Рішення № 97367026, 26.05.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/961/20

Справа № 2-а/951/18/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Скавінської Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

9.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, у якій просить скасувати постанову про адмінправопорушення від 2.11.2020 року серії ДП18 №766320 в справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 2.11.2020 року інспектором УПП в Тернопільської області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №766320 про притягнення його ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.. Дії інспектора позивач вважає протиправними, з винесеною постановою він не погоджується та вважає її незаконною.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 30.11.2020 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за такою та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

14.12.2020 року відповідач скерувала до суду поштовим зв`язком «пояснення щодо позову», у якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

16.12.2020 року позивач скерував до суду «відповідь на відзив», згідно якого просить відхилити відзив на позов, з підстав зазначених у такій.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду такої.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно зі ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

За частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до частини 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року №1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема за частиною 2 статті 122 КУпАП та частиною 1 статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №766320 від 2.11.2020 року, яка долучена до матеріалів справи, вбачається, що 2.11.2020 року о 22 год. 15 хв. в м. Тернопіль по вул. Руська, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2104 н.з. НОМЕР_1 , здійснював рух у темну пору доби без включених фар ближнього (дальнього) світла, відмовився надати для перевірки страховий поліс, чим порушив п.п.19.1а, 2.1.г Правил дорожнього руху України, на підставі ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 425,00 грн..

Згідно з долученої позивачем до справи оскаржуваної постанови, суд не має можливості встановити обставин адміністративного правопорушення, оскільки така є нечитабельною.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точності відповідно з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте судом встановлено, що виходячи із положень вказаних статей, суб`єктом оскарження, при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо повноти, всебічності та об`єктивності з`ясування обставин справи, інспектор поліції не провів розгляд справи про адміністративне правопорушення, не дослідив доказів та обставин, на які покликався позивач.

Як роз`яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 3 ст. 7, п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поважати і не порушувати прав і свобод людини. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Однак, інспектор поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не роз`яснив позивачу його права, зокрема, не відібрав пояснень у нього, хоча позивач наполягав на дачі ним пояснень та дослідженні усіх обставин справи, не надав доказів адміністративного правопорушення, чим, на переконання суду, взагалі позбавив позивача права на розгляд справи, а відтак, постанову у справі про адміністративне правопорушення ДП18 №766320 від 2.11.2020 року складено з грубим порушенням прав позивача, що є неприпустимим, така постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Позивачем заперечується факт вчинення правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що скероване суду представником відповідача «пояснення щодо позову» із долученим до нього диском відеофіксації порушення відносно ОСОБА_1 правил дорожнього руху, не є належним та допустимим доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, зокрема, щодо порушення ним п. 19.1.а та п. 2.1.г ПДР України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим, а відтак, постанову по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Керуючись ст.ст.2, 9, 72-77, 242, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, -

ухвалив:

адміністративний позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №766320 від 2.11.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: с. Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область; РНОКПП: НОМЕР_2 ; дані паспорта: серія НОМЕР_3 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 26.11.1998 року.

Відповідач - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м.Тернопіль, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 40108720.

Дата складення повного судового рішення 2.06.2021 року.

Суддя О.Б.Гриновець