України - у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Керуючись ст. ст. 284, 369-372, 314 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури міста Одеси Кустури В.М. про направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 3 ст.357 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 3 ст.358 КК України до Одеського апеляційного суду для визначення підсудності у кримінальному провадженні № 12018160470003156 від 10.09.2018 р – залишити без задоволення.

Кримінальне провадження № 12018160470003156 від 10.09.2018 р. з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 358 КК України, закрити, в зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, після повідомлення особам про підозру, що передбачено п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий: І.О. Поліщук

Судді: О.Д. Коблова

В.К. Гуревський