Рішення № 97365216, 26.05.2021, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/856/20

Провадження №2/319/150/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Валігурського Г.Ю.,

при секретарі судового засідання Костенко А.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Дяка Г.М. , Дуди С.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Більмак в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Надія» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

ОСОБА_4 (далі позивач) звернулася до Куйбишевського районного суду Запорізької області з позовною заявою до ФГ «Надія» (далі відповідач), якою просить розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,7900 га, кадастровий номер 2322786600:06:001:0134, укладений між позивачем та ФГ «Надія» і стягнути з останнього заборгованість за договором оренди землі у розмірі 53505, 99 грн.

II. Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,7900 га, кадастровий номер 2322786600:06:001:0134, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новоукраїнської сільської ради Більмацького району Запорізької області. Між ФГ «Надія» та позивачем укладено договір оренди землі, згідно з яким відповідачу передана зазначена земельна ділянка в строкове платне користування на 10 років для ведення сільськогосподарського виробництва. Право оренди 22.11.2012 зареєстроване відділом Держкомзему у Куйбишевському районі. В період з 2012 по 2019 відповідач не сплачував позивачу орендну плату, що є систематичним невиконанням істотних умов договору.

Позовні вимоги заявлені на підставі ст. 21 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст. 526, 611, 612, 629, 651 ЦК України, ст. 141 ЗК України.

В судове засідання позивач не з`явилася, надала свої повноваження представнику, яка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.

ІІІ. Заперечення відповідача

Відповідач подав відзив на позов в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що ОСОБА_4 отримано грошові кошти в сумі 5125 доларів США, з яких 1500 доларів в якості сплати оренди майбутніх періодів за 2011-2013 та 3625 доларів надані в борг на лікування доньки позивача, які остання просила зарахувати в якості орендної плати за період з 2014 по 2020. Будь-яких бухгалтерських документів щодо такого зарахування на підприємстві не складалось. Також відповідач зазначає, що у разі відсутності факту отримання позивачем коштів за 2012-2013, сума, яка б була фактично виплачена позивачу має визначатись з урахуванням сплати податку на доходи та військового збору та становить 43072 грн. Крім того, на думку відповідача, з урахуванням загальної позовної давності позивач звертаючись з позовом в 2020 мала можливість заявляти вимоги про стягнення орендної плати за період з 2017 по 2019. Щодо розірвання договору оренди відповідач зазначив, що з урахуванням змісту договору, а саме пунктів 31, 32, 33 договір можливо розірвати за згодою сторін попередивши не пізніше ніж за 1 рік. Оскільки, повідомлення про намір розірвання договору було в серпні 2020, тому розгляд цього питання має відбутись в серпні 2021. Будь які підстави вважати умови договору невиконаними відсутні, а отже відсутні підстави для його розірвання.

Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення боргу з орендної плати за період з 2012 по 2016.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи викладені у відзиві на позов, просили відмовити в задоволенні позову. Під час розгляду справи зазначили, що всього позивачу в позику були надані кошти в сумі 41 000 грн, що підтверджується розписками та договором позики. Голова ФГ «Надія» також повідомив, що розмір орендної плати за користування земельною ділянкою позивача кожного року збільшувався у зв`язку із збільшенням нормативної грошової оцінки землі, яка проводилась ним кожного року. Отже, наведений у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених позивачу доходів від 02.07.2020 є правильним та відповідає дійсності за виключенням податків і зборів.

IV. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 15.04.2021 заяву ФГ «Надія» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ФГ «Надія» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості задоволено, заочне рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 02.03.2021 у цивільній справі №319/856/20 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.04.2021.

Ухвалою від 28.04.2021 в задоволені клопотання представника відповідача про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_5 відмовлено, підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2021.

V. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

На підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП №056210, виданого на підставі рішення Смілівської сільської Ради народних депутатів від 29.02.2000 № 4, ОСОБА_4 є власницею земельної ділянки площею 5,79 га, яка розташована на території Смілівської сільської ради Куйбишевського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2306539172019 від 11.11.2019 кадастровий номер вказаної земельної ділянки 2322786600:06:001:0134.

Згідно договору оренди землі укладеного 21.12.2010 (а.с. 179-183) між ОСОБА_4 та ФГ «Надія» (далі договір), позивач надала, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Смілівської сільської ради, загальною площею 5,79 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 93734,00 грн (п. 2 договору).

Відповідно до п. 7 договору сторони погодили, що договір укладено на 10 років з урахуванням ротації культур. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк, якщо він належно виконував обов`язки відповідно до умов цього договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомить письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на цей самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Орендна плата встановлена у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки і становить 2812,02 грн щороку на загальну площу земельної ділянки і виплачується орендарем в грошовій, натуральній та відробітковій формі. Орендна плата вноситься в такі строки: в грошовій - один раз на рік, в натуральній - з 10 серпня по 20 грудня поточного року (п.п. 8, 9 договору).

Розмір орендної плати переглядається за угодою сторін у разі: зміни умов господарювання передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами в інших випадках передбачених законом. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. п. 11, 12 договору).

Згідно п. 33 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі у тижневий строк ( п. 18 договору).

Згідно відмітки на договорі, останній зареєстровано 22.11.2011 у відділі Держкомзему у Куйбишевському районі за №232278664000402.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки ОСОБА_4 передала в оренду ФГ «Надія» земельну ділянку площею 5,7900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 02.07.2020 (а.с.11) вбачається, що ФГ «Надія» подало до податкових органів звітність про нарахування та виплату ОСОБА_4 за період з 01.01.2012 по 31.03.2020 доходів у розмірі 53 505, 99 грн (у 2012 - 4 940 грн, у 2013 - 4 940 грн, у 2014 - 4 940 грн, у 2015 - 5 345, 99 грн, у 2016 - 6 280 грн, у 2017 - 7 060 грн, у 2018 - 10 000 грн, у 2019 - 10 000 грн,). Підставою для нарахування доходів зазначено надання майна в лізинг.

ОСОБА_4 29.12.2010 складено розписку про те, що вона отримала від ОСОБА_2 гроші в сумі 12 тисяч в рахунок орендного паю за 2011, 2012, 2013.

Згідно фіскального чеку № 000082810 00005 від 02.09.2020 ОСОБА_4 надіслано на адресу ФГ «Надія» вимогу від 31.08.2020 про сплату заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі.

VІ. Норми права, які застосував суд

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Частинами першою-третьою статті 21 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 24 ЗУ «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі»).

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Згідно з статтею 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

VIІ. Оцінка суду

Між сторонами виникли правовідносини на підставі укладеного між ними договору оренди земельної ділянки, власником якої є позивач.

Позивач вказує, що відповідачем не сплачено їй орендну плату за 2012-2019, чим істотно порушено умови договору оренди.

Відповідач зазначає, що обов`язки по спірному договору виконані в повному обсязі, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості та розірвання договору оренди.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір оренди землі.

За актом приймання-передачі, який підписано сторонами, на виконання умов укладеного договору оренди землі об`єкт оренди передано в оренду строком на 10 років.

Відповідач зобов`язався на встановлених договором оренди умовах сплачувати позивачу орендну плату, яка була визначена в розмірі 2 812,02 грн (3% від грошової оцінки земельної ділянки - 93 734,00 грн.).

Сторони визнали та не заперечували той факт, що нарахування орендної плати здійснювалось відповідачем з урахуванням сум податку на доходи та військового збору у розмірі вказаному у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 02.07.2020 (а.с. 11) з урахуванням щорічного збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Отже, розмір орендної плати за 2012-2019, який відповідач мав сплатити позивачу становить 44 479,89 грн. (за виключенням податків).

Згідно власноручної розписки складеної ОСОБА_4 підтверджено отримання нею грошових коштів в сумі 12 000 грн в рахунок орендної плати за 2011, 2012, 2013 роки.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за 2012, 2013 роки є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач орендну плату за вказані роки позивачу сплатив.

За таких обставин відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу орендну плату з 2014 по 2019 рік включно в сумі 36 081,89 грн.

Докази надані відповідачем, не можуть бути прийняті до уваги судом, як докази, що підтверджують сплату орендної плати, з огляду на їх зміст. Наданий відповідачем договір позики 20 000 грн, укладений 29.09.2011 року між фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Так, договір оренди земельної ділянки та договір позики є окремими цивільно-правовими договорами, укладені між різними суб`єктами цивільних правовідносин і мають свою сферу регулювання. Кожним договором встановлені порядок його виконання та правові наслідки невиконання договорів. Матеріали справи не підтверджено, що позичені ОСОБА_2 позивачу кошти в сумі 20 000 грн в подальшому були зараховані в рахунок сплати орендних платежів ФГ «Надія».

Розписки від 29.07.2010 та від 13.08.2010 видані про те, що ОСОБА_4 позичала кошти у ОСОБА_2 як фізичної особи, тобто вказані документи також не мають ніякого відношення до спірного договору оренди землі. Належних та допустимих доказів наявності взаємної домовленості між сторонами про сплату орендної плати шляхом проведення взаємозаліку заборгованості за різними цивільно-правовими договорами матеріали справи не містять. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми 1 ДФ надані позивачем є податковою звітністю та не є первинною обліковою бухгалтерською документацією, що може підтвердити фактичну сплату орендної плати позивачу

Крім того, розписки надані позивачем ОСОБА_2 ще до укладення договору оренди землі від 21.12.2010.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивач просила зарахувати позичені нею кошти в рахунок сплати орендної плати, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази фактичного зарахування цих коштів в рахунок здійснення орендних платежів з посиланням на документи, на підставі яких кошти були отримані позивачем.

При визначенні заборгованості відповідача з виплати орендної плати у період з 2014 по 2016 рік суд, враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності, виходить з наступного.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, у разі неналежного виконання орендарем зобов`язань за договором, позовна давність за вимогами орендодавця про стягнення орендної плати повинна обчислюватися з моменту настання строку виплати орендної плати.

Беручи до уваги те, що позивач звернулася до суду 12.10.2020 та заявляє вимогу про стягнення орендної плати з 2012, суд вважає обґрунтованим посилання відповідача про пропуск позивачем трирічного строку давності, що є підставою для відмови у позові в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 13 892,69 грн за період з 2014 по 2016 рік включно.

Таким чином, з урахуванням строків позовної давності, підтвердження позивача розпискою про отримання нею орендної плати за 2012-2013, не сплаченою залишається заборгованість по орендній платі за період з 2017 по 2019, що складає суму 22189,20 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з умовами договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату щороку, тому відповідальність за невиконання цього обов`язку виникає щороку, а право орендодавця вважається порушеним з моменту неотримання чергового платежу.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 у справі № 289/718/18 (провадження № 14-126цс19) істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором.

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 у справі № 132/1959/18.

На пропозицію позивача про розірвання договору оренди землі ФГ «Надія» письмової відповіді не надало.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що за умовами п. 33 договір можливо розірвати лише за умови попередження не пізніше ніж за 1 рік шляхом звернення однієї сторони договору до іншої, оскільки вказаним пунктом договору передбачене розірвання договору за взаємною згодою сторін, в той час як в цьому ж пункті договору сторони погодили можливість припинення дії договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, що також передбачено ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» та ст. 651 ЦК України.

VІІІ. Висновок суду

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 2, 3 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням відповідачем свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2014-2019 років, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримала того, на що вона розраховувала при укладенні договору та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за 2017-2019 в сумі 22 189,20 грн з урахуванням отриманих позивачем коштів та в межах строків позовної давності, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

ІХ. Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1189,48 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Надія» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Надія» на користь ОСОБА_4 22189 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят дев`ять) грн 20 коп. заборгованості з орендної плати та 1189 (одну тисячу сто вісімдесят дев`ять) грн 48 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Розірвати договір від 21 грудня 2010 року оренди землі площею 5,79 га, кадастровий номер 2322786600:06:001:0134, укладений між ОСОБА_4 та Фермерським господарством «Надія».

В задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Позивач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач: Фермерське господарство «Надія» (адреса місцезнаходження: 71010 вул. Молодіжна, 45, с. Сміле Пологівського (Більмацького) району Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 22157251).

Повне судове рішення складено "01" червня 2021 року.

Суддя Г.Ю. Валігурський