Ухвала суду № 97365517, 26.05.2021, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1829/20

Провадження № 2-др/438/1/21

У Х В А Л А

26 травня 2021 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Слиша А.Т.

при секретарі Гадубяк О.В.,

за участі особи, яка подала заяву, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориславі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Паньків Галина Осипівна, орган опіки та піклування – Служба у справах дітей Бориславської міської ради про переведення права покупця, -

в с т а н о в и в :

У провадженні судді Бориславського міського суду Львівської області Хемич О.Б. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Паньків Галина Осипівна, орган опіки та піклування – Служба у справах дітей Бориславської міської ради про переведення права покупця.

Ухвалою суду від 09 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, зокрема, позивачОСОБА_2 подала до суду заяву від 06.04.2021 про залишення її позову без розгляду.

22 квітня 2021 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат у її користь з позивачки ОСОБА_2 в розмірі 9500 грн, зокрема, витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 послалася на положення ч.12 ст.141, ч.1-ч.3 ст.142 ЦПК України та зазначила, що розмір судових витрат підтверджується актом виконаних робіт від 12.04.2021. Також заявниця зазначила, що позивачка при розгляді судом даної цивільної справи поводилася недобросовісно, зловживала процесуальними правами, затягувала розгляд справи, а саме: подавала безпідставні клопотання про відкладення розгляду справи, без поважних причин не з`являлася у судові засідання, подавала процесуальні документи з порушенням строків. Позивачка висловлювала письмово безпідставні твердження негативного характеру та ін. Відтак заявниця наполягає на стягненні судових витрат, зокрема, з метою недопущення зловживання позивачкою процесуальними правами, а також через те, що на утриманні заявниці є неповнолітні діти і вона змушена нести судові витрати із сімейного бюджету. При тому, відповідач (син позивачки) намагався шляхом визнання позову позбавити заявницю права на спільне майно подружжя.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу вказану вище заяву третьої особи про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат було розподілено судді Слишу А.Т.

Ухвалою судді Слиша А.Т. від 23.04.2021 вказану справу за заявою третьої особи прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 05.05.2021. Розгляд відкладено на 26.05.2021.

У судовому засіданні 26.05.2021 заявник – третя особа ОСОБА_1 свою заяву про стягнення з позивача судових витрат підтримала, дала пояснення, аналогічну змісту заяви.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, подала до суду заяву, в якій просить розглянути клопотання щодо судових витрат без її участі. Також позивач подала письмове клопотання від 12.05.2021, в якому виклала заперечення проти задоволення заяви ОСОБА_1 щодо стягнення з неї (позивачки) витрат, понесених на правничу допомогу. Зокрема, позивач зазначила, що саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є її диспозитивним правом, передбаченим ЦПК України, що не містить обмежень у його реалізації. Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивачки, гарантованим Конституцією України, та безумовним доступом до правосуддя. Спірна квартира придбана за її (позивача) кошти і для неї, але за договором купівлі-продажу квартири формальним покупцем є відповідач ОСОБА_3 . Позовну заяву залишила без розгляду, оскільки відповідач запевнив її, що в найкоротший термін поверне їй всі кошти за спірну квартиру. Отже, третя особа ОСОБА_1 не довела, що позивач діяла недобросовісно, пред`явила необґрунтований позов, мала протиправну мету чи ущемлювала права сторін. Також нормами ЦПК не передбачено компенсацію третій особі, яка не заявляє самостійних вимог, витрат на правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду.

Суд, вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України).

Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1-2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Частина 9 ст. 141 ЦПК України визначає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 12 ст.141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат дає підстави для висновку про те, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 12 ст.141 ЦПК України, оскільки вказана норма є спеціальною. У разі залишення позову без розгляду третя особа має право заявити вимоги про компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, третя особа повинна обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову і залишенням його в подальшому без розгляду.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2016 року між ОСОБА_4 та відповідачем у справі ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г.О. та зареєстровано в реєстрі за №182 (а.с.6-7).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_1 надала 29 липня 2016 року на ім`я приватного нотаріуса заяву про її згоду на купівлю її чоловіком, ОСОБА_3 вищезгаданої квартири (а.с.152).

Позивач ОСОБА_2 , звертаючись до суду із позовними вимогами до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Паньків Галина Осипівна, орган опіки та піклування – Служба у справах дітей Бориславської міської ради про переведення права покупця на спірну квартиру умисно не повідомила про те, що її син (відповідач у справі) придбав квартиру, перебуваючи у шлюбі із третьою особою ОСОБА_1 .

Далі, як вбачається у матеріалах справи (а.с. 95) ОСОБА_3 подає через канцелярію суду письмову заяву про розгляд даного позову за його відсутності та про те, що позовні вимоги визнає.

Враховуючи наведене, дії позивача щодо звернення до суду з позовом у даній справі, та визнання позову відповідачем розцінюються судом як дії, спрямовані на шкоду правам третіх осіб (співвласнику спірного майна), та зловживанням процесуальними правами, що полягає у поданні завідомо безпідставного позову у спорі, який має очевидно штучний характер.

Крім цього, враховуючи, що третя особа ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечувала повністю, вважала позовні вимоги безпідставними, а тому, на думку суду, судові витрати, понесенні третьою особою, слід стягнути з позивача.

Третя особа ОСОБА_1 користувалася правовою допомогою адвоката Ференц О.І. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ференц О.І. було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надати клієнту визначену цим договором правову допомогу щодо захисту інтересів останнього в судах усіх інстанцій, зокрема у справі № 438/1829/20, яка розглядається в Бориславському міському суді.

Відповідно до п.4 вказаного договору сторони угоди домовились про вартість правничої допомоги, за досягнутою спільною згодою, яка зазначена в Акті, при цьому обумовили вартість однієї години витраченого часу для надання послуги/виконання роботи адвоката - 500 грн, явка адвоката у судове засідання у суд першої інстанції – 1500 грн незалежно від тривалості судового засідання.

Як убачається з Акту виконаних робіт (наданих послуг) на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 25.01.2021 у справі №438/1829/20, адвокатом було надано відповідачу правничу допомогу, а відповідачем прийняті послуги в обсязі наведеному в акті на загальну суму 9500 гривень.

Послуги адвоката було оплачено в повному обсязі, на підтвердження чого заявником надано копію квитанцій від 12.04.2021 на суму 9500 грн.

Суд погоджується з розрахунком заявника та не вбачає підстав для відмови в задоволенні заяви, враховуючи, що право на стягнення судових витрат у користь третьої особи передбачено ч.12 ст.141 ЦПК України. Враховуючи предмет позову, надані докази та можливі ризики для третьої особи, суд дійшов висновку про те, що такі витрати були фактичними, а їхній розмір є обґрунтованим. Суд також враховує, що третя особа ОСОБА_1 до початку судових дебатів заявила клопотання про стягнення в її користь судових витрат, подала докази понесення таких витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подана заява третьої особи підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.133, 137, 141, 258, 259, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Паньків Галини Осипівни, орган опіки та піклування – Служба у справах дітей Бориславської міської ради про переведення права покупця, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_3 судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються через Бориславський міський суд Львівської області.

Повний текст ухвали складено 31 травня 2021 року.

Головуючий: суддя А.Т.Слиш