Рішення № 97369850, 17.05.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4971/21

Провадження № 2-во/752/98/21

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.С.

за участі секретаря судового засідання - Шевченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого в його інтересах адвокатом Негребецькою Юлією Едуардівною, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 р. ОСОБА_1 , звернувся в суд через адвоката Негребецьку Ю.Е. (а.с.15-17), з наведеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та розміром страхового відшкодування, різниця становить 108 490,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 27.09.2019р., 00 год 10 хв з вини третьої особи, водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем «VOLVO», державний номерний знак (далі д.н.з.) НОМЕР_1 , з причепом «SHMITZ», державний номерний знак НОМЕР_2 , на вул. Столичному шосе в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), внаслідок якого було пошкоджено автомобіль «КІА CARENS», державний номерний знак НОМЕР_3 , яким належить ОСОБА_1 .

Винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди постановами Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2020р. та Київського апеляційного суду від 26.08.2020р. (справа № 752/1464/20) визнано ОСОБА_3 , який порушив п.п.10.1,10.3 Правил дорожнього руху України.

Водій ОСОБА_3 на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_2 , який на законних підставах володів автомобілем «VOLVO» д.н.з НОМЕР_1 з причепом «SHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 .

Дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 заподіяв під час виконання трудових обов`язків.

У позові зазначається, що за повідомленням Державної служби України з безпеки на транспорті, транспортний засіб з д.н.з НОМЕР_1 станом на 27.09.2019р. закріплений за ліцензіатором - відповідачем, як засіб провадження господарської діяльності з перевезень.

На момент дорожньо-транспортної пригоди обов`язкова цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у Приватному акціонерному товаристві (ПрАТ) «Страхова компанія «Перша» (поліс НОМЕР_4 ).

За даними звіту № 357 про оцінку автомобіля «КІА CARENS» д.н.з. НОМЕР_3 , складеного 15.09.2020 р., матеріальний збиток, завданий автомобілю ОСОБА_1 становить 208 490,00 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «Перша» на виконання умов полісу АМ № 8804219 виплатила 100 000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача різницю між розміром виплаченої суми страхового відшкодування та розміром фактичної шкоди, в сумі, що складає 108 490,00 грн. та просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва 22.02.2021р.позовну заяву залишено без руху для усунення виявлених недоліків щодо позову (а.с.75).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.03.2021р. відкрито провадження про розгляд справи за правилами спрощеного позовного порядку (а.с.179,180).

На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не подав заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

На підставі положень ст.ст.274-279 ЦПК України та відсутністю заперечень відповідача, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не непідлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.09.2019р., 00 год 10 хв з вини третьої особи, водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем «VOLVO» державний номерний знак (далі д.н.з.) НОМЕР_1 з причепом «SHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 , на вул. Столичному шосе в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), внаслідок якого було пошкоджено автомобіль «КІА CARENS» д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 .

Винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди постановами Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2020р. та Київського апеляційного суду від 26.08.2020р. (справа № 752/1464/20) визнано водія ОСОБА_3 , який порушив п.п.10.1,10.3 Правил дорожнього руху України (а.с.125-130).

За даними звіту суб`єкта оціночної діяльності № 357 про оцінку автомобіля мобіль «КІА CARENS» д.н.з. НОМЕР_3 , складеного 15.09.2020 р., матеріальний збиток становить 208 490,00 грн. (а.с.138-152).

На момент дорожньо-транспортної пригоди, 27.09.2019р. обов`язкова цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві (ПрАТ) «Страхова компанія «Перша», поліс АМ № 8804219. Страховою компанією прийнято рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 100 000,00грн. (а.с.137).

ПрАТ «Страхова компанія «Перша» на виконання умов полісу АМ № 8804219 виплатила 29.10.2020р. ОСОБА_1 100 000,00 грн. страхового відшкодування відповідно, що підтверджено платіжним дорученням № 2670 (а.с.153).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що одним із видів економічної діяльності ОСОБА_2 , як фізичної особи-підприємця (ФОП), є: вантажний автомобільний транспорт (основний), надання в оренду вантажних автомобілів (а.с.122,123).

Листом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) надано інформацію № 9710/7.2/15-20 від 11.12.2020р., про те, що станом на 02.12.2020р. ФОП ОСОБА_2 має чинну ліцензію на право провадження господарської діяльності з перевезення (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів). Транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_1 станом на 27.09.2019 р. був закріплений за ліцензіатом ОСОБА_2 Одночасно повідомляється, що напівпричепи та причепи не підлягають ліцензуванню (а.с.155).

Листом від 08.12.2020р. № 1550д, на запит адвоката, Головним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ України, повідомлено, що станом на 26.09.2019р. транспортний засіб VOLVO FH 400 д.н.з. НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_4 , транспортний засіб (причепом) SHMITZ д.н.з. НОМЕР_2 зареєстровано також за ОСОБА_4 (а.с.89,90).

Відповідно до повідомлення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС), територіальний сервісного центру ГСЦ МВС № 0742, від 12.02.21р. № 10-А3, згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 10.10.2017р. на ім`я ОСОБА_2 на автомобіль VOLVO FH 400 спеціалізований вантажний СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е д.н.з. НОМЕР_1 видано свідоцтво про реєстрацію для поїздки за кордон НОМЕР_5 від 12.10.2017р. на підставі доручення (а.с.208).

Довіреністю від 10.10.2017р. ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 , надає останньому право з експлуатації належного довірителю транспортного засобу VOLVO FH 400 спеціалізований вантажний СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.209).

У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 VOLVO НОМЕР_6 спеціалізований вантажний СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вказано з відміткою, що він не є власником даного транспорту, свідоцтво дійсне до 10.10.2022р. (а.с.161).

За змістом положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справу за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У позові зазначається, що водій ОСОБА_3 , з вини якого сталося 27.09.2019р. ДТП, на той час перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2 , відтак, заподіяна водієм ОСОБА_3 матеріальна шкода під час виконання ним трудових обов`язків підлягає стягненню з ОСОБА_2 .

За матеріалами справи адвокат позивача на власний розсуд звертався із запитами до компетентних органів з метою з`ясування наявності між позивачем і відповідачем трудових відносин.

Так, Департаментом з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України, листом від 03.12.2020р. надано відповідь, що надання інформації з реєстру застрахованих осіб іншим юридичним і фізичним особам, крім органів праці та соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом (а.с.167,168).

Державною податковою службою України листом від 09.12.2020р. № 34599/6/99-00-12-11-06, щодо надання інформації про місце роботи фізичної особи, повідомлено наступне. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків є базою персональних даних, інформація з якого має надаватися з дотриманням вимог Податкового Кодексу України, Закону України від 01.06.2010р. «Про захист персональних даних». Така інформація може бути надана на письмову вимогу суду, оформлену у вигляді ухвали про витребування відомостей (а.с.169-170).

Позивач, реалізуючи свої процесуальні права на власний розсуд, до суду з клопотаннями про забезпечення доказів, які витребовувались його представником у зазначених вище державних органів, не звертався.

Відповідно до приписів статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець, а тому шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм

Разом з тим, матеріали справи не свідчать про наявність між сторонами трудових відносин, таких доказів суду не надано.

Таким чином, надавши оцінку позовним вимогам позивача, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту наявності трудових відносин між відповідачем ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у позові.

Відповідно до п.9, ч.1, ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового під час розгляду справи звільняються особи з інвалідністю І і ІІ.

Позивач, як інвалід ІІ групи, ветеран війни (а.с.10) звільняється від сплати судового збору при зверненні з позовом.

Виходячи з положення ст.141 ЦПК України, у разі залишення без задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись, ст. ст. 13, 80,81, 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , поданого в його інтересах адвокатом Негребецькою Юлією Едуардівною, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» про відшкодування шкоди - залишити без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ., місце проживання: АДРЕСА_2 . ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_7 ;

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місцезнаходження, 44113, Волинська область, Ратнівський район, с.Самари ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_8 ;

третя особа: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації і проживання - АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний податковий номер невідомо;

третя особа: - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» про відшкодування шкоди, місцезнаходження - 03150,м.Київ, вул. Фізкультурна, буд. 30, ЄДРПОУ 31681672.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.В.Слободянюк