Вирок № 97359997, 31.03.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

423/2352/19

1-КП/415/250/21

ВИРОК

Іменем України

31.03.21 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130530000477 від 06 червня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Золоте Попаснянського району Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 18 березня 2014 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 23 квітня 2015 року Попаснянським районним судом за ст.186 ч.3, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, 12 вересня 2019 року Попаснянським районним судом за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 3 років 03 місяців позбавлення волі, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Погодіна В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

04 червня 2019 року, приблизно о 19 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_3 , повторно, таємно викрав – 5 пічних чавунних плит, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/715е від 24 червня 2019 року, 666 гривень 65 копійок, та металобрухт, у вигляді пічного чавунного кута, вагою 6 кг, на суму, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/715е від 24 червня 2019 року, 70 гривень 02 копійки, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 736 гривень 67 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.3 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного у обвинувальному акті, а саме, крадіжки складових плити на твердому паливі у виді 5 пічних чавунних плит та пічного чавунного кута, проникнувши до будинку АДРЕСА_3 , на початку червня 2019 року, у вечірній час, скориставшись відсутністю власників житла та сторонніх, а також, попередньо звернувши увагу на зазначене домоволодіння, у зв`язку з занедбаним станом останнього, рахуючи, що у приміщенні – ніхто не проживає, а викрадене майно – будь-якої цінності не уявляє, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи свою протиправну поведінку можливістю швидкого отримання грошових коштів за реалізацію лому на пункті прийому металобрухту. Завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода – відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, повторно, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання та за місцем реєстрації – характеризується позитивно (а.с.76), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (а.с.82-83), добровільне відшкодування завданих збитків (а.с.39,53).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, при цьому, має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті – характеризується позитивно, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, разом з тим, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі, враховуючи повне відшкодування завданих збитків, думку потерпілої ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку протиправного діяння, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, у межах, установлених у санкції ст.185 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, яке, крім того, – є умисним, корисливим та вчиненим проти власності, право на що, відповідно до положень ст.41 Конституції України, – є непорушеним, а також, скоєним – в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де обвинувачений відбував покарання за попереднім вироком суду, за скоєння умисних кримінальних правопорушень, в тому числі, і за аналогічних обставин, – у зв`язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише за умов застосування покарання, пов`язаного з реальним відбуттям останнього, що, на переконання суду, відповідно до положень ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

І, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.3 КК України, викладене в даному вироці (а.с.77), до постановлення вироку Попаснянського районного суду від 12 вересня 2019 року (матеріали о/а), при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком, – з метою дотримання та реалізації процесуальних прав обвинуваченого ОСОБА_1 , а також, – дієвості даного кримінально провадження, і одночасно, враховуючи, що на час ухвалення даного судового рішення, за матеріалами даного кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 – перебуває в місцях позбавлення волі, де відбуває покарання – у виді позбавлення волі за попереднім рішенням суду, відповідно до вироку Попаснянського районного суду від 12 вересня 2019 року (матеріали о/а), – суд вважає за необхідне обчислювати з 31 березня 2021 року, оскільки, суд прийшов до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, пов`язаного з реальним відбуттям останнього, та, на підставі вимог ст.70 ч.4 КК України, – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке, відповідно до вироку Попаснянського районного суду від 12 вересня 2019 року (матеріали о/а), визначено також – у виді позбавлення волі.

При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання – покарання, відбуте обвинуваченим ОСОБА_1 за вироком Попаснянського районного суду від 12 вересня 2019 року (матеріали о/а): з 12 вересня 2019 року (вирок Попаснянського районного суду від 12 вересня 2019 року (матеріали о/а) – до 30 березня 2021 року, включно, оскільки, відповідно до положень ст.70 ч.4 КК України, – в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 628 гривень 04 копійки (а.с.59), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/715е від 24 червня 2019 року (а.с.60-63), з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 – не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі:

пічні чавунні плити, у кількості 5 штук, 2 фрагмента пічного чавунного кута, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.38,39,52,53),

– підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_2 ,

металева тачка, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 (а.с.38,30),

– підлягає поверненню ОСОБА_3 .

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення покарання, призначеного за даним вироком, покаранням, призначеним за вироком Попаснянського районного суду від 12 вересня 2019 року, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 03 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 31 березня 2021 року.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання – покарання, відбуте частково за вироком Попаснянського районного суду від 12 вересня 2019 року: з 12 вересня 2019 року до 30 березня 2021 року, включно.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави: (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/715е від 24 червня 2019 року.

Речові докази у справі:

пічні чавунні плити, у кількості 5 штук, 2 фрагмента пічного чавунного кута, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 ,

– повернути потерпілій ОСОБА_2 ,

металеву тачку, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 ,

– повернути ОСОБА_3 .

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: