Рішення № 97369205, 02.06.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/5931/21

Провадження №2-а/521/93/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйок І.А,

за участю секретаря судового засідання - Кушнірука О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А) про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0753/50000/20 від 13.01.2021 року та закриття справи, -

В С Т А Н О В И В:

26.04.2021 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся позивач з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, у якому просив суд: скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0753/50000/20 від 13 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 116 291, 49 грн.; закрити провадження у справі про порушення митних правил, розпочатого Одеською митницею Держмитслужби 24 липня 2020 року за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Позивач вважає, що постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи, оскільки у діях позивача відсутній склад правопорушення, що передбачений ст. 485 МК України.

Представник позивача - адвокат Бєлогуб М.В. у судове засідання з`явилася, позовні вимоги просила задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 19.07.2020 року ТОВ «Мєлес», в особі керівника ОСОБА_1, з метою здійснення митного оформлення товарів, до Одеської митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію типу «ІМ 40 АА», яка була зареєстрована за № UA500050/2020/207562. Разом з іншими товарами, було задекларовано товар № 11 «труби, шланги з вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами, з фітингами: шланг гумовий з фітингами, в текстильному обплетенні». У графі 33 митної декларації ОСОБА_1 зазначений код товару НОМЕР_1 (ставка мита-0%).

Згідно з Додатком до Закону України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 року, де товарної підкатегорії 4009320000 відносяться товари - труби, шланги і рукава з вулканізованої гуми, крім твердої гуми, з фітингами, армовані або комбіновані інакше з іншими матеріалами.

Класифікація коду товару була визначена позивачем відповідно до класифікації групувань, зазначених в УКТ ЗЕД та у відповідності про товар, вказаній відправником товаросупровідних документів, зокрема у пакувальному листі № 57318 від 08.07.2020 р. та комерційному інвойсі №57318 від 08.07.2020 р.

Отже, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів, згідно ч. 2 ст. 266 МК України.

Судом встановлено, що позивач перед подачею митної декларації звернувся до відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса» Держмитслужби із заявою про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та предметів. 19.07.2020 року відповідачем проведений митний огляд товарів за результатами якого складений Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. У графі 8.3.3 Акту проставлена відмітка про відповідність характеристик товарів даним зазначеним у митній декларації. У графі 8.3.4. зазначено, що опис товарів візуально відповідають даними зазначеним у митній декларації та під час огляду встановлено, що товар, зазначений у графі №11 митної декларації являє собою пристосування для розбризкування (розпорошування, розпилювання) рідини (води) універсальні до комплекту кожного з яких входить: шланг (1 шт.) з фітингами (конектори) з обох кінців (2 шт.), розпилювальна насадка з важелем для керування потоком (пістолет) (1 шт.). Всього - 2240 кг. Виготовлені з пластмаси, латексу та полотна тканого поліефірного, під тиском збільшують свою довжину. Після вимкнення водопостачання шланг повертається (стискається) у початковий стан.

Судом встановлено, що відповідачем складений Акт б/н про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату. Відповідачем виявлена розбіжність у вазі товару визначеної у пакувальному листі та коносаменті. Невідповідність у коді товару виявлено не було.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі наявних в розпорядженні товаросупровідних документів, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, були заявлені в митній декларації точні відомості про товар, які необхідні для здійснення митного оформлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 264 Митного кодексу України, з метою визначення правильності поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Судом встановлено, що відповідач будь-які додаткові документи від декларанта не вимагав. ОСОБА_1 були надані усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення.

Незважаючи на це, 23.07.2020 року Відділом ВМО №4 м/п «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби винесено рішення про визначення коду товару № КТ - UА500050-0007-2020 на підставі Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.07.2020 року та фотокарток. Вказаним рішенням митним органом визначено інший ніж заявлений у митній декларації код товару - 8424499000 (ставка мита - 2%).

Згідно з Додатком до Закону України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 року, до товарної підкатегорії - 8424499000 відносяться товари - інші механічні пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин; вогнегасники, заряджені або незаряджені; пульверизатори та аналогічні пристрої; піскоструминні, пароструминні та аналогічні метальні пристрої.

Відповідно до ч. 5 ст. 69 Митного кодексу України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідно до ст. 320 МК України за поданою ОСОБА_1 митною декларацією, системою управління ризиками визначена необхідність проведення митного огляду.

Застосування ст. 69 Митного кодексу України підлягає з урахуванням фактичних обставин справи, а саме: визначення суб`єктом владних повноважень задекларованого коду товарів згідно УКТЗЕД після проведеного митного огляду товарів, тобто вирішення питання класифікації товару потребувало додаткової інформації.

Отже, судом встановлено, що випадок митного оформлення товарів за митною декларацією №UА500050/2020/207562 є складним.

Ставка мита за кодом товару 8424499000 згідно УКТ ЗЕД, визначеним відповідачем становить 2%. З метою завершення митного оформлення ОСОБА_1 24.07.2020 року подано митну декларацію №UA500050/2020/207777 за якою спірний товар випущений у вільний обіг. Митне оформлення товару було завершено після проведення в повному обсязі митних платежів за ставкою 2%, що підтверджується вищевказаною митною декларацією. Отже, обставини, зазначені у оскаржуваній постанові щодо спричинення недобору митних платежів не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що після виконання абсолютно усіх вимог митного органу - без присутності позивача та за відсутністю належного повідомлення про розгляд справи відповідачем був складений протокол про порушення митних правил та 13 січня 2021 року Одеською митницею Держмитслужби винесено постанову в справі про порушення митних правил №0753/50000/20, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 116 291,49 грн.

Згідно ч. 6 ст. 69 Митного кодексу України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

При цьому, положення Митного кодексу України передбачають, що контрольну функцію стосовно вірності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для декларанта встановлена не за неправильне визначення певного коду товару за УКТЗЕД, а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД.

Аналогічний висновок, викладений у рішенні Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №640/5081/17, від 18.03.2021 року у справі 760/14721/16-а.

Таким чином, відсутність факту подання позивачем до митного органу недостовірних документів, недостовірної інформації, або ненадання ним усієї наявної в його розпорядженні інформації, виключає правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 1 ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Суд звертає увагу відповідача, що саме по собі визначення коду товару позивачем не становить собою протиправного діяння. Позивач діяв у відповідності до приписів Митного кодексу та тих властивостей товару, які містяться у документах виробника. До того ж, відповідач кваліфікуючи діяння декларанта як протиправні, які містять склад адміністративного правопорушення, вказав у постанові, що заявлено неправдиві відомості необхідні для визначення коду УКТ ЗЕД, проте у оскаржуваній постанові не зазначено, які саме неправдиві відомості вказав ОСОБА_1 .

Крім цього, імперативні приписи ст.485 Митного кодексу України містять обов`язкову кваліфікуючу ознаку складу порушення митних правил - наявність в діях особи особливої протиправної мети, а саме: ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Застосовуючи дану норму закону у своїй практиці, Верховний Суд у своїй постанові від 14.01.2021 року у справі № 640/5078/17 зазначив, що наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що правопорушення, передбачене ст.485 Митного кодексу України може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявления неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Отже, судом встановлено, що у діях позивача, також, відсутня така ознака складу порушення митних правил, як наявність в діях особи особливої протиправної мети, а саме: ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, оскільки митне оформлення товару було завершено після проведення в повному обсязі митних платежів за ставкою 2%.

З урахуванням цього, фактичних обставини справи можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність протиправності в діях позивача та відсутність у нього мети, направленої на ухилення від сплати платежів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача. Представником відповідача не надано жодних доказів, які б спростовували встановлені судом обставини.

Суд акцентує увагу відповідача, що згідно ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, суд враховує, що відповідачем доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та відзиву на позовну заяву не надано, а можливість збирання нових доказів та подання відзиву після ухвалення постанови що оскаржується, вичерпана, приймаючи до уваги приписи ст. 77 КАС України, суд вважає, що відповідач визнав позов, а постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Ст. 20 КАС України вказано, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 п. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 19 Конституції України ст. ст. 69, 264, 458, 485 МК України, ст.ст. 2, 72-77, 139, 159, 243, 246, 250, 251, 286, 293 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А) про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0753/50000/20 від 13.01.2021 року та закриття справи - задовольнити.

Скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0753/50000/20 від 13 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 116 291 гривень 49 копійок, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.Бобуйок