Ухвала суду № 97368918, 31.05.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/15832/21

Провадження № 2-з/947/720/21

УХВАЛА

31.05.2021 року

Київський районний суд міста Одеси у складі

головуючого судді Луняченка В.О.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Козлова М.С. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) третя особа Акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (код 20474912) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

25.05.2021 року з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди до суду, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся адвокат Козлов М.С., в якому просить стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 87398,77 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 10000,00 гривень, інфляційні втрати в розмірі 6765,87 гривень, 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі 1623,76 гривень.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 31.05.2021 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Одночасно з позовом, представник позивача звернувся до суду з заявою про застосування судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб, а саме автомобіль «МАZDА 6», д/н НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , та заборонити його відчуження та внесенням у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту, мотивуючи заяву тим, що відповідач має намір відчужити зазначене майно, у зв`язку з чим, невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також може призвести до порушення прав третіх осіб. Щодо застосування судом заходів зустрічного забезпечення, заявник зазначає, даним видом забезпечення позовних вимог відповідачу не буде завдано збитків.

Суддя, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимоги ст. 150 ч. 1 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладення арешту на майно та ( або) грошові кошти, що належать або підлягаю передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії. Також частина 3 цієї ж статті наголошує на те, що заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленим позивачем вимогами.

Тому суд вважає задля збереження принципу співмірності застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження транспортного засобу, тому що накладення арешту, як окремий вид забезпечення позову є надмірним втручанням у права користування власністю до вирішення спору по суті.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до 149 ч.2 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пункт 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України передбачає забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, суд може залежно від обставин забезпечити позов повністю або частково.

Суд зазначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 до 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (п.2 ч.3 ст.154 ЦПК України).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути спів мірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Тобто, виходячи з аналізу даних норм, можна констатувати, що насамперед накладення арешту на майно боржника є приписом, який завжди забороняє боржникові розпоряджатися майном, а саме його відчужувати, тобто у такому значенні ці поняття є тотожними і є одним зі способів обтяження майна. Однак арешт є ширшим поняттям, бо, окрім вжиття такого роду заходів, може передбачати застосування й інших. І якщо у вузькому розумінні арешт зводиться в основному до обмежень у праві розпорядження майном, як правило, шляхом винесення ухвали з наступним направленням її до компетентного органу для їх реального запровадження або безпосереднього внесення виконавцем відповідного запису до реєстру, що унеможливлює його відчуження (передачу, приховування готівкових коштів/здійснення видаткових операцій з банківських рахунків), то, як більш загальне поняття, воно ще включає низку другорядних дій: за можливості проведення опису, а в разі необхідності залежно від особливостей майна прийняття рішення про заборону ним користування, його опечатування, вилучення та передачу на зберігання боржникові або іншим особам, відомості про що відображаються в ухвал суду про арешт.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову суд не вбачає підстав для застосування судом заходів зустрічного забезпечення, оскільки зазначений автомобіль є власністю відповідача та заборона відчуження не обмежує власника у користуванні майном, тому суд вважає за можливе не застосовувати заходи зустрічного забезпечення, тим більше, що даний захід забезпечення позову може бути застосований судом на любій стадії судового процесу та відповідач також має право звернутись до суду з відповідною заявою.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження транспортного засобу

Керуючись ст. ст. 149-153,154 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Заявупредставника позивача ОСОБА_1 – адвоката Козлова М.С. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) третя особа Акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (код 20474912) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони його відчуження на транспортний засіб, а саме автомобіль «МАZDА 6», д/н НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_2 , ( ІПН НОМЕР_5 ).

Копію ухвали направити в Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області (м.Одеса, вул. ак. Корольова, 5) для виконання та учасникам справи для відому.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Суддя Луняченко В. О.