Рішення № 97367496, 02.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/17601/20

н/п 2/766/6007/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

02.06.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

при секретарі Ференц А.І.

розглянувши в залі суду в м.Херсоні у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

АТ КБ «Приватбанк», в особі свого представника звернувся в листопаді 2020р. до Херсонського міського суду Херсонської області, з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 1956,24 долари США, що еквівалентно 53 913,17 грн. станом на 01.09.2020 за кредитним договором № НЕТ0АN02190148 від 25.06.2007 року, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ КБ "Приватбанк" та відповідачем укладено кредитний договір. Згідно умов договору, банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 9304,95 доларів США. Заочним рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона у справі № 2-3106/11 від 20.10.2011 звернуто стягнення на автомобіль в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 14 485,19 доларів США, що еквівалентно 115 446,96грн. Позивач посилається на вимоги ст.625 ЦК України та просить стягнути з відповідача 53913,17 грн. – 3 відсотки річних нарахованих за період з 13.07.2011 по 01.09.2020.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.11.2020 року прийнято до провадження справу за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст.223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 25.06.2007 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НЕТ0АN02190148, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 9 304,99 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12 % на рік з кінцевим терміном повернення 25.06.2012 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 25.06.2007 року між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір застави рухомого майна , відповідно до якого останній передав в заставу банку автомобіль ВАЗ 2007 року випуску.

З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави. Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона у справі № 2-3106/11 від 20.10.2011 звернуто стягнення на автомобіль в рахунок погашення заборгованості яка виникла станом на 04.07.2011 рік за кредитним договором в сумі 14 485,19 доларів США, що еквівалентно 115 446,96грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення трьох процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України у зв`язку з неналежним виконанням судових рішень про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за період з 13.07.2011 по 01.09.2020.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступне положення чинного законодавства України.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк Банк, використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати інших передбачених умовами договору платежів, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку за рахунок переданого в заставу майна.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги Банку про дострокове повернення кредиту шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів.

Формулювання статті 625 ЦК, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України.

Зволікання відповідача з виконанням судового рішення, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати трьох процентів річних нарахованих на несплачений борг.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Разом з тим, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

З розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем нараховано 53 913,97 грн. 3% річних за період з 13.07.2011 по 01.09.2020., який розраховується за наступною формулою - сума санкції=С (сума заборгованості) х 3% х Д (кількість днів прострочення) : 365 : 100.

З огляду на наведене, враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі складають 2102 грн. та підлягають стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 526, 530, 546, 598, 610, 611, 625, 1049,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № НЕТ0АN02190148 від 25.06.2007 року у виді 3 відсотків річних за період з 13.07.2011 року по 01.09.2020 року у розмірі 1956, 24 долари США , що еквівалентно 53 913 ( п`ятдесят три тисячі дев`ятсот тринадцять) гривень 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Сторони по справі :

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д , ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Я.В.Войцеховська

Повний текст рішення складено 02.06.2021р.