Рішення № 97365277, 01.06.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.06.2021

Справа № 937/1799/21 2-а/937/33/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«01» червня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

за участю секретаря - Горбань Н.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

третьої особи - інспектора ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Яценка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області про визнання дій інспектора неправомірними та скасування постанови серії БАБ №416994 від 12.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення, за участі третьої особи - інспектора ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Яценка Віталія Віталійовича,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, а згодом у уточненим адміністративним позовом, в якому просить визнати дії інспектора відділу районної патрульної поліції Мелітопольського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області Яценка В.В., при винесенні постанови про адміністративне правопорушення неправомірними, а постанову серії БАБ № 416994 від 12.02.2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 121 ч. 1 КУпАП в розмірі 340 гривень незаконною та скасувати її. Провадження по адміністративній справі - закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що відповідно до вимог ч.1 ст. 121 КУпАП України відповідальність наступає у разі керування транспортним засобом у зв`язку з технічною несправністю зовнішніх світлових приладів у темну добу пори, а також за інші порушення. Однак, фактично у цей день позивач керував технічно справними світловими приладами, однак, під час руху транспортного засобу на проспекті 50-річчя Перемоги в м. Мелітополі в автомобілі перегоріла лампа лівої передньої фари ближнього світла, у зв`язку з чим позивач зупинив рух автомобіля. Переконавшись в тому, що перегоріла лампочка ближнього світла, а усунути ці неполадки у такий пізній час на місці не має можливості, так як всі магазини вже не працюють, позивач включив аварійний сигнал та почав рух свого автомобіля з аварійним сигналом до першого можливого місця його ремонту (СТО), дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п. п. 9.9 та 9.11 ПДР України, про що повідомив інспектора при зупинці автомобілю. Вищезазначені обставини свідчать про те, що в даній ситуації позивач керувався п. 31.5 ПДР України. Таким чином зазначені обставини свідчать про невідповідність дій інспектора під час складення постанови. Крім того, в постанові не зазначено жодного доказу, який би підтверджував вину позивача у скоєнні даного правопорушення. Також, інспектором Яценко В.В. були порушенні його права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки склавши постанову, він не надав можливості ознайомитись з даною постановою, зробити письмові зауваження відносно постанови та підписати її. Тому зазначене у постанові те, що позивач відмовився її отримати та підписати, не відповідає дійсності.

25 березня 2021 року ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі.

В судовому засідання позивач повністю підтримав доводи та вимоги адміністративного позову .

Представник відповідача Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій областів судове засідання не з`явився з невідомої суду причини, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи в журналі вихідної кореспонденції про вручення 21.05.2021 рокусудової повістки, направленої на адресу Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області.

Також, ухвалою суду від 25.03.2021 року з Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області був витребуваний адміністративний матеріал на підставі якого була винесена оскаржувана постанова. Копію вказаної ухвали уповноважена особа отримала 09.04.2021 року, про що свідчить її особистий підпис в журналі вихідної кореспонденції про вручення 09.04.2021 року. Однак адміністративний матеріал до суду так і не надійшов.

Третя особа - інспектор ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Яценко В.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначив, що постанову він виніс законно, позивач порушив вимоги п.п.31.4.3 ПДР України, а саме на автомобілі не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби. Права відповідно до ст. 268 КУпАП були роз?яснені водію, однак водій відразу почав телефонувати на лінію «102». Постанову він давав на ознайомлення, однак водій відмовився і від підпису, і від ознайомлення.

Відповідно до ст. 229 КАС України здійснюється фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вислухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 12.02.2021 року інспектором ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Яценком В.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 416994 та притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП до адміністративного штрафу в сумі 340 грн.

Відповідно до змісту вказаної постанови 12.02.2021 року о 01.00 годин в м. Мелітополі по пр. 50-річчя Перемоги, буд. 17, ОСОБА_1 керував автомобілем на якому не працює ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушив п.31.4.3. ПДР.

Вирішуючи питання про законність прийнятої поліцейським ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Яценком В.В. постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, суд виходить з наступного:

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за №1408/27853.

Відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Статтею 222 КУпАП визначено перелік адміністративних правопорушень, розгляд яких здійснюється безпосередньо органами Національної поліції, зокрема, це справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, КУпАП).

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною 1 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободигромадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків ( ст. 10 КУпАП).

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху, перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.02.2021 року серії БАБ №416994 ОСОБА_1 порушив вимоги п.31.4.3 ПДР України.

Відповідно до п.31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація т/з з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла.

Частиною першою статті 121 КУпАП встановлено відповідальність за керування т/з, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби).

Відповідно до п.31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Тобто у даному випадку закінчений склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП настає з того моменту, коли особа рухалась з технічною несправністю, передбаченою п. 31.4 ПДР України не застосовуючи аварійну світлову сигналізацію.

В судовому засіданні позивач зазначив, що ліва фара перегоріла під час руху автомобіля, в зв?язку із чим позивач включив аварійний сигнал та почав рух свого автомобіля з аварійним сигналом, а отже, з урахуванням вимог п.31.5 ПДР України, виконав вимоги п. п. 9.9 та 9.11 ПДР України.

Той факт, що позивач не мав можливості в нічний час здійснити заміну лампочок світла у фарах автомобілю на місці зупинки, оскільки в нічний час неможливо придбати лампочку ближнього світла або викликати майстра для заміни такої лампочки на місці вчинення правопорушення, суд до уваги не приймає, оскільки це є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У статті 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статей 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за №1408/27853 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Разом з тим, суд зазначає, що, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, в силу приписів статті 77 КАС України, обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову покладається на суб`єкта владних повноважень. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУпАП.

Позивач зазначає, що не вчиняв адміністративного правопорушення, оскільки вжив заходів, передбачених п.31.5 ПДР України, а тому відповідачем неправомірно прийнята постанова про накладення на нього адміністративного стягнення.

Для встановлення істини у справі слід дослідити докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, а також дотримання суб`єктом владних повноважень вимог Кодексу адміністративного судочинства України та КУпАП.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, як було зазначено вище, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП, зокрема, у постанові, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В постанові серії БАБ №416994 від 12.02.2021 року зазначено, що до постанови додаються показання свідка.

Однак, від представника Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області відзив на позову заяву не надходив, адміністративний матеріал, на підставі якого була винесена постанова, разом з показанням свідка, суду надано не було, заяву про встановлення додаткового строку, ніж той, що передбачений ст. 79 КАС України, для подання відзиву, представник відповідача не подавав, з заявою до суду про допит свідка, зазначеного в постанові, не звертався, що обґрунтовано ставить під сумнів правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних, достатніх і допустимих, у розумінні статей 73, 74, 76 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Суд звертає увагу на те, щозаконодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Таким чином, судом встановлено, що прийнята поліцейським ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Яценком В.В. постанова серії БАБ № 416994 від 12.02.2021 року не відповідає вимогам ст. ст. 280, 283, 284 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року.

Оскільки суб`єктом владних повноважень порушено вимоги КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови, суд не може дійти висновку про належне підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладені норми та фактичні обставини справи, суд приходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині скасування постановисерії БАБ № 416994 від 12.02.2021 відносно ОСОБА_1 .

Оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасування, суд вважає, що згідно приписів вищенаведеної норми, виникає необхідність закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 19, 20, 72-77, 79, 90, 94, 139, 192, 193, 210, 211, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 9, 10, 22, 33, 247, 251, 252, 283, 284, 293 КУпАП, ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», ст. 41 Закону України «Про дорожній рух, Правилами дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про правила дорожнього руху", Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за №1408/27853,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області про визнання дій інспектора неправомірними та скасування постанови серії БАБ №416994 від 12.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення, за участі третьої особи - інспектора ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Яценка Віталія Віталійовича - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 416994 від 12.02.2021 року, винесену інспектором ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Яценком Віталієм Віталійовичампро накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Мелітопольський РУП ГУНП в Запорізькій області, адреса місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 83, ЄДРПОУ 40108688.

Третя особа - інспектор ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Яценко Віталій Віталійович , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий.

Повне судове рішення складено 01 червня 2021 року.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: А.В. Сметаніна