Рішення № 97365656, 24.05.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 464/5724/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Іванюк І.Д.

секретар с/з Колодій У.Б.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів - Панькевича Р.В., Злепка К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Львові в цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Дочірнього підприємства «ЛПП Україна» акціонерного товариства «ЛПП», Львівської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,-

встановив:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою та уточненнями до неї (а.с. 98-105 т. 1) про стягнення із Державної казначейської служби України на її користь 1000000 грн. моральної шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування та прокуратури і стягнути із Дочірнього підприємства «ЛПП Україна» акціонерного товариства «ЛПП» (надалі ДП «ЛПП Україна АТ «ЛПП») на її користь 300000 грн. моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 01.10.2018 року слідчим Залізничного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області Соханом В.М. до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018140060003575 було винесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України. 11.10.2018 року слідчим за погодженням з прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури № 2 у Львівській області Німасом А.М. їй було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а отже саме 11.10.2018 року розпочалась стадія її притягнення до кримінальної відповідальності. У жовтні 2018 року обвинувальний акт відносно неї із таким обвинуваченням був скерований до суду. Однак, в ході розгляду кримінальної справи внаслідок допиту свідків стало зрозуміло, що існують протиріччя та неузгодженість обвинувачення із фактичними обставинами справи, у зв`язку із чим прокурор на підставі ст. 338 КПК України їй змінив обвинувачення та кваліфікував її дії як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 356 КК України - самоправство. Обґрунтовуючи нове обвинувачення прокурор фактично відмовився від обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, визнавши, що досліджені у суді докази не є достатніми для доведення її вини у інкримінованому злочині. Надалі, 06.07.2020 року представник потерпілого ДП «ЛПП Україна АТ «ЛПП» подала заяву, у якій зазначила, що не заперечує проти зміни обвинувачення на ст. 356 КК України та відмовляється від підтримання вказаного обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.07.2020 року вказане кримінальне провадження закрите у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення. Таким чином, у період з 11.10.2018 року по 06.07.2020 року вона безпідставно перебувала під слідством і судом. Таким чином незаконними діями слідчого Залізничного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області Сохана В.М. та прокурорами Львівської місцевої прокуратури № 2, які здійснювали процесуальний нагляд, погоджували підозру, затверджували обвинувальний акт та підтримували державне обвинувачення у суді їй завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона тривалий час (1 рік 8 місяців та 25 днів) була змушена захищатись від надуманого обвинувачення, втратила роботу, на якій пропрацювала багато років, довіру співробітників, їй довелось змінити місце проживання з міста Львова на Київ, діти були змушені змінити місце навчання. Вказані моральні страждання вона оцінює у 1000000 грн. та на підставі ст. 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» просить стягнути такі кошти з держави в особі Державної казначейської служби України. Також, внаслідок підтримання незаконного обвинувачення представником ДП «ЛПП Україна АТ «ЛПП» вона теж зазнала моральних страждань, які оцінює у 300000 грн. Просила позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позовній заяві, додатково пояснила, що оскільки кримінальне провадження № 12018140060003575 від 01.10.2018 року щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України було закрите з, на її думку, реабілітуючих підстав, то на підставі ст.ст. 1176, 1177 ЦК України, та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» позивач має право на справедливу сатисфакцію, а тому просила позов задоволити.

Представник відповідача - Львівської обласної прокуратури у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 7-16 т. 1). Зокрема, зазначив, що 11.10.2018 році ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12018140060003575 від 01.10.2018 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України. Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_2 01.10.2018 року близько 19.00 год., перебуваючи у магазині «Cropp», що знаходиться у приміщенні ТЦ «Вікторія Гарденс» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226 А, взяла із полиць у торговому залі жіночі джинси вартістю 249,17 грн. та жіночий комбінезон вартістю 832,50 грн., який мала намір таємно викрасти, пронісши без оплати повз касовий контроль, однак свого умислу до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі, оскільки була викрита і затримана працівниками магазину. 24.10.2018 року обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України скеровано до суду. За результатами судового розгляду прокурором встановлено нові фактичні обставини кримінального правопорушення, які свідчили про те, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати як самоуправство, а тому 06.07.2020 року її діяння було перекваліфіковане на ст. 356 КК України. Водночас, під час судового розгляду 06.07.2020 року представник потерпілого - ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» подала заяву, у якій не заперечувала щодо зміни обвинувачення із ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України на ст. 356 КК України та разом із цим відмовилась від підтримання обвинувачення, що є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення в силу ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.07.2020 року вказане кримінальне провадження закрите у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення. Обвинувачена та її захисник не заперечували проти закриття вказаного кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, хоча могли заперечити проти цього та клопотати про продовження розгляду справи і довести невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення. Оскільки ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», що право на відшкодування такої шкоди виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 2) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 3) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення, тобто з реабілітуючих особу підстав, в той час як закриття кримінальної справи за п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України належить до нереабілітуючих підстав та вказує на наявність достатніх доказів винуватості особи, то підстави для відшкодування такої шкоди відсутні. Окрім того позивачем не надано доказів на підтвердження наявності моральних страждань і обґрунтування розміру заподіяної моральної шкоди, в той час як сам факт закриття кримінального провадження, не є доказом заподіяння моральної шкоди позивачу. Просив у позові відмовити.

Представник відповідача Дочірнього підприємства «ЛПП Україна» акціонерного товариства «ЛПП» проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому відзиві на позов (а.с. 154 -161 т.1) , додатково пояснив, що ОСОБА_2 01.10.2018 року близько 19.00 год., перебуваючи у магазині «Cropp», що знаходиться у приміщенні ТЦ «Вікторія Гарденс» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226 А, взяла із полиць у торговому залі жіночі джинси вартістю 249,17 грн. та жіночий комбінезон вартістю 832,50 грн., який мала намір таємно викрасти, пронісши без оплати повз касовий контроль, однак свого умислу до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі, оскільки була викрита і затримана працівниками магазину, про що 01.10.2018 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12018140060003575 було винесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України. У подальшому 06.07.2020 року її діяння було перекваліфіковане на ст. 356 КК України та у зв`язку із відмовою представника потерпілого від підтримання обвинувачення у формі приватного обвинувачення ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.07.2020 року вказане кримінальне провадження було закрите на підставі ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення. При цьому судом було роз`яснено, що закриття кримінального провадження із вказаних підстав є нереабілітуючою обставиною і обвинувачена може наполягати на продовженні розгляду справи для доведення відсутності її вини у скоєному. Однак обвинувачена та її захисник не заперечували проти закриття вказаного кримінального провадження з нереабілітуючих підстав. Ухвала набрала законної сили. Також, позивачкою не обґрунтовано, якими незаконними діями ДП «ЛПП Україна АТ «ЛПП» їй заподіяно моральну шкоду, у чому така шкода полягає і чим мотивований її розмір. У зв`язку із наведеним просив у позові відмовити.

Відповідачі Державна казначейська служба України, Головне управління національної поліції у Львівській області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не направили у судове засідання уповноваженого представника, причини його неявки не повідомили та суд вважає за можливе розглянути справу без їхньої участі.

Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідачів, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження № 12018140060003575, суд дійшов наступного висновку.

Зі змісту ч.1 ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

- постановлення виправдувального вироку суду;

- встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

- закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

- закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з пунктом 3 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41, право на відшкодування шкоди у громадянина, який був незаконно засуджений судом, виникає у випадку повної його реабілітації.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 199/7894/19, право на відшкодування шкоди у громадянина, який був незаконно засуджений судом, виникає у випадку повної його реабілітації, а закриття кримінального провадження у зв`язку відмовою потерпілого від обвинувачення не є реабілітуючою підставою та не виправдовує особу, яка вчинила діяння, а тому не є підставою для відшкодування моральної шкоди за вказаним Законом.

Судом встановлено, що 01.10.2018 року за заявою представника ДП «ЛПП Україна АТ «ЛПП», яка просила вжити заходів до невідомої особи, яка 01.10.2018 року близько 19.00 год., перебуваючи у магазині «Cropp», що у приміщенні ТЦ «Вікторія Гарденс» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226 А, взяла із полиць у торговому залі жіночі джинси та жіночий комбінезон, у ЄРДР внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України та присвоєно № 12018140060003575 (а.с. 28 т.1).

Відповідно до повідомлення про підозру від 11.10.2018 року (а.с. 21-23 т.1) слідчим Залізничного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області Соханом В.М. за погодженням з прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури № 2 у Львівській області Німасом А.М. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці).

23.10.2018 року прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури № 2 у Львівській області Німасом А.М. затверджено обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та скеровано такий до суду (а.с. 60- 61 т.1).

З обвинувального акту, затвердженого керівником Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишином С.В., вбачається, що обвинувачення ОСОБА_2 змінено на обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - самоправство (а.с. 68-70 т.1).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.07.2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018140060003575, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, закрито у зв`язку з відмовою представника потерпілого від обвинувачення. Ухвала набрала законної сили (а.с. 71-72 т.1).

Водночас суд зазначає, що положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», на які посилається позивач як на матеріальну підставу заявленого ним позову, не встановлюють право на відшкодування моральної шкоди у випадку закриття кримінального провадження на підставі п.7 ч. 1 ст. 284 КПК України, коли потерпілий відмовляється від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 199/7894/19.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав, передбачених статтею 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» для відшкодування їй моральної шкоди, що є її процесуальним обов`язком. При цьому дії посадових осіб органу досудового слідства, прокуратури та суду протиправними у встановленому законом порядку визнані не були.

Отже, керуючись вищевказаним, в задоволенні позову слід відмовити, оскільки в межах розгляду даної справи судом не встановлено факту порушення органом державної влади та відповідачем ДП «ЛПП Україна АТ «ЛПП» будь-яких законних прав чи інтересів позивачки.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити, то на підставі ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати та сплачений судовий збір у розмірі 4500 грн. (а.с. 94 т.1) слід покласти на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167, 1176 -1177 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41, -

ухвалив:

У позові ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Дочірнього підприємства «ЛПП Україна» акціонерного товариства «ЛПП», Львівської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури - відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до вимог п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

При цьому, у відповідності до вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Державна казначейська служба України, ЄДРПОУ 37567646, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Дочірнє підприємство «ЛПП Україна» акціонерного товариства «ЛПП», ЄДРПОУ 32435513, адреса місцезнаходження: Львівська область, Перемишлянський район, м. Перемишляни, вул. Міжгірська, 1.

Львівська обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02910031, адреса місцезнаходження: м. Львів, проспект Шевченка, 17-19.

Головне управління національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108833, адреса місцезнаходження: м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3.

Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2021 року.

Суддя: Іванюк І.Д.