Ухвала суду № 97369887, 25.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23010/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В.,

при секретарі судових засідань Пітей О.Д.,

за участі представника власника майна - адвоката Ліпінського Є.В.,

процесуального керівника у кримінальному провадженні - Зимогляда В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Ліпінського Єгора Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, від 10.06.2019 у кримінальному провадженні № 42018000000002080,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Ліпінського Є.І. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019 у кримінальному провадженні № 42018000000002080 від 23.08.2018.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , за допомогою електронних торгів було придбано автомобіль AUDI A6, vin - НОМЕР_1 , р/н НОМЕР_2 (р/н республіки Чехія), що належав ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Придбання вказаного транспортного засобу на електронних торгах підтверджується відповідним актом про реалізацію активів на електронних торгах за лотом №16 від 22.04.2021, а також протоколом про проведення електронного аукціону, організатором якого являється Товарна біржа «ПРОДАЖІ» (ЄДРПОУ 25545373). ОСОБА_1 є власником зазначеного вище майна, але останній не може ним користуватися та розпоряджатися, оскільки на вказане майно, яке до купівлі належало ОСОБА_2 , накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019 у справі № 757/28305/19-к. А тому існує необхідність у скасуванні арешту на вказане майно, оскільки відпала потреба у застосуванні арешту, а також, скасування арешту майна необхідно для забезпечення реалізації права власності ОСОБА_1 на майно, яке він придбав як добросовісний набувач.

В судовому засіданні адвокат Ліпінський Є.В. вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Прокурор Зимогляд В.М. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував в повному обсязі, зазначивши, що реалізація майна була здійснена незаконно, за ціною нижче ринкової.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002080 від 23.08.2018 здійснюється Державним бюро розслідувань, а процесуальне керівництво Офісом Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019 у справі № 757/28305/19-к, накладено арешт на автомобіль AUDI A6, vin - НОМЕР_1 , р/н НОМЕР_2 (р/н республіки Чехія).

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 акт про електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 придбав вказане майно на електронних торгах, організованих Товарною біржею «ПРОДАЖІ» (ЄДРПОУ 25545373), продавцем якого було Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Придбання майна ОСОБА_1 підтверджується актом про реалізацію активів на електронних торгах та протоколом про проведення електронного аукціону. Викладені обставини свідчать, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного у клопотанні майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , на час розгляду клопотання про скасування арешту майна не підтверджуються, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, тоді як слідчим, прокурором не було наведено жодних доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірну власність ОСОБА_1 належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки судовим розглядом доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

У зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/28305/19-к від 10.06.2019 на автомобіль AUDI A6, vin - НОМЕР_1 , р/н НОМЕР_2 (р/н республіки Чехія), яким користувався ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя І.В. Литвинова